Справа № 594/24/17
04 січня 2017 року
Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Денисова Т.С., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин та визнати, що ОСОБА_2, який народився у 1937 році у с.Гломча Сановецького району Польщі та проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1 і помер 25 червня 1984 року, є його батьком.
Заява не відповідає вимогам ст.ст.119, 235, 256-258 ЦПК України.
Відповідно до ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України).
Події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків, згідно ст.49 ЦК України є актами цивільного стану.
Народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, у випадках передбачених законом, зміна імені, смерть підлягають державній реєстрації.
Тобто, при встановленні факту родинних відносин між фізичними особами з»ясуванню підлягають розбіжності у відомостях зазначених в актах цивільного стану цих осіб. В даному випадку це відомості про особу у свідоцтві про смерть батька заявника та відомості про батька у свідоцтві про народження заявника.
Так, за змістом заяви та документами, що долучені до заяви, зокрема, у свідоцтві про народження заявника його батьком значиться «Морозко Леонід Профірович», за даними свідоцтва про смерть - помер «Морозко Леонід Порфирович», а визнати батьком заявник просить не зрозуміло з яких підстав «Морозка Левка Порфирійовича».
Окрім цього, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до роз'яснень п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 21 березня 1995 року № 5, якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.121 постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
У листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 1 січня 2012 року Верховний суд України зазначає, що важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
Так, в порушення вищезазначених норм у заяві не зазначено мети встановлення юридичного факту на території України. Заявником не наведено правових підстав та доказів тому, що встановлення саме такого факту потягне за собою для нього правові наслідки, до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів.
А тому заяву слід залишити без руху та надати строк заявнику для виправлення недоліків. Строк для виправлення недоліків не може перевищувати п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо у вказаний строк недоліки не будуть виправлені, заяву слід вважати неподаною і повернути заявнику.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.121, 235, 258 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами залишити без руху, запропонувавши заявнику в строк не пізніше п»яти днів з дня отримання копії ухвали виправити недоліки.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Борщівського районного суду Денисова Т.С.