"27" грудня 2016 р.Справа № 916/1419/16
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: В.В. Лашина
Суддів: О.Ю. Аленіна
' ОСОБА_1
при секретарі І.М. Станковій
За участю представників сторін:
Від ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» - ОСОБА_2
Від ТОВ ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.10.2016 року
по справі №916/1419/16
за позовом публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ”
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ”
про стягнення 18 650 912,72 грн.
Публічне акціонерне товариство “УКРТРАНСГАЗ” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” про стягнення 55 725562,41 грн., з яких: 37 074 649,69грн. - сума основної заборгованості за послуги з транспортування газу, надані в лютому, березні 2016р., 8 903 727,78грн. - пеня, 8 376 818,41грн.-штраф, 620089,75грн.- 3% річних, 750 276,78грн.- інфляційні витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.07.2015 року між ПАТ "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство) та ТОВ “ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” (замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000276/Н031.
Згідно з пунктом 1.1. договору газотранспортне підприємство зобовязується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобовязується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченим договором.
Відповідно до п.1.2 договору річний плановий обсяг транспортування природного газу, замовника складає 282000,0 тис. куб. м, у тому числі по місяцях.
Відповідно до пункту 5.1. договору розрахунки за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Газотраспортне підприємство зобов'язується розміщувати інформацію про чинні тарифи на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації.
Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг. Оплата послуг за транспортування природного газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 % попередньої оплати за 10 (десять) днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. У платіжних дорученнях Замовник повинен обов'язково вказувати номер договору та звітний період, за який здійснюється оплата. У випадку, якщо в платіжних дорученнях Замовника не зазначено номер договору, звітний період, за який здійснюється оплата, газотранспортне підприємство зараховує кошти, що надійшли від замовника, у першу чергу як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах (пункти 5.4-5.5 договору).
П. 7.3 договору сторони передбачили, що у випадку порушення Замовником строків оплати, передбаченої розділом 5 Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору, ПАТ "Укртрансгаз" у липні 2015р. - березні 2016р. надало відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на загальну суму 212 087 629,24 грн. відповідно до актів наданих послуг.
При цьому, ТОВ “ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” розрахувалось за надані послуги частково - в сумі 175 012 979,55грн. та зі значним простроченням, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2016р. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України припинено провадження у справі в частині вимог, про стягнення 37 074 649,69 грн. - основної заборгованості за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000276/Н031 від 01.07.2015р..
07.09.2016р. представником відповідача надано суду клопотання про призначення по справі фінансово-економічної експертизи
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.10.2016 (судді Ю.І. Мостепаненко ,С.П. Желєзна, Н.В. Рога) призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково - дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ПАТ «Укртрансгаз» звернувся з апеляційною скаргою на вказане судове рішення ,в якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 26.10.2016 та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права та на невідповідність висновків викладених в ухвалі обставинам справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Як роз'яснено у п. п. 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.
Згідно з приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити, зокрема мотиви її винесення з посиланням на законодавство.
Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.
З огляду на наведе, при оцінці правомірності зупинення провадження у справі, дослідженню безумовно підлягає і факт обґрунтованості підстав такого зупинення.
Разом з тим, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком суду, а правом, при реалізації якого, суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.
Призначаючи у справі судову експертизу місцевий господарський не навів дійсної необхідності її призначення, судом не вказано, які саме спеціальні знання необхідні для вирішення поставлених питань, не обґрунтовано неможливості розгляду позовних вимог по суту за результатами оцінки наявних у справі доказів без призначення фінансово-економічної експертизи.
У підсумку, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.
Пленум Вищого господарського суду України у п. 12 постанови від 23.03.2012 за №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зауважив про необхідність врахування того, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Враховуючи характер поставлених перед експертом питань, а також те, що обґрунтовані доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до недоцільності та безпідставності призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування як ухвали про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень. Це конституційне положення реалізовано у розділах ХІІ, ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України, де врегульовано питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень. Зокрема, у статті 106 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. При цьому приписи ст. 106 Господарського процесуального кодексу України не містить заборони стосовно апеляційного оскарження ухвал.
Водночас і стаття 41 Господарського процесуального кодексу України, якою врегульовано питання призначення і проведення судової експертизи, не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
Відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження. Ця відмова розглядається як порушення конституційного права на судовий захист, яке за ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
Аналогічна правова позиця викладена в постановах ВГСУ від 17.08.2016 справа №918/1164/15, від 05.07.2016 справа №906/82/15, від 11.04.2016 справа №910/16151/15 , 26.09.2016 справа №914/4272/15 .
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про призначення судової експертизи та зупинення провадження у цій справі, підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” задовольнити, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.10.2016 у справі № 916/1419/16 скасувати.
Справу передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя К.В. Богатир