про повернення позовної заяви
03.01.2017 Справа № 908/3578/16
Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до Громадської організації «Асоціація Майстрів Боді-Білдінга» (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 121)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комбінат комунальних підприємств Жовтневого району м. Запоріжжя (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 71)
про розірвання договору та виселення,
В господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до Громадської організації «Асоціація Майстрів Боді-Білдінга» про розірвання договору оренди від 14.09.2006 р. та звільнення нежитлового приміщення шляхом виселення.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заяви) оплачується судовим збором.
Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України (п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
В якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 1653 від 27.12.2016 р. на суму 2756,00 грн.
Судом встановлено, що надане платіжне доручення не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976 (далі - Інструкція).
Так, пунктом 3.1 Інструкції встановлено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
У додатку 8 до Інструкції наведені указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях. Згідно з цими вимогами на розрахункових документах ставляться підписи відповідальних осіб платника, які повноважні розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки. В реквізиті «М.П.» платіжного доручення ставиться відбиток печатки, зразок якої заявлений платником банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
У разі перерахування коштів на рахунки клієнтів-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку.
За приписами п. 2.14 Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача - «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
В даному випадку, на зворотному боці платіжного доручення № 1653 від 27.12.2016р. відсутня відмітка про зарахування коштів до Державного бюджету України. Також, дане платіжне доручення не засвідчене підписами керівника (або його заступника) і головного бухгалтера (або його заступника) банку.
На платіжному дорученні № 1653 від 27.12.2016р. міститься лише штамп банку на реквізиті «проведено банком» з підписом працівника банку без зазначення його посади та прізвища.
Таким чином, надане заявником платіжне доручення оформлене з порушенням вимог діючого законодавства та не може бути належним доказом сплати судового збору.
Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевіривши факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (за належними платіжними реквізитами), суд відзначає, що в Реєстрі підтвердження оплат Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області, факт зарахування суми судового збору у розмірі 2756,00 грн., сплаченого платіжним дорученням № 1653 від 27.12.2016 р., не підтверджено.
Таким чином, господарський суд не може розцінювати вказаний документ як належний доказ сплати позивачем судового збору у встановленому порядку.
При цьому, позивачем не додано відповідну довідку ДКС України про зарахування суми судового збору до Державного бюджету України.
Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.
Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви Запорізької міської ради, без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст.. 54, 57, п. 4 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, повернути без розгляду.
Додаток: позовні матеріали на 34 арк., в т.ч. оригінали: платіжне доручення № 1653 від 27.12.2016 р. на суму 2756,00 грн.; фіскальні чеки та описи вкладення від 22.12.2016 р.
Суддя М.В. Мірошниченко