печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56474/16-к
21 грудня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гределіс" в особі ОСОБА_3 про скасування арешту на грошові кошти, -
16.11.2016 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Гределіс» (код 38896152) звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2016 у справі № 757/50773/16-к за клопотанням слідчого ГСУ Національної поліції України ОСОБА_4 в порядку забезпечення заходів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32015100000000248 від 02.10.2015 за ознаками злочинів, передбачених ч.ч. 2,5 ст. 191, ч.ч. 2,3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 220-1, ч. 1 ст. 218-1 КК України, серед інших суб'єктів господарської діяльності, накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Гределіс" (38896152), що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня, долар США, Євро), відкритому у ПАТ КБ "КОНКОРД".
Однак, як зазначено в клопотанні, матеріали кримінального провадження не вказують на ймовірну причетність ТОВ "Гределіс" до вчинення злочинів за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин, вказане товариство здійснює реальну підприємницьку діяльність, не мало будь-яких правовідносин з юридичними особами, відносно яких здійснюється досудове розслідування, жодній посадовій особі ТОВ "Гределіс" про підозру у вчиненні злочину не оголошено. Органом досудового розслідування не здобуто будь-яких доказів, які б виправдовували застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження по відношенню до ТОВ "Гределіс". Вказані обставини в їх сукупності беззаперечно свідчать про безпідставність накладення арешту та обумовлюють необхідність його скасування.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи та вимоги клопотання.
Зацікавлена особа - слідчий ОСОБА_4 та/або інший слідчий групи слідчих в кримінальному провадженні, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, що за змістом положень ст.ст. 172, 174 КПК України не перешкоджає вирішенню клопотання про скасування арешту майна.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32015100000000248, зареєстрованому 02.10.2015 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за фактами зловживання службовими особами ПАТ «АКБ «Конкорд» (МФО 307350) своїм службовим становищем та зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), фіктивного підприємництва, порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності, доведення банку до неплатоспроможності за частинами 2,5 ст. 191, частинами 2,3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 220-1, ч. 1 ст. 218-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2016 у справі № 757/50773/16-к за клопотанням слідчого ГСУ Національної поліції України ОСОБА_4 в порядку забезпечення заходів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32015100000000248 від 02.10.2015 за ознаками злочинів, передбачених ч.ч. 2,5 ст. 191, ч.ч. 2,3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 220-1, ч. 1 ст. 218-1 КК України, серед інших суб'єктів господарської діяльності, накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Гределіс" (38896152), що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня, долар США, Євро), відкритому у ПАТ КБ "КОНКОРД".
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ "Гределіс" права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2016, при накладені арешту на грошові кошти на рахунку ТОВ "Гределіс", слідчий суддя виходив з того, що грошові кошти можуть відповідати критеріям, визначеним ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме є предметом вчинення злочину.
Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 ( далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 170 КПК України).
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Згідно доводів клопотання, підтриманих представником власника банківського рахунку в суді, ТОВ "Гределіс" здійснює реальну господарську діяльність та не мало будь-яких взаємовідносин з юридичними особами, відносно яких здійснюється досудове розслідування.
Слідчий в судове засідання не з'явився, належних, допустимих та достатніх в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказів в противагу вищевказаних доводів заявника слідчому судді не представив.
Більше того, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину ( п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання.
Однак, і зазначене є визначальним при вирішенні даного клопотання, відомості про вчинення службовими особами , ТОВ "Гределіс" злочинів, зокрема, передбачених ст.ст. 205, 209 КК України, до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не внесені, відповідно досудове розслідування відносно ТОВ "Гределіс" не здійснюється.
Сам по собі факт проведення досудового розслідування відносно службових осіб ПАТ «АКБ «Конкорд» не може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження по відношенню до ТОВ "Гределіс".
Відтак, для ініціювання питання про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Гределіс" орган досудового розслідування мав би спочатку відкрити кримінальне провадження за фактом можливої злочинної діяльності ТОВ "Гределіс", відомості про що до ЄРДР не внесені.
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що ТОВ "Гределіс" не є юридичною особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, співробітники товариства не є підозрюваними в кримінальному провадженні, що виключає можливість накладення арешту на рахунки товариства з підстав визначених ч. ч. 4, 5, 6 ст. 170 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи майном та обумовлювали арешт її майна, а відтак клопотання ТОВ "Гределіс" в особі адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-
скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року ( №757/50773/16-к) на грошові кошти ТОВ "Гределіс" (38896152), що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня, долар США, Євро), відкритому у ПАТ КБ "КОНКОРД", в тому числі зупинення видаткових операцій .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1