Справа №635/3436/16-к
Провадження №1-кп/635/514/2016
05 січня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
секретар судових засідань - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2016 року відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 27 березня 2016 року. Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 25 березня 2016 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено на 60 днів - до 23 квітня 2016 року. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 квітня 2016 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено на 60 днів - до 17 червня 2016 року. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 червня 2016 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено на 60 днів - до 14 серпня 2016 року. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2016 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено на 60 днів - до 22 вересня 2016 року. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2016 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено на 60 днів - до 18 листопада 2016 року. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 листопада 2016 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено на 60 днів - до 09 січня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 закінчується 09 січня 2017 року.
Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого, посилаючись на наявність ризиків, які дають підстави вважати, що, враховуючи тяжкість злочину, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання під вартою.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на недоведеність існування ризиків та їх необгрунтованість.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_7 злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, які викладені в ухвалі про обрання запобіжного заходу, беручи до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений в разі зміни запобіжного заходу може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також враховуючи ту обставину, що розгляд судового провадження не завершений, потерпілий та свідки не допитані, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 199, 331 КПК України, колегія суддів, -
Строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) обвинуваченому ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України продовжити на шістдесят днів - до 05 березня 2017 року.
Встановити строк дії ухвали до 05 березня 2017 року.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
ОСОБА_3