"04" січня 2017 р. Справа № 918/1723/14
За позовом Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
до відповідача ОСОБА_1 міське комунальне підприємство
про стягнення в сумі 434 972 грн. 35 коп.
Суддя Марач В.В. розглянувши скаргу Кузнецовського міського комунального підприємства на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області
За участю представників
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: ОСОБА_3
від Відділу ПВР: не з"явився
Ухвалою господарського суду Рівненської області по справі №918/1723/14 від 14.01.2015р. затверджено мирову угоду між сторонами та припинено провадження у справі.
На виконання ухвали суду від 14.01.2015 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 21.09.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52308447. Дане виконавче провадження об"єднано у зведене виконавче провадження №44201994.
06.12.2016 року на адресу суду від Кузнецовського міського комунального підприємства надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області в якій скаржник просить:
- визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо накладення арешту на кошти боржника постановою від 23.11.2016р. в частині виконання ухвали господарського суду Рівненської області по справі № 918/1723/14, по зведеному виконавчому провадженню № 44201994, щодо відкритого рахунку в ПАТ КБ «ПриватБанк» №26002054713090, в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб незаконними;
- визнати недійсною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 23.11.2016 р. по зведеному виконавчому провадженню № 44201994, в частині виконання постанови, якою накладено арешт на рахунок № 26002054713090 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині ухвали № 918/172314 від 14.01.2015 р. про стягнення 310 772,35 грн. (ВП№52308447) в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб;
- визнати незаконною (протиправною) бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо не зняття арешту з рахунку № 26002054713090 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині ухвали № 918/1723/14 від 14.01.2015 р. про стягнення 310 772,35 грн. (ВП№52308447) накладеного відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 23.11.2016 р..
Подану скаргу скаржник мотивує наступним.
24.06.2014р. укладений договір банківського рахунку № 81-1 (копія наявна в матеріалах справи) між КМКП та ПАТ КБ «Приватбанк» (далі - Банк) відповідно до якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору. Договір укладено на невизначений строк і він є чинним на даний час.
Відповідно до п.2.1.1. договору Банк зобов'язується на підставі наданої заяви та необхідних документів відкривати поточні рахунки у т.ч. карткові. Так. 24.06.2016р. КМКІІ було подано заяву до банку про приєднання до правил надання банківських послуг. Згідно з якою банком було відкрито рахунок №26002054713090. Зазначений рахунок є поточним та використовується для ведення своєї господарської діяльності, оплати праці працівників, а також інших пов'язаних з цим платежів (єдиний соціальний внесок та податок з доходів фізичних осіб), про що свідчить звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку за червень 2016 року, що підтверджує здійснення банківських операцій щодо виплати заробітної плати працівникам Кузнецовського МКП саме з р/р №26002054713090.
Таким чином, накладення арешту на рахунок боржника, призначеного для виплати заробітної плати працівникам Підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок сплати податків і зборів у порядку та розмірах, встановлених законом. Зазначене зокрема визначено в п. 7 оглядового листа Вищого господарського суду України від 23.01.2016 року № 01-06/13 1/16 "Про деякі питания практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження", а також підтверджується судовою практикою у справах ВГСУ № 915/321/13-г, №18/5007/24/12, №33/310, 7/169 від 23.12.2013р., №918/1228/15 від 02.11.2016 р.
Також, відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями зі сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених, законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Позивач надав суду пояснення на скаргу в яких проти задоволення останньої заперечує посилаючись на те, що кошти на банківських рахунках Кузнецовського МКП, на які накладений арешт державною виконавчою службою для забезпечення виконання судових рішень, є коштами комунального підприємства, а не заробітною платою його працівників.
Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (надалі Відділ ПВР) відзиву на скаргу суду не надав, представник його в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №33013 0802389 4.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що скарга Кузнецовського міського комунального підприємства підлягає частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.01.2015р. у справі №918/1723/14 затверджено мирову угоду між сторонами та припинено провадження у справі.
На виконання ухвали суду від 14.01.2015 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 21.09.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52308447. Відповідно до цієї постанови боржник зобов'язаний виконати ухвалу господарського суду Рівненської області № 918/1723/14 від 14.01.2015 року та здійснити добровільне погашення боргу на користь стягувача в розмірі 443 671,80 грн..
Оскільки в органах ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень на ОСОБА_1 МКП тому, згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» (який діяв на момент пред'явлення виконавчого документа) виконавче провадження №52308447 по ухвалі № 918/1723/14 від 14.01.2015 об'єднане у зведене виконавче провадження №44201994 (надалі ЗВП) про що 30.09.2016 Відділом ПВР винесено постанову.
23.11.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_4 у ЗВП №44201994 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою зокрема накладено арешт на грошові кошти Кузнецовського МКП що містяться на поточному рахунку №26002054713090, відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк».
