Справа № 11-cc/796/4132/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
13 грудня 2016 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 , з яким встановлено відеоконференцзв'язок,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , яке погоджене із заступником начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 годин 00 хвилин 07 січня 2017 року, без визначення розміру застави, щодо
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дніпропетровську, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших учасників кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, мотивувавши своє рішення стосовно необхідності не визначати підозрюваному розміру застави при застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_9 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, застави або особистого зобов'язання.
Своє прохання захисник обґрунтовує тим, що, обмежуючи право підозрюваного на застосування альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя взагалі нічим не обґрунтував таке обмеження, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 183, ч. 1 ст. 196 КПК України. На думку апелянта, повідомлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України, є необґрунтованою, а наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не підтверджуються матеріалами клопотання.
Також автор апеляції вважає, що слідчим суддею не взято до уваги, що матеріальна шкода відсутня, підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_12 та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Крім того, апелянт зазначає, що в судовому засіданні 10 листопада 2016 року слідчим суддею на підставі ч. 2 ст. 376 КПК України було оголошено резолютивну частину ухвали, а повний текст оскаржуваної ухвали було оголошено 14 листопада 2016 року. Тому він вважає, що апеляційна скарга подана ним в строк, встановлений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000614 від 07 квітня 2015 року за ознаками вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України, а також за ознаками вчинення іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 307 КК України. Це кримінальне провадження було виділене з кримінального провадження № 12014100060000228 від 22 січня 2014 року за фактами організації перевищення влади та службових повноважень працівниками правоохоронних органів України, що призвело до масових жертв серед учасників акцій протесту, а також вчинення умисних вбивств та замахів на вбивства громадян в місті Києві в період з 22 січня 2014 року по 20 лютого 2014 року і ряду інших злочинів, які кваліфікувалися за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365; ч. 3 ст. 365; ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 27, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та за іншими статтями КК України.
12 вересня 2016 року було складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 5. ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
У зв'язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_8 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 12 вересня 2016 у день його складання, таке повідомлення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України, було направлено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, за адресою місця реєстрації ОСОБА_8 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою старшого слідчого в ОВС управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 12 вересня 2016 року підозрюваного ОСОБА_8 було оголошено у розшук.
16 вересня 2016 року старший слідчий в ОВС управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , за погодженням із заступником начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про надання дозволу на затримання ОСОБА_8 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також з клопотанням про застосування щодоОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Останнє клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 5. ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків і інших учасників даного кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_8 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
09 листопада 2016 року ОСОБА_8 було затримано на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року було задоволено клопотання старшого слідчого та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 годин 00 хвилин 07 січня 2017 року, без визначення розміру застави.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя, всупереч ствердженням захисника, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 5. ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні старшого слідчого та в доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146; ч. 5. ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри слід визнати безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, в яких підозрюється ОСОБА_8 , на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч доводів захисника, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідківта інших учасників кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто заявлені у клопотанні старшого слідчого ризики є реальними. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам. Таким чином, посилання автора апеляції на відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, не відповідають дійсності.
В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційній скарзі.
Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, з огляду на положення п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив підозрюваному розміру застави. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання старшого слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , погоджене із заступником начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 годин 00 хвилин 07 січня 2017 року, без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4