Справа № 675/811/16-к
Провадження № 1-в/675/570/2016
"28" грудня 2016 р. м.Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю: прокурора - ОСОБА_3 , представника ЗВК № 58 - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізяслав заяву засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
ОСОБА_5 , який відбуває покарання у виді 05 років позбавлення волі за вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 січня 2015 року, звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, мотивуючи тим, що він довів своє виправлення.
В судове засідання ОСОБА_5 не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності.
Прокурор проти задоволення заяви заперечив, мотивуючи тим, що засуджений не довів своє виправлення.
Представник установи вважав, що заява до задоволення не підлягає.
Заслухавши пояснення представника ЗВК № 58, з'ясувавши думку прокурора, вивчивши надані матеріали, суд приходить до висновку, що заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.
За змістом ст. 50 КК України, покарання має на меті виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання має сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 засуджений за вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 січня 2015 року за ст. 289 ч. 2 КК України до 05 років позбавлення волі без конфіскації майна. Покарання він відбуває в Замковій виправній колонії № 58.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28 січня 2016 року зараховано в строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 період часу з 28 жовтня 2013 року по 16 лютого 2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання - 28.10.2013 року.
Кінець строку - 10.07.2017 року.
За змістом ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2002 року № 2, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 засуджено за повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, тобто за вчинення тяжкого злочину. Останній раніше неодноразово судимий, за час відбування покарань за попередніми вироками до нього двічі застосовувалось умовно-дострокове звільнення, однак відповідних висновків він не зробив та знову скоїв умисний злочин.
Засудженому призначено покарання у виді 05 років позбавлення волі, з яких він відбув на час розгляду клопотання в суді більше 04 років.
Отже, ОСОБА_5 відбув визначений законом термін (3/4 строку покарання), після якого може ставитись питання про його умовно-дострокове звільнення на підставі ст. 81 КК України.
Слід вказати, що необхідною умовою застосування положень ст. 81 КК України, є також те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього трудового розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов'язків, навчання.
Засуджений ОСОБА_5 з 06 листопада 2013 року утримувався у слідчому ізоляторі м. Чортків, де характеризувався посередньо, до дисциплінарної відповідальності не притягувався і не заохочувався.
Відбуваючи покарання в Замковій виправній колонії № 58 з 17 березня 2015 року, ОСОБА_5 характеризується посередньо, має два заохочення, однак, на виробництві установи не працевлаштований через відсутність бажання працювати, приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених «Професія».
Разом з тим, ОСОБА_5 у січні 2016 року допустив порушення встановленого порядку відбування покарання, що проявилось у погрозі здійснити акт самогубства, зв'язку з чим із ним проведено бесіду профілактичного характеру. У ході проведення бесіди засуджений не визнав свою вину у допущеному порушені та відмовився надавати будь-які пояснення.
Слід зазначити, що висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання повинен ґрунтуватися на аналізі даних про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й на даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а те, що засуджений довів своє виправлення.
Тому, на думку суду, доводи засудженого про можливість його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є непереконливими та передчасними.
Суд враховує також тяжкість вчиненого суспільно-небезпечного діяння, дані про особу засудженого ОСОБА_5 , який раніше неодноразово судимий, свою вину у вчиненому злочині під час розгляду кримінального провадження фактично не визнав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на даний час законні підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 відсутні, оскільки матеріали клопотання в своїй сукупності не свідчать про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправлення засудженого і запобігання вчиненню нових злочинів.
З урахуванням викладеного, заява до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим - протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1