Дії Відділу ПВР щодо накладення арешту на кошти боржника, що перебувають на рахунку боржника №26002054713090 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в межах виконавчого провадження по виконанню ухвали господарського суду Рівненської області від 14.01.2015р. у справі №918/1723/14 є незаконними з наступних підстав.
Згідно наданої інформації Державної податкової служби України про перелік рахунків, на КМКП відкрито двадцять три рахунки у банках та фінансових установах шістнадцять з яких, є рахункам КМКП відкритими в Управлінні Державної казначейської служби, а саме: рахунок №35440012000930, №35434001047954, №35432003047954, №35446107047954, №35442101047954, №35447106047954, №35449104047954, №35445108047954, №35448105047954, №37125001000930, №37122010047954, №35431004047954, №35439039047954, №35446130047954, №35431037047954, №37517000049631. Кошти, що надходять на вищезазначені рахунки - це кошти з міського бюджету м. Кузнецовськ, які виділяються для виконання цільових програм (утримання, озеленення території міста та об'єктів і благоустрою, утримання, ремонт доріг тощо) відповідно до затверджених бюджетних призначень в межах Плану використання коштів на відповідний рік.
Рахунки, що відкриті в ФРО УАТ «Ощадбанк» м.Рівне №26031301901567,0 №26032300901567 являються рахунками із спеціальним режимом використання. Підтвердження чого є довідка № 302 від 23.05.2016 року видана Державним Ощадним Банком України. Зазначені рахунки використовуються для зарахування коштів згідно Постанови «Про схвалення інвестиційних програм у сферах теплопостачання та централізованого водопостачання, водовідведення» на виконання інвестиційних програм ліцензіатом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Використання кошів, що знаходяться на рахунках № 26031301901567, № 26032300901567 у будь-яких інших цілях заборонено.
Рахунок, що відкритий 29 квітня 2016 року ОСОБА_1 МКП в ПАТ АБ «Укргазбанк» №26007212004639 є поточним рахунком, який використовувався підприємством для ведення господарської діяльності, а саме: на зазначений рахунок надходили кошти за встановлення та опломбування лічильників, а також видачу технічної документації, що підтверджується копією банківської виписки.
Зареєстрований розрахунковий рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанк» №26048054702861 відповідно до довідки банку про відкриття рахунку являється рахунком для соціальних виплат де згідно листа Національного банку України від 14.12.2010 N 25-111/2972-22535 «щодо відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків» страхувальник-роботодавець відкриває у банку окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів. Цей рахунок використовується лише для виплат по тимчасовій непрацездатності (за винятком допомоги по догляду за хворою дитиною або членом сім'ї); для виплат по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною або членом сім'ї; для виплат по вагітності і пологах; для виплат на поховання, що підтверджується копією звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку.
Поточний рахунок №26008054712459 відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк» використовувався для зарахування коштів на фінансування громадських робіт, що підтверджується копією звіту про операції по рахунку. Фінансування організації громадських робіт, до яких залучаються зареєстровані безробітні та/або працівники, які втратили частину заробітної плати, здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та/або коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Джерелами фінансування громадських робіт від затвердженої суми витрат відповідно до Кошторису становлять: місцевий бюджет - 50 %; фонд - 50 %; роботодавець - 0 %; інші джерела - 0 %. тобто коштів КМКП на даних рахунках бути не може.
Поточний рахунок №26005054721250 відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк» використовувався підприємством для отримання коштів, які перераховувались відділом Державної виконавчої служби по виконавчим документам, що підтверджується копією звіту про операції по рахунку.
Отже, виходячи з вище наведеного, лише поточний рахунок зареєстрований в ПАТ КБ «ПриватБанк» №26002054713090 використовується боржником для ведення своєї господарської діяльності в тому числі оплати праці працівників, а також інших пов'язаних з цим платежів.
Накладення арешту на рахунок боржника, призначеного для виплати заробітної плати працівникам Підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.
Частиною першою статті 6 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Так, статтями 8, 9 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.49 N95, ратифікованої Україною 04.08.61, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Згідно із ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво груповим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною шостою статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок сплати податків і зборів у порядку та розмірах, встановлених законом.
Зазначене зокрема визначено в п. 7 оглядового листа Вищого господарського суду України від 3.01.2016 року № 01-06/13 1/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження", а також підтверджується судовою практикою у справах ВГСУ № 915/321/13-г, №18/5007/24/12, №33/310, 7/169 від 23.12.2013р., №918/1228/15 від 02.11.2016 р.
Також, відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями зі сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених, законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Зазначені вище обставини не одноразово доводились Боржником (КМКП) в судових засіданнях у справах Господарського суду Рівненської області № 918/45/16, № 918/1228/15, № 918/915/15, № 918/557/15, № 918/400/16. № 918/161/16, № 918/160/16 за участі тих самих сторін, що і у даній справі та Відділу примусового виконання рішень ДВС.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Однак зазначені обставини Відділом ПВР не враховуються при винесенні постанов про арешт коштів боржника, чим порушуються права Кузнецовського МКП.
За таких обставин господарський суд приходить висновку, що Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби не мав законних підстав для накладення арешту на кошти, призначені для оплати праці працівників боржника та сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, а відтак постанова органу державної виконавчої служби, якою був накладений арешт на кошти рахунку №26002054713090 в частині заробітної плати, соціальних виплат, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб підлягає скасуванню.
Ні Позивачем, ні Відділом ПВР не спростовано, що кошти з вказаного рахунку використовуються боржником для виплати заробітної плати, соціальних виплат, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.
У силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Отже, під доказуванням в судочинстві слід розуміти діяльність осіб, які беруть участь у справі, і суду, що здійснюється у передбаченій процесуальним законодавством формі, по встановленню юридично значущих фактів.
Боржником під час розгляду скарги надано суду належні та допустимі докази неправомірності дій державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на рахунку Кузнецовського міського комунального підприємства №26002054713090, відкритому в ПАТ КБ "ПриватБанк" в частині заробітної плати, соціальних виплат, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, здійснені при виконанні ухвали господарського суду Рівненської області № 918/172314 від 14.01.2015 р..
Скарга Кузнецовського МКП в частині визнання незаконною (протиправною) бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо не зняття арешту з рахунку № 26002054713090 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині ухвали № 918/1723/14 від 14.01.2015 р. про стягнення 310 772,35 грн. (ВП№52308447) накладеного відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 23.11.2016 р. є необгрунтованою та безпідставною з огляду на наступне.
Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції від 02.06.2016 № 1404-VIII, передбачено підстави знаття арешту з майно. Відповідно до частини 2 пункту 2 зазначеної статті виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Крім того відповідно до пункту 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Скаржник не надав суду та не довів належними доказами того, що після винесення постанови про арешт коштів боржника від 23.11.2016 він чи будь-яка інша особа, в тому числі банк, надавали виконавцю документальне підтвердження, того що рахунок боржника № 26002054713090 в ПАТ КБ «ПриватБанк» має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом та того, що він (скаржник) звертався до виконавця з вимогою про зняття арешту і останній її не виконав.
Листи, які надані скаржником не можуть бути належним доказом надання виконавцю документального підтвердження, того що рахунок боржника № 26002054713090 в ПАТ КБ «ПриватБанк» має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, так як були направлені виконавцю ще до винесення оскаржуваної постанови і в них мова йшла про ухвали господарського суду Рівненської області, якими арешт на кошти боржника в частині заробітної плати працівників визнавався незаконним. Однак зазначені ухвали були скасовані постановами Рівненським апеляційним господарським судом, а відтак не могли бути належним доказом. В той же час скаржник не довів того, що постанови Вищого господарського суду України, якими скасовані зазначені постанови Рівненського апеляційного господарського суду, належним чином доведені до відома державного виконавця.
Закон України "Про виконавче провадження" не містить норми про зняття арешту з коштів боржника за власною ініціативою державного виконавця.
Відтак у державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області були відсутні підстави щодо зняття арешту з рахунку № 26002054713090 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині ухвали № 918/1723/14 від 14.01.2015 р. про стягнення 310 772,35 грн. (ВП№52308447) накладеного відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 23.11.2016 р..
Відповідно до п.9.13 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Скаргу Кузнецовського міського комунального підприємства на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, вчинені при виконанні ухвали господарського суду Рівненської області №918/1723/14 від 14.01.2015, задоволити частково.
2. Визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо накладення арешту на кошти боржника постановою від 23.11.2016р. в частині виконання ухвали господарського суду Рівненської області по справі № 918/1723/14, по зведеному виконавчому провадженню № 44201994, щодо відкритого рахунку в ПАТ КБ «ПриватБанк» №26002054713090, в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб незаконними.
3. Визнати недійсною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 23.11.2016 р. по зведеному виконавчому провадженню № 44201994, в частині якою накладено арешт на рахунок № 26002054713090 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині виконання ухвали господарського суду Рівненської області №918/1723/14 від 14.01.2015 р. про стягнення 310 772,35 грн. (ВП№52308447) в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.
4. Відмовити в задоволенні скарги в частині визнання незаконною (протиправною) бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо не зняття арешту з рахунку № 26002054713090 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині ухвали № 918/1723/14 від 14.01.2015 р. про стягнення 310 772,35 грн. (ВП№52308447) накладеного відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 23.11.2016 р..
Суддя Марач В.В.