Справа № 595/1275/16-к
Провадження № 1-кп/603/6/2017
"03" січня 2017 р. м.Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі : ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора : ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_3
захисника обвинуваченого: ОСОБА_5
потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представника потерпілих: ОСОБА_8
У провадженні Монастириського районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121, ч.1 ст.126 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 подав до суду клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, ніде не працює, протягом 2016 року вчинив декілька кримінальних правопорушень, раніше судимий вироком Бучацького районного суду від 23.05.2006 року, оголошувався в розшук згідно ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 29.06.2016 року, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема останній може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Крім того, під час перерви у підготовчому судовому засіданні Монастириського районного суду Тернопільської області 08.12.2016 року, ОСОБА_3 розповідав неправдиву історію, як засуджений в установі відбування покарань перерізав горло прокурору, що підтверджує наявність ризику передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема перешкоджання кримінальному провадженню шляхом впливу на прокурора. Також, відповідно до матеріалів, що зареєстровані в ЖЕО №2929, 21.12.2016 року о 01 год. 30 хв. ОСОБА_3 звернувся в Бучацьку ЦКРЛ для надання медичної допомоги у зв'язку з порізами шиї та плеча. Під час надання медичної допомоги ОСОБА_3 повідомив, що на нього напали невідомі особи та на його думку це організував слідчий ОСОБА_10 та прокурор ОСОБА_4 , ОСОБА_3 також повідомив, що будуть нові жертви, та те, що він відповідає за Бучацький район.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав з підстав наведених у ньому, просить його задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечили, вважають, що прокурором не обґрунтовано наявність ризиків, передбачених у ст.177 КПК України, крім того, доводи прокурора про те, що ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на прокурора не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 представник потерпілих ОСОБА_8 заявлене прокурором клопотання підтримали, просять його задоволити.
Допитаний в якості свідка слідчий СВ Бучацького відділення поліції Теребовлянського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 суду пояснив, що 21.12.2016 року він в складі слідчо-оперативної групи здійснив виїзд в Бучацьку ЦКРЛ на повідомлення чергового лікаря про те, що за наданням медичної допомоги звернувся ОСОБА_3 . Прибувши в Бучацьку ЦКРЛ ОСОБА_3 йому повідомив, що на нього напали з ножем невідомі особи в приміщенні житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_3 повідомив, що про зазначену подію має бути відомо ОСОБА_11 та прокурору ОСОБА_4 , а також що в м.Бучач будуть «нові трупи».
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов до висновку що клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Згідно п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обгрунтування клопотання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, підозра у вчиненні якого підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту з таблицею ілюстрацій до нього від 22.07.2016 року, протоколом допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд не бере до уваги посилання прокурора на наявність ризику передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальному провадженню шляхом впливу на прокурора, оскільки перевірка стосовно достовірності зазначеного твердження не проводилась та відомості до ЄРДР не вносились.
Також суд критично оцінює твердження прокурора про неявку без поважних причин ОСОБА_3 в підготовче судове засідання 20.12.2016 року, оскільки як вбачається з довідки №1 виданої Бучацькою ЦКРЛ 03.01.2017 року, ОСОБА_3 звертався за наданням медичної допомоги, після чого перебував на амбулаторному лікуванні у Бучацькій ЦКРЛ з 21.12.2016 року по 02.01.2017 року.
Разом з тим, враховуючи те, що прокурором в підготовчому судовому засіданні доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої ст.194 КПК України, які свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121, ч.1 ст. 126 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, однак не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж той, який вказаний у клопотанні прокурора, а саме, у виді домашнього арешту строком на 2 місяці.
Керуючись ст.ст. 181,193, 194, 314-316 КПК України суд,-
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - задоволити частково.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці - до 03 березня 2017 року, шляхом заборони йому цілодобово покидати свій будинок, що по АДРЕСА_2 .
Зобов'язати ОСОБА_3 :
- прибувати за першим викликом до суду, слідчого та прокурора,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання або місця роботи,
- не покидати помешкання за адресою АДРЕСА_2 цілодобово.
Виконання ухвали доручити Бучацькому відділенню поліції Теребовлянського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: