Красилівський районний суд Хмельницької області
м. Красилів, вул. Булаєнка, 4, 31000, (03855) 4-34-75
Справа № 2- 375 /2010р.
17 червня 2010року м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
в складі : головуючої - судді Чорної JI.M.
при секретарі Нахильчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові цивільну справу за позовом Красилівського відкритого акціонерного товариства «Будівельник» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,-
в обгрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що рішенням Красилівського райсуду Хмельницької області від 24.03.2009 року в справі №2-8/09р. частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто на її користь за період з 01.02.2006 року до 01.03.2009 року в рахунок відшкодування додаткових витрат, пов»язаних із звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням: з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 5035 грн.50 коп., з Красилівського відкритого акціонерного товариства «Будівельник» в розмірі 6473 грн.25 коп. З 01.03.2009 року на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування додаткових витрат, пов»язаних з звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням, щомісячно безстроково проводити стягнення: з ОСОБА_3 в розмірі 0,3 частини мінімальної заробітної плати; з Красилівського відкритого акціонерного товариства «Будівельник» в розмірі 0,45 частини мінімальної заробітної плати. Крім того, з Красилівського ВАТ «Будівельник» судом стягнуто судові витрати в дохід держави в розмірі 64 грн.73 коп. судового збору і 18 грн. за оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Красилівським райсудом. Зазначене рішення Красилівського райсуду від 24.03.2009 року набрало законної сили з 25.05.2009 року. За період з 09.02.2007 року по 31.07.2009 року Красилівське ВАТ «Будівельник» на виконання рішення суду від 21.12.1998 року сплатило для ОСОБА_2 900 грн.00 коп. з 31.07.2009 року по 02.03.2010 року Красилівське ВАТ «Будівельник» на виконання рішення суду від 24.03.2009 року сплатило для ОСОБА_2 3915 грн. 26 коп., що підтверджується копією видаткових касових ордерів №3 від 09.02.2007р. на суму 90 грн.00 коп., №17 від 19.04.2007 року на суму 90.00грн., №36 від 30.08.2007р. на суму 180 грн.00коп., №60 від 31.12.2007 року на суму 90.00грн., №33 від 06.03.2008 року на суму 90.00 грн., №1 від 29.01.2009р. на суму 270 грн.00 коп., №29 від 10.03.2009р. на суму 90.00 грн., копією фіксального чека №3770 від 31.07.2009 року на суму 150 грн.91 коп., копіями квитанцій Красилівського відділення філії ПІБ м.Хмельницький від 03.11.2009 року №16 на суму 500 грн., від 03.11.2009 року №17 на суму 504 грн. копією заяви на переказ готівки №318/372 від 15.12.2009 року Красилівського відділення Ощадбанку №5311 ОБ на суму 500 грн
Згідно мотивувальної частини судового рішення від 24.03.2009 року №2-8/09р. судом встановлено, що 06.07.1990 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , що сталася з вини водія ОСОБА_3 та Красилівського ПСБМД, реорганізованої у подальшому в Красилівське ВАТ «Будівельник» потерпіла, яка на той час носила прізвище ОСОБА_4, а після одруження змінила прізвище на ОСОБА_2 стала інвалідом 1 групи і втратила 100% працездатності. Наведені обставини підтверджуються вироком Красилівського райсуду від 20.09.1990 року, згідно якого відповідач ОСОБА_3 був визнаний винним і засуджений за ст. 215 ч.2 КК України із застосуванням ст. 25-1 КК України на 3 роки позбавлення волі. Постановою слідчого прокуратури Красилівського району від 26.09.1990 року згідно якої щодо ОСОБА_1, який на час вказаної дорожньо-транспортної пригоди працював в Красилівській ПСБМД, правонаступником якої є ВАТ «Будівельник», було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 167 КК України з передачею матеріалів товариському суду за місцем роботи.
Рішенням Красилівського райсуду від 06.08.1991 року, згідно якого з відповідачів проводяться стягнення на користь позивачки ОСОБА_5 додаткових витрат, пов»язаних з ушкодженням здоров»я, відносно ОСОБА_1 було зазначено, що однією з причин скоєння дорожно- транспортної пригоди з участю потерпілої ОСОБА_2 стало те, що при проведенні будівельних робіт, ОСОБА_1 було допущено грубе порушення правил проведення будівельних робіт, він не потребував від робочих виконання правил по охороні праці і техніці безпеки, не проконтролював їх виконання, в його діях є склад злочину передбачений ст. 167 КК УРСР.
Відповідно до ст. 134 п. З КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, коли зокрема шкоди завдано діями працівника які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
Ст.. 135-3 ч. 1 КЗпП України зазначається, що розмір заподіяної шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно с установленими нормами.
Згідно ст. ІЗОч.ІКЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків.
Оскільки в рішенні суду від 06.08.1991р. зазначається в мотивувальній частині про допущення ОСОБА_1 грубих порушень правил проведення будівельних робіт, тому він повинен нести відповідальність майнового характеру перед ВАТ «Будівельник», яке погашає завдані збитки потерпілій ОСОБА_2
Правила ст. 233 ч.ЗКЗпП України стосовно встановлення строку для звернення до суду в питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації в один рік ,в ланому випадку не застосовуються, оскільки ВАТ «Будівельник» здійснює періодичні платежі на користь потерпілої ОСОБА_2, а тому фактичний розмір матеріальної шкоди можливо визначити ліше після проведення відповідних виплат.
На підставі наведеного просить стягнути з відповідача на користь ВАТ «Будівельник» 3915 грн. 26 коп. сплачених на корить потерпілої ОСОБА_2 з 09.02.1997р. по 31.07.2009р., а також судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному об»ємі.
Відповідач, його представник позов не визнали, вважають його безпідставним, оскільки позивачем пропущено строки позовної давності, окрім того проти ОСОБА_1 постановою слідчого відмовлено в порушення кримінальної справи, що також є підставою у відмові в стягненні понесених установою збитків.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд находить позов не підлягаючим задоволенню на підставі слідуючого.
Згідно ст. 233 КЗпП України передбачено строк позовної давності в один рік для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.
З моменту першого стягнення з позивача завданої шкоди на користь ОСОБА_2 починаючи з 1991р. пройшло майже 19 років, що свідчить про пропущення позивачем строків позовної давності. Поважності пропуску строків позовної давності позивачем також не надано. Окрім того відносно відповідача ОСОБА_1 відмовлено в порушенні кримінальної справи, про що зазначено в матеріалах кримінальної справи Красилівського районного суду по обвинуваченню ОСОБА_3 №1-64/1990р.
Також представником позивача суду надано додаткові матеріалі проведення службової перевірки по Красилівському ПСХСМУ-2 відносно ОСОБА_1, де зазначено, що за халатне відношення до своїхобов»язків при виконанні робіт по вул.. Франка, майстру ОСОБА_1 оголошена сувора догана, та його позбавлено усіх видів матеріального заохочення за 1990р.
Окрім того як передбачено ст. 130, 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі організації при виконанні трудових обов»язків, працівники, з- вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробтку. Матерільна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
Оскільки проти відповідача ОСОБА_1 кримінальної справи порушено не було, посилатись на оголошення йому догани та позбавлення всіх видів матеріальних нагород як причини для стягнення збитків завданих ВАТ «Будівельник» внаслідок ДТП не має ( ст.. 134 КЗпП України), прямої вини ОСОБА_1 у вчинені ДТП з участю ОСОБА_2 (ОСОБА_4 ) та її наслідків не встановлено, а тому він не може нести відповідальність нарівні з ВАТ «Будівельник»перед потерпілою ОСОБА_2
Цивільного позову у межах середнього місячного заробітку до відповідача ОСОБА_1 не пред»являлось.
На підставі наведеного у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 10,60, 212- 215ЦПК України, ст. ст. 130, 132, 134, 233к3п П України, суд
В задовленні позову Красилівського відкритого акціонерного товариства «Будівельник» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Красилівського районного суду протягом 10 днів з дня його винесення з подальшею подачею апеляційної скарги протягом 20 днів з подачею її копії до апеляційної інстанції, або впорядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя