Справа № 466/7485/16-а
20 грудня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Луців - Шумської Н.Л.
секретар Піцик О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові про скасування постанови серії ДР № 094428, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УПП у м. Львові про скасування постанови серії ДР № 094428 про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДР № 094428 від 11 серпня 2016 року, винесеною інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у м. Львові ДПП лейтенантом поліції Лисович М.М., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП за нібито користування засобом зв'язку під час руху, тримаючи його в руці та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
Оскільки вказаного адміністративного правопорушення він не вчиняв, постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що складена з порушенням вимог КУпАП.
Вказує, що є власником автомобіля ТОЙОТА КОРОЛА, номерний знак НОМЕР_1. 11 серпня 2016 року він, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повертались із м. Луцьк з приватної поїздки. За кермом його автомобіля був ОСОБА_5 Вони зупинились на пр. Чорновола у м. Львові для придбання продуктів. Враховуючи те, що магазин знаходиться біля зупинки громадського транспорту він попросив водія зупинитись за її межами щоб не здійснювати перешкод руху громадського транспорту.
Повертаючись із магазину він та ОСОБА_4 помітили, що біля автомобіля знаходяться працівники дорожньо-патрульної служби м. Львова які вказували на те, що автомобіль здійснив порушення п. 15.9е ПДР України, а саме здійснено зупинку ближче 30м до д.з.5.41-5.44. ОСОБА_5 біля автомобіля не було.
При спілкуванні із працівниками дорожньо-патрульної служби він пояснював, що не являвся водієм автомобіля і відповідно не здійснював його зупинку з порушенням ПДР.
Вважає, що п. 15.9е. ПДР, як і будь-які інші вимоги ПДР, він не порушував, тому в його діях відсутній склад та подія адміністративного порушення.
В судовому засіданні позивач підтримав позов із наведених вище підстав, в подальшому в судові засіданні не з'являвся.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, покликаючись на письмові заперечення, що долучені до матеріалів справи, в подальшому в судові засіданні не з'являвся.
У відповідності до ст.41 КАС України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Як слідує з Постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДР № 094428 - 11.08.2016 р. о 23:35 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по пр. Чорновола, 57 у м. Львові здійснив зупинку ближче 30м до д.з.5.41-5.44 «Пункт зупинки автобуса», чим порушив п.15.9 е ПДР України.
Згідно ч.1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з ч.1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дорожній знак 5.41.1 "Пункт зупинки автобуса" - позначає початок посадкового майданчика автобуса. За межами населених пунктів знак може бути встановлений на павільйоні з боку прибуття маршрутних транспортних засобів.
Згідно п.15.9. е ПДР України зупинка забороняється ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків. Заборона зупинки іншим транспортним засобам у таких місцях введена для забезпечення безперебійної роботи громадського транспортного відповідно до встановленого графіка руху, створення пасажирському транспорту безпечних умов для під'їзду до зупинки або від'їзду від неї.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказали, що 11.08.2016 р. ввечері поверталися разом з ОСОБА_1 додому, при цьому за кермом перебував саме ОСОБА_5
Проте, суд не бере до уваги показання свідків, оскільки вони є близькими друзями позивача та існують обґрунтовані сумніви у об'єктивності їх свідчень.
Покликання позивача на те, що він не перебував за кермом не відповідають дійсності, оскільки спростовуються відеоматеріалом з нагрудної камери інспектора поліції, на якому позивач підтвердив, що є водієм вказаного автомобіля, не зазначав, що за кермом перебував не він, а інша особа.
Таким чином, ОСОБА_1 здійснив правопорушення, за що його правомірно було притягнено до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6,8,9,11,69,71,86,158,160,162,163 КАС України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові про скасування постанови серії ДР № 094428 відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Л. Луців-Шумська