27.12.2016 Справа №607/13077/16-а
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Воробель Н.П.,
за участі секретаря Зубко О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції в особі інспектора роти № 2 батальйону УПП у м. Тернополі рядового поліції Гнатюк Христини Володимирівни про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому заявляє вимогу про скасування постанови серії АР № 261766 від 04 листопада 2016 року, згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що спірна підлягає скасуванню, оскільки не містить усіх обов'язкових реквізитів, а саме, відомостей про транспортний засіб, яким здійснено відеозапис. У ній не зазначено конкретного місця вчинення правопорушення, не з'ясовано обставини, щодо її вини, а також тих, котрі пом'якшують та обтяжують відповідальність. Також вказує, що: на неї не поширюється дія знаку 3.2. «Рух механічних транспортних засобів заборонено», оскільки вона працює у арт-кафе «Коза», яке розташовується у цій зоні; її було позбавлено права на захист.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказані вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві. Додала, що поліцейськими їй також не були роз'яснені права.
Представник відповідача - ОСОБА_3 у судовому засіданні позову не визнала, проти його задоволення заперечила, вказала, що постанова винесена відповідно до норм чинного законодавства.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, з огляду на наступне:
як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР № 261766 від 04 листопада 2016 року, ОСОБА_1 04 листопада 2016 року о 22 год. 48 хв., керуючи т/з марки Daewoo Lanos 1.3, н.з. НОМЕР_1, здійснила в'їзд в зону дії дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» на вулиці Руська в м. Тернополі, чим порушила вимоги п. 8.4 (в) ПДР.
Вказаною постановою позивачка притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом - ч. 1 ст. 7 КУпАП.
Ч. 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечує, а тому обов'язок доказування правомірності рішення працівника поліції щодо винесення спірної постанови покладений саме на неї.
В порядку виконання такого свого обов'язку остання надала матеріали відеофіксації, на яких відображені події, котрі у повній мірі підтверджують викладені у спірній постанові обставини. Позивачка рухається з порушення ПДР.
Цими ж матеріалами відеофіксації спростовуються посилання ОСОБА_1 на: не роз'яснення їй поліцейським прав, оскільки вони їй були роз'яснені; порушення права на захист, позаяк бажання скористатись правовою допомогою вона не виявляла, а про те, що батько є її адвокатом - не повідомляла.
Не відповідають фактичним обставинам справи і посилання позивачки те, що на неї не поширюється дія знаку 3.2. «Рух механічних транспортних засобів заборонено», оскільки вона працює не в зоні його дії. До такого переконання суд приходить виходячи з аналізу усіх можливих варіантів доїзду до арт-кафе, де працевлаштована ОСОБА_1, а вони передбачають можливість прибути туди без порушення ПДР і не обов'язково вулицею Руська.
Щодо посилань позивачки на відсутність у спірній постанові усіх передбачених законом відомостей, то і вони є необґрунтованими, визнані судом способом захисту, спрямованим на уникнення адміністративної відповідальності, а тому - відкинуті.
Отож, факт порушення ОСОБА_1 ПДР за описаних у спірній постанові обставин справді мав місце.
Однак, враховуючи особу порушниці, а саме: її молодий він, обставини, за яких було вчинено правопорушення, суд вважає за можливе звільнити останнього від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і обмежитись усним зауваженням, відповідно до ст. 22 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 70, 71, 94, 122, 158 - 163, 1712 КАС України, ст. 22, ч. 1 ст. 122, ст. 245, ч. 1 ст. 247, 251, ч. 1 ст. 254, 280, 293 КУпАП, п. 8.4 (в) ПДР, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10 жовтня 2001 р., -
постановив:
адміністративний позов - задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 261766 від 04 листопада 2016 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. - скасувати.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на дану постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуюча суддяН. П. Воробель