Красилівський районний суд Хмельницької області
м. Красилів, вул. Булаєнка, 4, 31000, (03855) 4-34-75
Справа № 2-409/10
Рішення Іменем України
10 грудня 2010 року м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Чорної Л.М.,
при секретарі НахильчукС.Ф.,
з участю представника позивача ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові цивільну справу. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним,
встановив:
в обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 06 червня 2008 року Красилівський районний суд Хмельницької області своєю ухвалою затвердив мирову угоду, відповідно до якої він став власником житлового будинку по вулиці Свердлова, 26 в с. Кузьмин Красилівського району Хмельницької області.
07 червня 2008 року він поїхав на заробітки в м. Москву, повернувшись на вокзалі його зустрів син ОСОБА_4 і запропонував укладення з ним договору довічного утримання.
15.08.2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 був укладений договір дарування, відповідно до якого він, ОСОБА_2, подарував спірний житловий будинок відповідачу, який є його сином. Даний договір був укладений під впливом помилки і по наполегливим вимогам відповідача, який поставив за мету заволодіти спірним будинком будь-яким шляхом, щоб бути єдиним власником цього будинку. Він вважав, що між ними був укладений договір довічного утримання і він зможе спокійно жити в своєму будинку до смерті. Після підписання, як з'ясувалось договору дарування, а не договору довічного утримання, відповідач перестав надавати йому будь-яку допомогу.
В червні 2009 року він мав намір перевезти свої речі в спірний будинок з метою проживання в ньому, але відповідач заперечував проти цього і побив його в присутності свідків та голови сільської ради.
Його воля і бажання були направлені на укладення договору довічного утримання, але фактично був укладений договір дарування, що позбавило його права власності на житло в похилому віці. Ніякого іншого житла в нього не має. Про те, що він мав намір укласти договір довічного утримання, підтверджується розпискою самого відповідача, де він зазначив, що зобов'язується утримувати його до смерті в обмін на оформлення на нього права власності на житловий будинок.
Згідно ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Його внутрішня воля не відповідала зовнішньому прояву, який був сформований під впливом помилки. Таким чином, при укладені договору дарування не були дотриманні вимоги ст.203 ЦК України.
На підставі викладеного просить: визнати недійсним договір дарування житлового будинку №26 по вул. Свердлова, що знаходиться в с.Кузьмин Красилівського району Хмельницької області.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що його син, відповідач по справі, хотів купити хату в їх селі, він запропонував йому пожити у своїй хаті, однак син сказав, що потрібно оформити документи. При оформленні документів у нотаріуса він вважав, що укладає договір довічного утримання. Ніяких довідок в БТІ він не брав і доручень нікому не давав для будь яких дій.
Відповідач КоризнийP.M. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, що дає суду підстави для винесення заочного рішення по справі.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи суд находить позов підлягаючим задоволенню,
Згідно ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним,
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 суду пояснили, що між позивачем і відповідачем було укладено розписку про те, що позивач буде проживати у своєму будинку, а відповідач укладе з ним договір довічного утримання взамін на оформлення права власності на будинок.
Свідок АнтонецьK.M. суду пояснив, що був присутній при тому як ОСОБА_2. хотів забрати свої речі від другої дружини, а відповідач з ним побився, не дозволяючи це робити, оскільки не хотів його пускати в спірний будинок, де сам не проживає.
Вказані пояснення свідків, надані розписки свідчать про те, що внутрішня воля позивача при укладанні договору дарування не відповідала зовнішньому прояву, який був сформований під впливом помилки,оскільки укладаючи договір дарування він вважав, що залишається проживати у своєму будинку, що стверджується його пропискою в спірному будинку, а відповідач буде йому допомагати, як писав у своїй розписці, яка надана суду свідком КоризноюA.A.
Таким чином, при укладені договору дарування не були дотриманні вимоги ст.203 ЦК України.
Згідно ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила право чин помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
В силу ст.243 ЦК України за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність.
В судовому засіданні також встановлено, що позивач не отримував довідки з БТІ для відчуження будинку, не проплачував за неї, не давав ніяких доручень. Довідка БТІ про вартість спірного будинку видана 12.08.2008 року в той час коли позивач знаходився на заробітках в Москві, що ще раз свідчить про те, що він не мав наміру проводити відчуження будинку, а довідку за нього заказував хтось інший.
Виходячи з наведеного позовні вимоги щодо визнання договору дарування недійсним підлягають задоволенню, позовні вимоги позивача щодо вселення та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні житловим будинком задоволенню не підлягають, оскільки позивач залишається прописаним у спірному будинку і ніхто не перешкоджає йому ним користуватись, тому як там ніхто не проживає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10,60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 229 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним задовольнити.
Договір дарування житлового будинку № 26 по вул. Свердлова, в с. Кузьмин, Красилівського району Хмельницької області укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 приватним нотаріусом ОСОБА_5 15 серпня 2008 року за реєстровим № 4662 визнати недійсним.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 10 днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 233 ЦПК України.
Суддя