Cправа № 750/233/17
Провадження № 1-кс/750/20/17
06 січня 2017 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 , -
04.01.2017 адвокат ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 зі скаргою, котру він означив, як «скарга на бездіяльність слідчого Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області», в якій просить зобов'язати слідчого «призначити та забезпечити проведення судової авто технічної експертизи», у зв'язку з тим, що слідчий відмовив йому у задоволенні зазначеного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
Разом з тим, діюче законодавство, а саме глава 26 КПК України у ч. 1 ст. 303 КПК розмежовує 8 конкретно визначених позицій щодо можливого, абсолютно різного за правовим змістом, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, де у пунктах 1-8 цієї норми закону перераховані наступні, такі як:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - що може бути оскаржено заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Зазначене вище, відповідно передбачає окремий специфічний вид їх розгляду у судових засіданнях, котрі відрізняються колом учасників процесу, порядком розгляду, строком того, а крім того, відповідно до положень ч.1 ст. 304 КПК України передбачається і строк, протягом якого можливе подання такої скарги щодо названих рішень, дій чи бездіяльності (протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії, або бездіяльності). Але особа, яка подала скаргу зазначає у такій про бездіяльність слідчого, проте долучає до скарги постанову слідчого про відмову задоволення клопотання, що унеможливлює для суду визначити, які саме правовідносини пропонує суду розглянути особа, яка подала скаргу, тобто чи щодо бездіяльності слідчого, яка полягає у нездійсненні ним процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк, чи щодо рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Однак, як зазначено вище, саме ці конкретні норми, передбачені у ст. ст. 303, 304 КПК України і є визначальними для суду в частині встановлення порядку розгляду, відповідно до чого, суд, виходячи із положень ст. 26 КПК України «Диспозитивність» не може на свій розсуд обрати та запропонувати якійсь довільний порядок розгляду скарги, оскільки згідно частини 1 названої статті Закону, саме сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України.
Законом не передбачені інші форми реагування суду на таку ситуацію, як пересилання скарги, виділенні її в частині, усунення недоліків, тощо, в зв'язку з тим, що це не є компетенцією суду і не може бути виконане тим, оскільки є предметом волевиявлення саме особи, яка подала скаргу і не перешкоджає її праву на подальший судовий захист у встановленому законом порядку.
Виходячи з наведеного, подана скарга не підлягає розгляду саме в цьому суді, котрий не наділений правом самостійно визначити вид скарги та обрати вид процесу, у зв'язку з чим, її належить повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. ст. 303, 304 ч. 2 п. 2 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_2 повернути тому, як таку, що не підлягає розгляду в цьому суді.
Копію ухвали разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами після вступу даної ухвали у законну силу направити особі, яка подала скаргу.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Чернігівської області протягом 5 діб з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1