Справа № 463/1254/16 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.
Провадження № 22-ц/783/6727/16 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія: 52
27 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.
секретаря: Бадівської О.О.
за участю: ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,
ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 10 серпня 2016 року позов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 551 грн. 20 коп. судових витрат.
Дане рішення оскаржила ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що судом безпідставно позбавлено її батьківських прав щодо дітей, а також, що судом безпідставно було відхилено клопотання про допит свідків, про долучення копій матеріалів з Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області щодо протиправної поведінки ОСОБА_4 Вказує, що вона не була належним чином повідомлена про дату розгляду справи, у зв'язку з чим не змогла взяти участь у судовому засіданні та надати свої заперечення на позов. Просить рішення суду скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.
Установлено, що ОСОБА_2 є матір»ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, при цьому, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 150 СК України, яка закріплює обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, а також зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до положень ст. 157 СК України, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Згідно ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно із ч.4 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов»язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв»язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч.5 ст.19 СК України).
У матеріалах справи наявний висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з якого вбачається, що орган опіки та піклування прийшов до висновку про те, що ОСОБА_2 усунулася від виконання батьківських обов»язків по відношенню до неповнолітніх дітей, для виховання, розвитку та проживання дітей нею не створені належні умови. Тому на підставі ст. 164 СК України Личаківська районна адміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.53-54).
Районний суд обґрунтовано взяв до уваги вищезазначений висновок, при прийнятті якого для об»єктивного вирішення питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітніх дітей, на засіданні комісії було заслухано думку дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які повідомили, що з 2011 року до 2015 року матір не брала жодної участі у їх вихованні, оскільки проживала у м.Рівне, і протягом цього часу ними опікувався батько. Після повернення матері додому у січні 2015 року проживати разом з нею неможливо, оскільки вона зловживає алкогольними напоями, вчиняє сварки, у квартирі постійний безлад, який влаштовує матір. Через вказані обставини неповнолітня ОСОБА_6 тривалий час проживає у бабусі.
З акту обстеження умов проживання від 09.02.2016 року вбачається, що матір»ю дітей створені неналежні умови проживання. (а.с.8).
Факт ухилення відповідача від виконання батьківських обов»язків стверджується також показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9
Відповідачем ОСОБА_2 не спростовано доводи позивача про її ухилення від виконання батьківських обов»язків. У судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачка підтвердила те, що тривалий час не підтримує з донькою жодних відносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що районний суд прийшов до правильного висновку про те, що відповідач не виконує без поважних причин своїх обов'язків по вихованню дітей та ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, тому є правові підстави для задоволення позову.
Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.
Рішення відповідає матеріалам справи, доказам, нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01 листопада 2016 року ОСОБА_2 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення Апеляційним судом Львівської області. У зв'язку з відхиленням апеляційної скарги ОСОБА_2, з неї підлягає стягненню судовий збір в розмірі 606 грн. 32 коп. в дохід держави.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 серпня 2016 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 606 грн. 32 коп. судового збору в дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді: