Справа № 681/1597/16-ц
"04" січня 2017 р.
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді - Горщар А.Г.
при секретарі Калінка А.А. , з участю державного виконавця Чмиря М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука В.В. про визгнання рішення неправомірним, зобов'язання відкрити виконавче провадження, -
встановив:
Публічне акціонерне товариства «Банк Національний кредит» (далі Банк) в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука В.В. (далі Уповноважений Фонду) звернувся до суду із скаргою в якій просив зобов'язати старшого державного виконавця Полонського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області (далі відділ ДВС) Чмиря М.П. відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення Полонського районного суду від 24.09.2012 року у справі № 2213/1066 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Банку заборгованості за кредитним договором № 01-146/08 у розмірі 17 253,84 грн. та судові витрати в сумі 214,60 грн., а всього - 17 468,44 грн., протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа, та без сплати авансового внеску.
В обґрунтування скарги зазначав, що 04.10.2016 року Банк цінним листом на адресу відділу ДВС надіслав заяву про примусове виконання вказаного рішення суду. 17.10.2016 року старший державний виконавець Чмир М.П. повернув виконавчий документ без прийняття його до виконання на підставі п.8 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року у зв'язку з не наданням стягувачем підтвердження сплати авансового внеску, що на думку скаржника є незаконним, оскільки заява про примусове виконання судового рішення ним була відправлена 04.10.2016 року, тобто до набрання чинності вказаним Законом.
В судове засідання Уповноважений Фонду не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності в якій вказав, що скаргу підтримує.
Державний виконавець скаргу не визнав, пояснив, що 17.10.2016 року до відділу ДВС надійшла від стягувача згадана заява, до якої не було долучено документ про сплату авансового внеску, а тому із вищевказаної підстави він правомірно повернув виконавчий документ.
Заслухавши пояснення учасника судового розгляду, дослідивши письмові докази суд зазначає про таке.
Встановлено, що 04.10.2016 року Банком на адресу відділу ДВС направлено заяву про примусове виконання рішення суду з відповідними додатками, та оригіналом вищезгаданого виконавчого листа, що підтверджується даними вказаної заяви, опису цінного листа, та не заперечується державним виконавцем.
17.10.2016 року дана заява з додатками отримана відділом ДВС, та цього ж дня старший державний виконавець Чмир М.П. виніс повідомлення, яким повернув Банку виконавчий документ без прийняття його до виконання посилаючись на п.8 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року у зв'язку з не наданням підтвердження про сплату стягувачем авансового внеску.
Вирішуючи питання законності вимог скарги суд виходить із такого.
Станом на день відправлення Банком заяви про примусове виконання судового рішення (04.10.2016 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» (1999 року).
Відповідно до ст. 19 цього Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. При цьому вказана норма не передбачала вимоги про обов'язок стягувача додати до заяви документ про сплату авансового внеску.
05.10.2016 року вступив в дію новий Закон «Про виконавче провадження».
Згідно до ст. 26 вказаного закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску.
Відповідно до п.8. ч.4 ст. 4 нового Закону «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.
За положеннями ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Приймаючи до уваги, що стягувачем заява про примусове виконання рішення відправлена 04.10.2016 року, тобто до набрання чинності новим Законом «Про виконавче провадження», а тому Банк не зобов'язаний був додавати до цієї заяви квитанцію про сплату авансового внеску, а відтак державний виконавець не мав права із цієї підстави повертати стягувачу виконавчий документ.
Відповідно до ч.2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Керуючись наведеним ст. 386, 387 ЦПК України суд,-
постановив:
Скаргу задовольнити.
Визнати неправомірним рішення старшого державного виконавця Полонського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Чмиря М.П. щодо винесення 17.10.2016 року повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання, та зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення Полонського районного суду від 24.09.2012 року у справі № 2213/1066 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» заборгованості за кредитним договором № 01-146/08 у розмірі 17 253,84 грн. та судові витрати в сумі 214,60 грн., а всього - 17 468,44 грн. без сплати стягувачем авансового внеску.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
Головуючий: