Справа № 183/7122/16
№ 1-кп/183/1078/16
іменем України
05 січня 2017 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016040350002996 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою-технічною освітою, розлученого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 07.09.1993 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.81, ч.4 ст.81, ст.42 КК України до позбавлення волі строком 5 років з конфіскацією майна;
- 09.12.1999 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.2 ст.143, ч.3 ст.193, ч.2 ст.17 ч.3 ст.140, ст.42 КК України до позбавлення волі строком 5 років 6 місяців з конфіскацією майна;
- 22.01.2003 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий строк 6 місяців за вироком Новомосковського міського суду Дніпропетровської області від 09.12.1999 року, остаточно призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 28.07.2010 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 1 день;
- 28.05.2012 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки; на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий строк за вироком Новомосковського міського суду Дніпропетровської області від 28.07.2010 року, остаточно призначено покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі;
- 15.06.2016 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в сумі 850 гривень, штраф сплачено 04.01.2017 року,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
21 липня 2016 року близько 10 години 00 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан вказаного домоволодіння, таким чином проник на його територію. Після чого, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, підійшов до господарського приміщення, двері якого відкрив за допомогою ключів, що знаходились у замку дверей, та незаконно проник до вказаного господарського приміщення, де доводячи свій злочинний умисел до кінця таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_4 , а саме бензопилу марки «Sadko» модель «GCS*510E». Після чого ОСОБА_5 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 2250 гривень 00 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні. Показав, що 21.07.2016 року приблизно о 10.00 годині приїхав в с. Орлівщина до ОСОБА_4 щоб позичити гроші. В будинку нікого не було і він, перелізши через паркан цього домоволодіння та відкривши двері сараю за допомогою ключів, які були в замку, проник до цього сараю, де побачив бензопилу. Вказану бензопилу він викрав та сховав у лісі поблизу с. Орлівщина. Зробив це через потребу у грошах на лікування тяжко хворої матері. Згодом цю бензопилу він віддав працівникам поліції. В скоєному щиро кається.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що ОСОБА_5 допомагав йому по господарству, на території домоволодіння АДРЕСА_2 він займається вирощування овочів. За цією ж адресою зберігались його інструменти, в тому числі бензопила «Sadko». Претензій до обвинуваченого не має, питання щодо призначення покарання обвинуваченому залишив на вирішення суду.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували. Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з'ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин та наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину встановленою та доведеною, його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення. Вина обвинуваченого підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, які досліджені судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченого. Так, обвинувачений вчинив тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів не перебуває. Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. Тому, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки підстав для застосування положення ст. 69 КК України суд не вбачає. При цьому, суд не знаходить підстав для призначення покарання у мінімальному чи максимальному розмірі санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
Між тим, враховуючи наявність пом'якшуючої покарання обставини, щире розкаяння обвинуваченого у вчиненому, думку потерпілого, який залишив вирішення питання про покарання обвинуваченого на розсуд суду, а також усі обставини у справі, суд дійшов до переконання, що до обвинуваченого може бути застосовано положення ст. 75 КК України і він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. При цьому суд виходить з того, що не дивлячись на те, що обвинувачений є неодноразово судимою особою, йому все ж таки може бути надана судом можливість, як виняток, довести самому собі та суспільству, що він може без ізоляції від суспільства у виді позбавлення волі самостійно змінити свій спосіб та погляди на життя на краще, виправитись та бути корисним членом цивілізованого суспільства.
Таке покарання, на думку суду, відповідає обставинам справи, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, і буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Також, оскільки обвинувачений сплатив штраф за попереднім вироком суду від 15.06.2016 року, достатніх підстав для застосування ст. 71 КК України суд не вбачає.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. У зв'язку із наведеним витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 352,40 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речовий доказ: бензопилу марки «Sadko», модель «GCS*510E», передану на зберігання потерпілому ОСОБА_4 , - вважати повернутою його власнику.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи (висновок №5407-16 від 16.11.2016 року) в сумі 352 гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення лише з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1