28.12.2016 Справа №607/11062/16-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12016210010000356 від 31 січня 2016 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воробіївка Підволочиського району, Тернопільської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,-
В обвинуваченого ОСОБА_3 31 січня 2016 року о 06 год. 00 хв., який перебував в будинку АДРЕСА_3 виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, 31 січня 2016 року о 06 год. 00 хв., ОСОБА_3 скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, перебуваючи в приміщенні загального коридору під'їзду АДРЕСА_4 , шляхом вільного доступу таємно з корисливих мотивів викрав дитячу коляску торгової марки «Quatro» моделі «makalu 4», яка знаходилася на другому поверсі на сходовій клітці та належить ОСОБА_5 . Із викраденим майном ОСОБА_3 із місця вчинення злочину втік, спричинивши своїми умисними діями ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 730,00 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та показав, що 31 січня 2016 року приблизно о 06 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні загального коридору під'їзду АДРЕСА_4 , та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, викрав дитячу коляску, яка знаходилася на другому поверсі на сходовій клітці. У вчиненому він щиро розкаюється, просить його суворо не карати.
Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, згідно обвинувального акту, відмовившись від його дослідження під час судового розгляду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, його ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, стан його здоров'я, вік, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.
Суд, також вважає, що процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення експертиз, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки вони були зумовлені розслідуванням скоєного ним злочину.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 263,88 грн.(двісті шістдесят три гривні 88 копійок).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Головуючий суддяОСОБА_1