Справа № 716/1756/16-ц
"26" грудня 2016 р. м. Заставна
Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Пухарєва О.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Заставнівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 звернулися до суду із позовною заявою до Заставнівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просять визнати за ними право власності на спадщину за законом по ? частки відпочинкового сервісного комплексу «Гостинець», розташованого в м.Заставна, вул..Чуньківський переїзд, 1, який складається з:
-Мотель-бар літ. «А»;
-Магазину літ. «Б»;
-Сауни літ. «В»;
-Мотелю літ. «Г»;
-Ресторану літ. «Д»;
-Піднавісу літ. «Е»;
-Піднавісу літ. «Є»;
-Вигріб та огорожа.
Вивчивши матеріали позовної заяви вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог ст. 119 ЦПК України.
Згідно п.п. 5,6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
На виконання вказаних вимог закону встановлено, що позивачами не викладено обставин з посиланням на докази, а саме: підстав набуття права власності на спірне майно спадкодавцем ОСОБА_3; належності даного майна до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Також, всупереч до п. 6 ч.2 ст.119 ЦПК України в позовній заяві відсутні посилання на докази підтверджуючі: відсутність заповіту складеного спадкодавцем ОСОБА_3; кола спадкоємців після її смерті; звернення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_1 до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини у передбачений законом строк - шість місяців; звернення ОСОБА_4 (чоловіка спадкодавця) до нотаріуса у передбачений законом шестимісячний строк із заявою про відмову від спадщини та права на виділ ? частки у спільному майні подружжя; відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу ОСОБА_2 (донці спадкодавця).
Крім цього, п. 16 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ» №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачає, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
В порушення вказаних вимог закону позивачами не зазначено жодних обставин з посиланням на відповідні докази щодо вартості спірного майна (вартості часток).
Суд також звертає увагу на той факт, що у позивачів ім'я та по-батькові в скороченій формі виглядає однаково як «Ю.Т.». У зв'язку з цим неможливо визначити хто з них є платком судового збору згідно наданої квитанції про сплату судового збору в розмірі 6875 грн. платником ОСОБА_1 Разом з цим, зазначеним платником не доплачено судовий збір в розмірі 15 гривень, оскільки Закону України «Про судовий збір» в ч.4 передбачає максимальну межу щодо ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою.
Цим же законом, ч.6 ст.6 регламентовано, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Таким чином, інший з позивачів (ОСОБА_1Т.) також повинен оплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою в розмірі 6890 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
З урахуванням викладеного вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, а позивачам надати п'ятиденний строк для усунення її недоліків з часу отримання ухвали.
Керуючись ст.ст. 30, 109, 119-121, 122, 208-210 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Заставнівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху.
Повідомити позивачів про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Пухарєва О.В.