Справа № 457/324/13
Провадження № 88-ц/783/27/16 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
Категорія: 20
22 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Приколоти Т.І.,
суддів: Ніткевича А.В., Павлишина О.Ф.
з участю секретаря Іванової О.О.
з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс» в особі Львівської філії, Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, з участю третьої особи: ОСОБА_2, про визнання прилюдних торгів недійсними; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно,-
У березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс» в особі Львівської філії, Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2, про визнання прилюдних торгів недійсними.
В обґрунтування свїх вимог посилався на те, що в кінці лютого 2013 року з постанови державного виконавця він дізнався про те, що належне йому майно було реалізоване з прилюдних торгів, проте коштів від реалізації було недостатньо. З цих причин виконавчий документ повернуто стягувачеві. Зазначав, що Львівською філією ТзОВ «ТД Еліт Сервіс» було призначено первинні прилюдні торги на 10 жовтня 2012 року, які не відбулися. Вказував, що згідно акту переоцінки від 12 листопада 2012 року об'єкт реалізації було переоцінено з 735 796 грн. на 551 847 грн. та продано 7 грудня 2012 року на повторних торгах. Вважає порушеною процедуру з реалізації арештованого майна.
У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно. Просив визнати за ним право власності на нежитлову будівлю загальною площею 433 кв.м, яка розташована на АДРЕСА_1, та нежитлові будівлі гаражно-складських приміщень площею 155,8 кв.м, розташовані на АДРЕСА_2.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 7 грудня 2012 року ним на прилюдних торгах придбано нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю площею 433 кв.м на АДРЕСА_1 та нежитлові будівлі гаражно-складських приміщень площею 155,8 кв.м на цій вулиці за № 8а. Вказує,що він є добросовісним набувачем вказаного майна. Відтак, він є власником спірного майна.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 10 червня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено. Ухвалено визнати недійсними прилюдні торги від 7 грудня 2012 року, проведені Львівською філією ТзОВ «ТД Еліт Сервіс» з реалізації арештованого нерухомого майна -предмета іпотеки: нежитлової будівлі по АДРЕСА_3, загальною площею 433 кв.м. та нежитлових будівель гаражно-складських приміщень. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2014 року, залишеним без змін Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 жовтня 2014 року, рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними прилюдних торгів від 7 грудня 2012 року, проведених Львівською філією ТзОВ «ТДЕліт Сервіс» з реалізації арештованого нерухомого майна - предмета іпотеки: нежитлової будівлі по АДРЕСА_3, загальною площею 433 кв.м, та нежитлових будівель гаражно-складських приміщень;- скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено з інших підстав. Визнано недійсними прилюдні торги від 7 грудня 2012 року, проведені Львівською філією ТзОВ «ТД Еліт Сервіс» з реалізації арештованого нерухомого майна - предмета іпотеки: нежитлової будівлі по АДРЕСА_3, загальною площею 433 кв.м, та нежитлових будівель гаражно-складських приміщень. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
28 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2014 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що, задовольняючи позов ОСОБА_4, суд виходив з того, що Закон України «Про іпотеку» до даних правовідносин не може бути застосований. Однак, Верховний Суд України у іншій справі (№ 6-349 цс 16) прийняв постанову, у якій зробив правовий висновок: «Положення Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем. Відповідно до статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». Також відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - «Організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».
Вважає, що наведений правовий висновок є обставиною для перегляду судового рішення від 27 червня 2014 року за нововиявленими обставинами. Зазначає, що про вказаний правовий висновок Верховного Суду України йому стало відомо за декілька днів до звернення із заявою про перегляд судового рішення. Просить заяву задовольнити.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою заяву підтримав.
Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3, посилаючись на безпідставність заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, просить заяву відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи щодо наявності підстав перегляду рішення за нововиявленими обставинами; колегія суддів вважає, що заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами належить залишити без задоволення.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. У п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно п.п. 1-4 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Тобто йдеться про обставини, які існували на момент вирішення справи, але з різних причин не були відомі заявникові.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1991 року № 1 «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» не можуть бути визнані нововиявленими обставинами нові обставини, тобто такі, що виникли чи змінилися після ухвалення судового рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, апеляційній (касаційній) скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст.10 ЦПК України.
Згідно з п.п. 3, 4, 5, 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України , є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч.2 ст. 361 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 362, 364 цього Кодексу.
Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені ч.2 ст. 361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені ч.2 ст. 361 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 часини першої статті 355 ЦПК України у іншій справі, не віднесений цим Кодексом до підстав для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами. Разом з тим, така позиція Верховного Суду України може давати підстави для звернення із заявою про перегляд судових рішень щодо неоднакового застосування судами одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункти 1 і 2 частини 1 статті 355 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.365 ЦПК України розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, колегія суддів прийшла до висновку, що заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами належить залишити без задоволення, оскільки у ній не наведено доказів про існування таких обставин.
Керуючись ч.3 ст. 209, ст.ст.361-364,365 ЦПК України, колегія суддів,-
Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2014 року залишити без задоволення.
Ухвалаапеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: