Справа № 640/17531/16-п Головуючий 1 інстанції: Губська Я.В.
Провадження № 33/790/990/16
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
27 грудня 2016 року м. Харків
Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., за участю особи у відношенні якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 25.11.2016 року у відношенні ОСОБА_2,-
Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 25.11.2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Суддею було встановлено, що 02.11.2016 року о 22 год. 30 хв. по вул. Космічна, 24, в м. Харкові ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ 21013», державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння (запах з порожнини роту, почервоніння шкіри.) огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Алкотестер». Тим самим ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України (ПДР).
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 25.11.2016 року скасувати, закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Також вказує на те, що дії працівників патрульної поліції суперечать вимогам ст. 266 КУпАП та постанові Кабінету Міністрів України від 17.02.2008 року № 1103.
Крім того апелянт вказує, що він будучи громадянином Азербайджану, перебуваючи в м. Харкові на навчанні, володіє лише російською мовою. Працівник патрульної поліції склав протокол про адміністративне правопорушення відносно нього на українській мові, та не пояснив йому зміст протоколу і вимусив його підписати. Також йому не було роз'яснено прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд не знаходить підстав вважати, що вказані вимоги закону були порушені судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянт зазначив, що дійсно вживав алкогольні напої у себе вдома разом з друзями, та вийшов до машини, щоб прогріти двигун, оскільки була низька температура повітря і він побоювався, що вранці автомобіль не заведеться. Вказав, що його автомобіль стояв на дорозі по проспекту Науки. Сидячі в автомобілі за водійським місцем у той час коли двигун працював, але автомобіль не рухався, до нього підійшли працівники патрульної поліції, та запропонували пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, який він пройшов добровільно, оскільки вважав, що повинен виконати вимоги працівників поліції.
Апеляційний суд вважає, що такі пояснення спростовуються наявним в матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення від 02.11.2016 року серії АП2 № 474459, зі змісту якого, вбачається що ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ 21013», державний номер НОМЕР_1 по вул. Космічна, 24.
Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_2 був водієм автомобіля, тобто керував автомобілем.
Апеляційний суд вважає недоведеними посилання апелянта, що він лише «прогрівав» двигун автомобіля, який не рухався, через низьку температуру 02.11.2016 року, оскільки апелянтом не надав доказів таких тверджень.
Посилання апелянта на порушення працівниками патрульної поліції порядоку проведення огляду на стан сп'яніння, а саме порушення абзацу 3 ст. 266 КУпАП, є не спроможними, оскільки матеріали справи не містять відомостей про не згоду ОСОБА_2. з результатами тесту.
В суді першої інстанції та при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_6 не висловлював клопотань про забезпечення його перекладачем та захисником, згідно протоколів про адміністративне правопорушення та судового засідання від 25.11.2016 року. Так, відповідно до протоколу судового засідання ОСОБА_2 не спростовував викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, визнав вину, просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.
Таким чином апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 02.11.2016 року серії АП2 № 474459, результатом тестування за допомогою технічного засобу «Драгер» №ARHF 0032, який встановив 0.52 проміле, поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які засвідчили перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння. Також в матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_7, який зобов'язався прийняти автомобіль «ВАЗ 21013», державний номер НОМЕР_1 та залишити його на постійному місці стоянки та не передавати ОСОБА_2 на протязі 48 годин. Всі ці докази на думку апеляційного суду свідчить про неспроможність доводів апелянта.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції дано об'єктивну оцінку доказам у справі та прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, тому підстав для скасування постанови від 25.11.2016 року за доводами апеляційної скарги не вбачаю.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 25.11.2016 року у відношенні ОСОБА_2 - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає
Суддя Апеляційного суду
Харківської області В.П. Цілюрик