печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61296/16-к
28 грудня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , особи, що звернулась зі скаргою - ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 від 21.11.2016 про закриття кримінального провадження №42013100000000148, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2013, -
09.12.2016 ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на постанову слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 від 21.11.2016 про закриття кримінального провадження №42013100000000148, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Зазначає, що 19.09.2013 суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 винесено завідомо неправосудну постанову про повернення кримінальної справи за обвинуваченням лікаря ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 139 КК України прокурору Київської області для організації додаткового розслідування.
Зазначає, що в попереднє судове засідання, а також перше судове засідання суддею не була викликана потерпіла ОСОБА_3 , та ці дії судді суперечать принципам змагальності та диспозитивності кримінального судочинства та унеможливили здійснення потерпілою в повному обсязі своїх процесуальних прав. Також суддя не вжила заходів щодо залучення до провадження відповідачів за позовом ОСОБА_3 , не винесла постанову про визнання осіб цивільними позивачами та цивільними відповідачами, порушила таємницю нарадчої кімнати, підписала протокол судового засідання, не перевіривши його, внаслідок чого в ньому містяться твердження, які не відповідають фактичним обставинам судового розгляду.
Вказує, що постанова судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 від 19.03.2016 не відповідала фактичним обставинам справи та скасована ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06.02.2014, а справу повернуто на новий судовий розгляд, в подальшому Києво-Святошинським районним судом Київської області від 29.07.2014 в кримінальній справі винесено вирок.
Вказує, що слідчим надана невірна правова оцінка встановленим в провадженні фактам, а досудове розслідування проведено неповно, не проведено допиту всіх осіб, чиї показання мають значення для кримінального провадження.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 вимоги скарги підтримала повністю, просила задовольнити.
Слідчий, прокурор проти задоволення скарги категорично заперечували, зазначивши, що в ході досудового розслідування не було встановлено умислу судді на постановлення завідомо неправосудного рішення, що виключає відповідальність за ч. 1 ст. 375 КК України, а встановлені порушення таємниці нарадчої кімнати, як і інші порушення, що допущені суддею на думку заявника, не становлять складу злочину, передбаченого ст. 375 КК України.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя надходить наступних висновків.
В провадженні прокуратури Київської області перебувало кримінальне провадження №42013100000000148, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2013 за фактом постановлення 19.09.2013 суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 завідомо неправосудної постанови про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 139 КК України, для організації проведення додаткового розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Постановою слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 від 21.11.2016 зазначене кримінальне провадження закрито у зв'язку з встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою та у строки, передбачені КПК України.
Оцінюючи на предмет законності вказану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, на власний розсуд визначає об'єм перевірочних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.
Як вбачається з матеріалів закритого кримінального провадження, під час досудового розслідування кримінального провадження № 42013100000000148 слідчим допитано прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_8 , протокол допиту від 04.10.2013 /а.с.151-155, т.1/, прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 , протокол допиту від 18.10.2013, /а.с. 201-204, т.1/, секретарів судових засідань Васильківського міськрайонного суду Київської області, які брали участь в судових засіданнях: ОСОБА_10 , протоколи допитів від 18.10.2013 та від 05.03.2014 /а.с.183-189, т.1 /а.с. 59-61, т. 5/, ОСОБА_11 , протокол допиту від 18.10.2013 /а.с. 195-200, т. 1/, помічника судді ОСОБА_6 , - ОСОБА_12 , протоколи допитів від 18.10.2013 та від 05.03.2014 /а.с.190-194, т.1/ а.с. 62-64, т.5/, керівника апарату Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_13 , протокол допиту від 26.02.2014 /а.с.52-57, т. 5/, консультанта Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_14 , протокол допиту від 05.03.2014 /а.с.65-67, т. 5/, судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 , протокол допиту від 21.03.2014 /а.с.218-236, т. 5/, заступника керівника апарату Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_15 , протокол допиту від 14.01.2015, /а.с. 85-89, т. 10/, а також проведено допит потерпілої ОСОБА_3 , протокол допиту від 14.10.2013 /а.с.156-160, т. 1/.
