465/5780/16-к
1-кп/465/638/16
Іменем України
27.12.2016 м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого -судді ОСОБА_1
за участю секретаря- ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140080003487 від 30.09..2016 року, про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дрогобич, Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 394 КК України,-
15.08.2016р. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області була винесена ухвала про продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст 115 ч.1 КК України, строк тримання у психіатричному комунальному закладі «Львівська обласна державна клінічна психіатрична лікарня» на 60 днів, починаючи із 17.09.2016р. по 15.11.2016р. включно.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.09.2016р., близько 21:15 год., ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, скориставшись відсутністю належного нагляду, через металопластикове вікно, яке знаходиться у приміщенні туалету палати обмежувального режиму другого поверху, здійснив втечу із спеціалізованого лікувального закладу, а саме зі стаціонарного чоловічого відділення для примусового лікування психічно хворих із загальним наглядом №23 КЗ «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», що по вул. Кульпарківська, 95 у м.Львові, де перебував згідно ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.08.2016 року.
07 жовтня 2016 року до Франківського районного суду м. Львова надійшло клопотання органу досудового розслідування, погоджене прокурором Львівської місцевої прокуратури №3 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_5 , у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140080003487 від 30.09.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 394 КК України, оскільки останній згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №537 від 28.09.2016р. страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдальної шизофренії у розумово відсталої особи із змішаним дефектом особистості, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом не може правильно сприймати обставини які мають значення по кримінальному провадженню та давати по них відповідні покази. У період інкримінованих йому дій, ОСОБА_5 також перебував в хворобливому стані, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного нагляду з суворим наглядом.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_5 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Захисник ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом не заперечував.
Відповідно до ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність в стані неосудності.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані неосудності, вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 394 КК України.
Частиною 2 ст. 19 КК України визначено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Як вбачається із висновку судово-психіатричної експертизи №537 від 28.09.2016р. ОСОБА_5 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдальної шизофренії у розумово відсталої особи із змішаним дефектом особистості, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом не може правильно сприймати обставини які мають значення по кримінальному провадженню та давати по них відповідні покази. У період інкримінованих йому дій, ОСОБА_5 також перебував в хворобливому стані, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного нагляду з суворим наглядом.
Згідно ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом, зокрема до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно - небезпечні діяння.
Пунктом 4 ч.1 ст. 94 КК України визначено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.
При визначенні міри медичного характеру суд враховує не тільки характер психічного захворювання, а й рекомендації експертів про тип лікувального закладу, а також тяжкість вчиненого ОСОБА_5 суспільно-небезпечного діяння.
Враховуючи характер і тяжкість захворювання, тяжкість вчинення діянь, ступінь небезпечності ОСОБА_5 , суд вважає, що останній потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового лікування у психіатричній лікарні із суворим наглядом.
Керуючись ст.ст. 93, 94 КК України, ст.ст. 372, 511, 512, 513 КПК України, суд,-
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016140080003487 від 30.09.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 394 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дрогобич, Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1