ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.12.2016Справа №910/18774/15
За позовом Військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі:
1) Державного концерну "Укроборонпром"
2) Державного підприємства "Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро "Прогрес" імені академіка О.Г.Івченка
до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України
про стягнення 34 000 000,00 грн.
Суддя Якименко М.М
Представники сторін:
від позивача-1: Калініченко Б.І. - за довіреністю;
від позивача-2: Олексенко Т.М. - за довіреністю;
від відповідача: Гаврюшенко В.В. - за довіреністю;
від третьої особи: не з'явилися;
від прокуратури: не з'явилися;
Військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України звернувся в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" та Державного підприємства "Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро "Прогрес" імені академіка О.Г. Івченка (далі - ДП "Івченко - Прогрес") до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про стягнення заборгованості в сумі 34 000 000,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог прокурор в позовній заяві посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між позивачем 2 та відповідачем Договору № 41 на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за державні кошти від 06.12.2012 (далі - Договір № 41) в частині зобов'язань щодо своєчасної та повної плати за виконанні роботи, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 34 000 000,00 грн..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2015 (суддя Селівон А.М.) порушено провадження у справі № 910/18774/15 та призначено до розгляду на 18.08.2015.
В судовому засіданні з 18.08.2015 р. по 17.09.2015 р. оголошувалась перерва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 (суддя Селівон А.М.) Позов залишено без розгляду
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі №910/18774/15 скасовано, справу №910/18774/15 передано Господарському суду міста Києва для розгляду по суті.
Постановою Вищого Господарського суду України від 01.03.2016 року Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015р. у справі №910/18774/15 - залишити без змін, а касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - без задоволення.
За наслідками проведення автоматизованого розподілу матеріалів справи (розпорядження керівника апарату господарського суду м. Києва №04-23/2199 від 21.12.2015 року) матеріали зазначеної справи розподілено для розгляду на суддю Якименко М.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2016 року справу № 910/18774/15 суддею Якименко М.М. прийнято до провадження та призначено її розгляд на 13.04.2016 року.
У судовому засіданні 13.04.2016 року судом оголошено перерву до 27.04.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2016 року розгляд справи відкладено на 11.05.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 року відкладено розгляд справи на 24.05.2016 року та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державну казначейську службу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2016 року розгляд справи відкладено на 07.06.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 року розгляд справи відкладено на 22.06.2016 року.
В судовому засіданні 22.06.2016 року оголошено перерву до 12.07.2016 року, однак на дату та час який відкладено розгляд справи (оголошено перерву) суддя перебуватиме в відпустці, в зв'язку з чим суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи на 09.08.2016 року о 10:10 годині.
15.07.2016 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 року зупинено провадження у справі №910/18774/15 до вирішення по суті справи №910/10595/16 (за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Державного підприємства Державного підприємства "Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро "Прогрес" імені академіка О.Г.Івченка про визнання договору від 06.12.201 р. № 41 недійсним) та набрання законної сили рішення суду (ухвали, постанови) у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2016 року поновлено провадження у справі №910/18774/15 та призначено її розгляд на 21.09.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2016 року зупинено провадження у справі №910/18774/15 до вирішення по суті справи №910/10595/16 (за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Державного підприємства Державного підприємства "Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро "Прогрес" імені академіка О.Г.Івченка про визнання договору від 06.12.201 р. № 41 недійсним) та набрання законної сили рішення суду (ухвали, постанови) у даній справі.
07.11.2016 року та 09.11.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представників позивачів надійшли заяви про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2016 року поновлено провадження у справі №910/18774/15 та призначено її розгляд на 30.11.2016 року.
В судовому засіданні 30.11.2016 року оголошено перерву до 07.12.2016 року.
В судове засідання 07.12.2016 року представники третьої особи та прокурора не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представники позивача-1 та позивача-2 в судовому засіданні 07.12.2016 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 07.12.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача-1, позивача-2 та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
06.12.2012 року між Державним агентство України з управління державними корпоративними правами та майном (правонаступником якого є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; далі по тексту - замовник, відповідач, Мінекономрозвитку) та Державним підприємством «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г.Івченка (далі по тексту - позивач-2, виконавець, ДП «Івченко-Прогрес») укладено Договір про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних та досадно-конструкторських робіт за державні кошти № 41 (далі по тексту - договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується у 2012 році надати замовнику послугу з виконання науково-технічної роботи, зазначену в технічному завданні та календарному плані, що є невід'ємною частиною даного договору, а замовник прийняти і оплатити таку послугу.
Пунктом 1.2 Договору визначені найменування послуги з виконання науково-технічної роботи: ДКР «Розробка та серійне виробництво турбореактивного двоконтурного двигуна (ТРДД) для перспективних модифікацій літаків» (етап 1. Шифр «Е1» на 2012 рік «розробка ескізного проекту ТРДД у класі 6500…9000 кгс та проведення комплексу проектних, експериментальних та технологічних досліджень»). Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної документації, що є результатом ДКР, визначені у технічному завданні (додаток № 1). Зміст та терміни виконання етапів визначаються календарним планом (додаток № 2).
Згідно з п. 3.1 Договору ціна цього договору становить 34 000 000,00 грн. без ПДВ, у т.ч. на 2012 рік 34000000,00 грн. без ПДВ (згідно із пунктом 197.1.122 статті 197 Податкового кодексу України. Розрахунок кошторисної вартості робіт (додаток 3) є невід'ємною частиною даного договору.