Окрім того, органом досудового розслідування було проведено огляд кримінальної справи № 47-539, що складається з 13 томів, та долучено до матеріалів кримінального провадження №42013100000000148, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, документи, що мають значення для розслідування даного кримінально провадження.
Також до матеріалів провадження слідчим документи, що зберігаються в особовій справі судді ОСОБА_6 , та які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, а також документи, що зберігаються у Васильківському міськрайонному суді Київської області за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Шевченка, 8, та стосуються роботи ОСОБА_6 на посаді судді цього суду, /а.с.177-233, 6/ а.с. 4-216, т. 7, а.с. 1-204, т. 8, а.с. 1-228, т. 9/, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.07.2016, винесене за наслідком перевірки, проведеної за зверненням ОСОБА_3 та прокуратури Київської області щодо поведінки судді ОСОБА_6 .
Зібраним даним в оскаржуваній постанові надано належну правову оцінку, як окремо, так і в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, полягає у винесенні суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, тобто судового рішення, в якому завідомо неправильно застосовано норму матеріального права, яке постановлено з грубим порушенням норм процесуального права, або в якому завідомо є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Таким чином, судове рішення, що постановляється, для кваліфікації діяння за ст. 375 КК України, має бути завідомо невірним для самої судді, а не на думку інших учасників провадження чи сторонніх осіб, проте відповідних фактів щодо наявності завідомої неправосудності постанови суду в матеріалах провадження не міститься та досудовим розслідуванням таких фактів не встановлено.
З суб'єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 375 КК України, характеризується виключно прямим умислом.
Та в ході досудового розслідування кримінального провадження також об'єктивно не здобуто доказів, які б свідчили про умисел судді ОСОБА_6 на постановлення неправосудного рішення.
Посилання заявника на неповноту досудового розслідування в частині не проведення допиту ряду осіб, чиї показання мають значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає недостатніми для висновку про наявність підстав для скасування постанови, оскільки з огляду на досліджені матеріали кримінального провадження не вбачається, яким чином надані ним показання можуть вплинути на правильність висновку про закриття кримінального провадження.
Аналізуючи фактичні дані досудового розслідування, належна правова оцінка яким наведена в оскаржуваній постанові, слідчий суддя вважає, що об'єктивних даних, які б свідчили наявність в діях судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, не встановлено.
Підстав для висновку, що в ході нового досудового розслідування можуть бути встановлені додаткові обставини, слідчим суддею не встановлено.
При цьому слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що посилання заявника на допущені суддею процесуальні порушення, зокрема і порушення таємниці нарадчої кімнати, не становлять складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, та можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Так, рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.07.2016, що винесене за наслідком перевірки, проведеної за зверненням ОСОБА_3 та прокуратури Київської області щодо поведінки судді ОСОБА_6 , встановлено порушення суддею таємниці нарадчої кімнати, проте дисциплінарне провадження відносно неї було припинено, оскільки сплинув річний строк застосування до судді дисциплінарного стягнення.
В означеному рішенні Вищої кваліфікаційної комісії України поряд із тим вказано, що доводи звернень в частині порушення вимог процесуального закону щодо розумності строків розгляду справи були предметом перевірки комісії і визнані такими, що не знайшли свого підтвердження, а апеляційною перевіркою за наслідками апеляційного перегляду постанови судді не встановлено процесуальних порушень протягом розгляду справи.
Крім того, сам по собі факт скасування судового рішення першої інстанції судом апеляційної чи касаційної інстанції не містить достатньо даних для порушення щодо такого судді кримінальної справи за постановлення завідомо неправосудного рішення, та інакше це б означало порушення принципів незалежності суддів при здійсненні судочинства.
Оцінивши вищенаведені обставини в їх сукупності, слідчий суддя вважає обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та положенням закону про кримінальну відповідальність висновок слідчого про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 від 21.11.2016 про закриття кримінального провадження №42013100000000148, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2013 - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1