Справа № 466/8424/16-ц
29 грудня 2016 року
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого-судді Невойта П.С.
секретаря с/з Семків Х.І.
за участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ФОП ОСОБА_6, третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області про захист прав споживача та стягнення коштів, -
28.09.2016 р. ОСОБА_5 звернулася до суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_6, третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області в якій просить стягнути з ФОП ОСОБА_6 7000 грн., сплачених за матрац «Miami MatroLux», 7000 грн. завданої моральної шкоди, 137,5 грн. - 3 % річних та 2500 грн. понесених витрат на правову допомогу.
В обґрунтування вимог покликаючись на те, що для покращення своїх побутових умов і комфорту вона вирішила придбати матрац «Miami» фірми Matrolux та 11.01.2016 року зробила замовлення даного матрацу у відповідача ФОП ОСОБА_6, залишивши аванс сплати частини вартості товару, оскільки такого не було в наявності. 15.01.12016 року позивач здійснила повну оплату за товар, оскільки вже був у наявності. Вартість матрацу «Miami» фірми Matrolux становить 7 000 (сім тисяч) гривень. 18.01.2016 року відповідачем товар доставлений позивачу без оформлення належних документів та залишено біля вхідних дверей. При огляді матрацу «Miami» фірми Matrolux позивачем виявлено ряд недоліків (непрострочені шви, нерівно зшиті полотнища, невідповідність прострочених строчок, наявність рубцевого шву посередині матрацу ), а тому вона звернулася до ФОП ОСОБА_6, щоб обміняти придбаний матрац. Однак не отримавши зрозумілої відповіді та пояснень, 25.01.2016 року за власні кошти позивач доставила придбаний товар в магазин продавця для обміну на товар належної якості. Жодних дій відповідачем не вчинено, тому вона змушена звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.
Позивач та відповідач до суду не прибули повторно, доручили представляти інтереси представникам.
Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у судовому засіданні позов підтримали повністю, пояснення дали аналогічні викладеним у позові. Просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому заперечила позовні вимоги в повному обсязі, пояснення дала аналогічні викладеним у письмовому запереченні, просила у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що наявними в матеріалах справи розписками про отримання повісток (а.с. 43), заперечень на позовну заяву до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних доказів
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід частково задовольнити з наступних підстав та мотивів.
Згідно із ч. 1- 6 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
Статтею 5 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Судом встановлено, що позивач 11.01.2016 року в магазині, що у АДРЕСА_1, який належить ФОП ОСОБА_6 (продавець) здійснила індивідуальне замовлення матрацу «Miami» фірми Matrolux, оскільки такого не було в наявності і внесла передоплату у розмірі 1000 грн, та 15.01.2016 року здійснила повну оплату вартістю 7000 (сім тисяч) гривень згідно рахунку-замовлення № 002 від 11.01.2016 року /а.с.3/.
З пояснень представника позивача та зі скарги до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області від 23.02.16р. (а.с.4) вбачається, що 18 січня 2016 року відповідачем було здійснено поставку товару за вказаною адресою у замовлені. З урахуванням того. що позивачем було виявлено ряд недоліків (непрострочені шви, нерівно зшиті полотнища, невідповідність прострочених строчок, наявність рубцевого шву посередині матрацу), то ОСОБА_5 25.01.16 доставила придбаний товар до магазину з вимогою обміняти матрац «Miami» фірми Matrolux, або на товар потрібного їй асортименту, або повернути сплачені за товар грошові кошти, оскільки такий є неналежної якості. З копії рахунку замовленнявід 11.01.2016 (а.с.3) вбачається напис «Повернення 25.01.2016р. для майбутнього обміну». Учасники не заперечили, що таке прийняття товару здійснила продавець-стажер у відсутності ФОП ОСОБА_6
Відповідно до п.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» - належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.
У відповідності до ч.1 ст.9 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.
Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.
Як встановлено представником Інспекції та вбачається з листа від 24.03.2016 р. (а.с.5,6) 09.02.2016 року ФОП ОСОБА_6 після огляду товару виявивши сліди використання, письмово повідомила про виявлене ОСОБА_5 та запропонувала інші варіанти вирішення даної проблеми.
З зазначеного листа ФОП ОСОБА_6 (а.с.8), який був долучений до матеріалів позовної заяви позивачем, вбачається, що продавець з урахуванням виявлених пошкоджень товарного вигляду, погодився прийняти товар на обмін на іншу модель того ж виробника. Однак, у звязку з відмовою позивача прийняти іншу модель, відповідач погодився на повернення горошей за виключенням 1500 грн. за заміну чохла та вартості доставки товару на фабрику виробника.
Статтею 8 Закону передбачено,що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги заспоживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продав місцезнаходженням споживача.
Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
Позивач неодноразово зверталася зі скаргою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області та ФОП ОСОБА_6 про повернення придбаного товару або повернення сплачених за нього коштів, на які отримала відповіді /а.с.4-11/.
З листа від 24.03.2016 р. Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області на адресу ОСОБА_5 вбачається, що позивачу для вирішення конфліктної ситуації рекомендовано звернутися до підприємця з письмовою заявою для організації незалежної експертизи (а.с.5,6).
У відповідності до ч.4 ст.17 Закону споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.
У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
08.04.2016 року позивач звернулася письмово до відповідача з заявою про повернення сплачених за матрац коштів у розмірі 7000 грн. (а.с.7).
З урахуванням того, що відповідач не зверталася письмово та не надала згоди на проведення експертизи, а вартість товару знизилася у звязку з його пошкодженням на суму заміни чохла вартістю 1500 грн., то суд вважає, що позивачеві до повернення підлягають кошти у розмірі 5500 грн. При цьому вартість доставки на фабрику товару покладається на продавця в силу ч.5 ст.8 Закону.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанові ПВС України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди", спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, зокрема, коли право особи на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції, у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди, або при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію ЗУ "Про захист прав споживачів".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право в тому числі на захист своїх прав державою, належну якість продукції та обслуговування, а також відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У ст. 23 ЦК України зазначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Однак позивачем не доведено, що вона понесла фізичних та душевних страждань, які вона понесла внаслідок придбання даного товару, а тому суд приходить до висновку, що дана позовна вимога не підлягає до задоволення.
Покликання представника на витяг з медичної картки амбулаторного хворого судом не приймається до уваги, оскільки звернення до лікаря відбулося 11.03.2016 року та у ньому не зазначено причинного звязку з порушенням прав позивача саме у придбанні неналежної якості матрацу.
Слід відмовити у задовленнів вимог щодо стягнення 3 відсотки річних, оскільки такі розраховані з усієї суми : 7000 грн. з моменту оплати, що не відповідає матеріалам справи.
В силу змісту ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Згідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Крім того, ч.2. ст. 84 ЦПК України визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно до п.48 Постанови пленуму ВССУ №10 від 17.10.14 р., витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що у справі надавали правову допомогу позивачеві два адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ордеру (а.с.15,17). При цьому для підтвердження розміру витрат не надали суду копії договору та розрахунку, відсутність підтверджень щодо проведення такої оплати, а тому суд відмовляє у стягненні з відповідача на користь позивача 2500 понесених витрат на правову допомогу, що не перешкоджає додатково звернутися до суду з обгрунтованими вимогами.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
З відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 60, 88, 169, 209, 212, 214 ЦПК України, суд -
позов задовольнити частково.
Стягнути з ФОП ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 5500,00 грн. коштів за оплату товару.
У решті у задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з ФОП ОСОБА_6 на користь держави 551,20 грн. судового збору.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя П. С. Невойт