03.01.2017 Справа № 904/9950/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ
до Державного закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 30 190,11грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 14-127 від 13.05.2014;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. 246 від 07.11.2016
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 30 190,11 грн., з яких: пеня у розмірі 8 006,73 грн., три відсотки річних у розмірі 1 592,31 грн., інфляційні втрати у розмірі 20 591,07 грн.
Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку відповідача господарського зобов'язання встановленого умовами договору №922/14-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу від 07.02.2014.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечив проти розміру заявлених до стягнення пеня, 3% річних та інфляційних втрат, та надав суду контррозрахунок відповідних нарахувань. Крім того, відповідач просить суд зменшити розміру штрафних санкцій заявлених до стягнення позивачем.
07.12.16 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.01.2017 згідно ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні 03.01.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -
07.02.2014 між Позивачем (Продавцем) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу природного газу №922/14-ТЕ-4.
Згідно п. 1.1. договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ ввезений на митну території України ПАТ „Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.
Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами. (п.1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, Продавець передає Покупцю в період з 01 січна 2014 по 31 грудня 2014 газ обсягом до 750 тис.куб.м., в тому числі по місяцях кварталів визначених в графіку, що міститься в договорі (а.с.11).
За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб. м), приведений до стандартних умов (t)-20 градусів Цельсія, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика)(101,325 кПа). (п. 2.3. Договору).
Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу у розмірі +/-5% від узгодженого сторонами згідно з пунктом 2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (пп. 2.1.2 договору).
Пунктом 4.1. договору встановлено, що кількість газу, яка продається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця.
Згідно з пунктом 5.2. договору, ціна за 1000,0 куб. м. газу становить 1 091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20грн., всього з ПДВ 1 309,20грн.
Відповідно до пункту 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. договору).
Крім того, сторонами укладено додаткову угоду №1 від 07.02.14 до договору купівлі-продажу природного газу №922/14-ТЕ-4 від 07.02.2014, згідно зі змістом якої внесено зміни до п.п.2.1 ст.2 договору, п.п.5.5 ст.5 договору та викладено пункти договору в наступній редакції:
„п.2.1 Продавець передає Покупцю в період з 01 січна 2014 по 31 березня 2014 газ обсягом до 365 тис.куб.м., в тому числі по місяцях кварталів визначених в графіку, що міститься в договорі (а.с.17).
„п.5.5 загальна вартість цього договору становить 398 215,00грн., крім того ПДВ 79 643,00грн. разом з ПДВ - 477 858,00грн.
Сторонами укладено додаткову угоду №2 від 28.04.14 до договору купівлі-продажу природного газу №922/14-ТЕ-4 від 28.04.2014, згідно зі змістом якої внесено зміни до п.п.2.1 ст.2 договору, п.п.5.5 ст.5 договору та викладено пункти договору в наступній редакції:
„п.2.1 Продавець передає Покупцю в період з 01 січна 2014 по 31 березня 2014 газ обсягом до 327,378 тис.куб.м., в тому числі по місяцях кварталів визначених в графіку, що міститься в договорі (а.с.18).
„п.5.5 загальна вартість цього договору становить 357 169,40грн., крім того ПДВ 71 433,88грн. разом з ПДВ - 428 603,28грн.
На виконання умов договору, Позивач передав у власність Відповідача протягом січня-березня 2014, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 428 603,29 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі, які містяться в матеріалах справи (а.с.19-21).
Відповідачем зобов'язання за договором виконано з порушення строків оплати за поставлений природній газ, передбачених пунктом 6.1. договору, що підтверджується випискою з операцій за спірним договором за період з 01.01.2016 по 31.01.2016 (а.с. 22 - 23).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 9.3. договору, сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
Позивачем здійснено розрахунок пені (за загальний період з 15.02.14 по 27.05.16 по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо), згідно якого, її розмір склав 8 006,73 грн.
Як убачається з наданого суду розрахунку, протягом періоду, за який Позивачем нарахована пеня, Відповідач здійснював часткові оплати заборгованості, а отже, відповідно до пункту 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не повинен включатися в період часу, за який здійснюється стягнення відповідних нарахувань.
Судом здійснено перевірку нарахування пені (за загальний період з 15.02.2014 по 26.05.2014 по кожному акту окремо) з врахування правової позиції, яка викладена в пункті 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року.
За підрахунками суду, розмір пені, що підлягає стягненню склав суму 7 761,54 грн.
У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивачем проведено нарахування 3% річних (за загальний період з 15.02.14 по 27.05.14 по кожному акту окремо), розмір яких склав суму 1 592,31 грн. За підрахунками суду, які здійснені з урахуванням правової позиції, яка викладена в пункті 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року, розмір відповідних нарахувань становить суму 1 545,13 грн.
Крім того, позивачем надано розрахунок інфляційних втрат (за загальний період з лютого 2014 по травень 2014 по кожному акту окремо) у розмірі 20 591,07 грн.
Суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку, та дійшов висновку, що визначена в ньому сума інфляційних нарахувань відповідає умовам договору та приписам чинного законодавства.
З урахуванням встановлених обставин, обґрунтованими суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми пені у розмірі 7 761,54 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1 545,13 грн., інфляційних втрат у розмірі 20 591,07 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить зменшити суму пені на підставі ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зважаючи на те, що відповідач є бюджетною установою, і причиною прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленої теплової енергії є відсутність своєчасного бюджетного фінансування, тобто в допущенні прострочення відсутня безпосередня вина споживача, господарський суд вважає за можливе зменшити суму заявленої до стягнення пені до 3 000,00 грн.
Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України" (49044, м. Дніпро, вул. Дзержинського, 9, код ЄДРПОУ 02010681) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 3 000,00 грн., три відсотки річних у розмірі 1 545,13 грн., інфляційні втрати у розмірі 20 591,07 грн., витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 364,65 грн., видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 10.01.2017.
Суддя ОСОБА_3