Розділом 4 договору сторонами узгоджені порядок здійснення оплати, а саме розрахунок проводиться шляхом оплати виконаних робіт замовником після підписання сторонами акта здавання-приймання науково-технічної продукції за етапом, в і цілому (пункт 4.1 Договору). До акта здавання-приймання науково-технічної продукції додається: комплекти наукової, технічної та іншої документації, передбаченої технічним завданням та календарним планом; акт приймання ДКР комісією в цілому; копії протоколу (витягу з протоколу) Науково-технічної ради виконавця з висновком про відповідність результатів виконаної ДКР вимогам технічного завдання на її проведення (п. 4.2 Договору).
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладання цього договору з 01.11.2012 р.
Строк надання послуг листопад 2012 р. грудень 2012 р. (п. 5.2 Договору).
Згідно з п. 6.1.3 Договору замовник після отримання пропозиції від виконавця (21.12.2012р.) зобов'язується у термін до 25.12.2012 р. затвердити й повідомити виконавця про склад комісії з прийняття ДКР. Замовник протягом 10 днів з дня отримання акта здавання-приймання та звітних документів до нього за етапом або в цілому зобов'язаний надіслати виконавцю підписаний акт здавання-приймання науково-технічної документації або мотивовану відмову від прийняття послуги з виконання науково-технічної роботи.
Виконавець зобов'язаний в термін до 21.12.2012 р. повідомити замовника про готовність етапів та в цілому ДКР та надати акт здачі-приймання. Виконавець зобов'язаний протягом року після завершення розробки забезпечити використання або/та впровадження її результатів у виробництво і щорічно протягом трьох років (в січні місяці) надавати замовнику звіт та акти про обсяги та ефективність впровадження результатів роботи у минулому році (п. 6.3.3 договору).
Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2012 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обовязків.
У відповідності до умов договору сторонами узгоджені технічне завдання на дослідно-конструкторську роботу «Розробка та серійне виробництво турбореактивного двоконтурного двигуна (ТРДД) для перспективних модифікацій літаків; визначений перелік співвиконавців дослідно-конструкторських робіт: ПАТ «Мотор Січ», ДП «Антонов», Інститути НАН України: Інститут проблем машинобудування ім. О.М. Підгорного, Інститут проблем міцності ім. Г.С. Пісаренка, Інститут механіки, Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевіча, Інститут технічної теплофізики, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона.
Також сторонами узгоджений Календарний план робіт, яким визначені найменування основних етапів (робіт); виконавця (співвиконавця); терміни виконання, початок-закінчення (місяць, рік); розрахункова ціна етапу, в тому числі співвиконавця; чим закінчується робота та Розрахунок кошторисної вартості.
Позивач-2 зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі (на суму 34 000 000,00 грн.), про що свідчать підписані між позивачем-2 та відповідачем акти:
- №1 від 20.12.2012 року здавання-приймання науково-технічної продукції на суму 6 611 170,00 грн.
- №2 від 21.12.2012 року здавання-приймання науково-технічної продукції на суму 27 388 830,00 грн. (зазначені факти встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.08.2016 року у справі №910/10595/16, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року).
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ст. 35 ГПК України).
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманих від позивача-2 послуг, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем-2 виникла заборгованість з їх оплати в розмірі 34 000 000,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи (ст. 892 ЦК України).
Відповідно до ст. 893 ЦК України виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника. Виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 894 ЦК України передбачено, що виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.
Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін (ч. 2 ст. 894 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих прокурором доказів вбачається, що позивач-2 взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу послуги за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача-2 вартість отриманих послуг, та має перед позивачем заборгованість з їх сплати в розмірі 34 000 000,00 грн.
Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На підставі частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд України у своїй постанові від 15.05.2012 року у справі № 11/446).
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокурором, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 34 000 000,00 грн. (заборгованості за договором від 06.12.2012 №41) , нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Заява відповідача про призначення економічної експертизи №2432-03/956 від 23.11.2016р. у зв'язку з необхідністю залучення спеціальних знань для правильності визначення сум витрат за калькуляційними статтями в цілому за тематичним планом на рік (квартал) та необхідністю дослідження «Зведеною калькуляції кошторисної вартості на виконання НДДКР» залишається судом без задоволення, оскільки ціна договору в сумі 34 000 000,00грн., в доцільності та співмірності якої виконаним НДДКР має сумніви відповідач, була однією з умов пропозиції позивача-2 при поданні заявки на виконання ДКР, з підстав якої після проведення процедуру закупівлі Державним агентство України з управління державними корпоративними правами та майном було прийнято рішення від 20.11.2012р. про акцепт пропозиції конкурсних торгів у позивача-2.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 12/2; код ЄДРПОУ 37508596) на користь Державного підприємства "Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро "Прогрес" імені академіка О.Г.Івченка (69068, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ІВАНОВА, будинок 2; код ЄДРПОУ 14312921) 34 000 000 (тридцять чотири мільйони) грн. 00 коп. - заборгованості за договором від 06.12.2012 №41.
3. Стягнути з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 12/2; код ЄДРПОУ 37508596) на користь Держаного бюджету України 680 000 (шістсот вісімдесят тисяч) грн.. 00 коп. - судового збору.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 06.01.2017 року.