Справа № 607/11346/16Головуючий у 1-й інстанції Грицай К.М.
Провадження № 33/789/135/16 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.483 МК України
29 грудня 2016 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Сарновський В.Я., з участю представника Тернопільської митниці ДФС України - ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в місті Тернополі справу за апеляційною скаргою представника Тернопільської митниці ДФС ОСОБА_3 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_4, -
Цією постановою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення порушення митних правил за ч.1 ст.483 МК України.
В апеляційній скарзі представник Тернопільської митниці ДФС ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати її та ухвалити нову постанову, якою притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 Митного кодексу України у виді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості напівпричепу KOGEL SNC024, 2007 року випуску, №шасі WK0S0002400078247, а саме:124760,97 грн. з конфіскацією цього напівпричепу у власність держави. Вважає, що висновок суду про відсутність сумнівів і чинність на дату судового розгляду документів поданих ОСОБА_4 у пункті пропуску “Краковець” Львівської митниці ДФС, а саме рахунку від 24.04.2014р., не відповідає дійсності та спростовується наявними у справі доказами. Стверджує, що ТОВ “Сокіл-Захід” через ОСОБА_4 в дійсності не придбав напівпричеп у голландської компанії “M.VOS VOF 5354 LH Velddril, De Tweede Geerden, 9 Nethelands Swietlana Teplicka”, а вказаний причеп був придбаний ОСОБА_5 за 5400 євро в польської компанії “Megatrans import-export M.Comber Wisniowieckiego 119,Nowy Sacz”, що є підтвердженням того, що вищевказані документи не надавались голландською компанією ОСОБА_4, а тому за своєю правовою природою є нікчемними та не тягнуть за собою жодних правових наслідків. Однак, суд залишив даний факт поза увагою і не дав йому жодної правової оцінки, хоча ці обставини підтверджують умисний характер дій ОСОБА_4 Також представник митниці вказує, що висновок суду про те, що в протоколі про порушення митних правил не чітко вказано спосіб вчинення порушення митних правил та не конкретизовано склад цього правопорушення є помилковим, оскільки диспозиція інкримінованої статті передбачає відповідальність не тільки за переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а й за за дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю шляхом подання неправдивих даних про країну походження, відправника та/або одержувача, митної вартості товару. Додатково зазначає, що оскаржувана постанова представнику митниці не оголошувалась і отримана ним згідно поданої заяви 11.11.2016р., тобто поза межами строку оскарження, а тому просить його поновити.
Заслухавши:
представника митниці, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив постанову скасувати та винести нову, якою притягнути до відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_4,
захисника, який просив залишити оскаржену постанову без змін як законну і обґрунтовану, а також вказав, що оскільки відомості на підставі яких було складено протокол про порушення митних правил були отримані митницею 27 квітня 2016 року, то на даний час минув строк накладення стягнення,
проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч.5 ст.529 Митного кодексу України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
В даному випадку, апеляційну скаргу на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2016 року представник митниці подав 21 листопада 2016 року, тобто з пропуском встановленого законом строку, однак просить його поновити.
З пояснень представника митниці під час апеляційного розгляду слідує, що він не був присутній на оголошенні повного тексту постанови і 28 жовтня 2016 року подав заяву про видачу її копії, яку отримав 11 листопада 2016 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.38).
За наведених обставин вважаю, що строк апеляційного оскарження в даному випадку пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 487, 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Згідно ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль, за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення, або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
За змістом обох вищевказаних статей Митного кодексу України для кваліфікації дій, що виразилися у наданні митному органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, про відправника та одержувача товару, обов'язковим є встановлення умислу особи, що притягається до відповідальності за порушення митних правил, на приховування товару від митного контролю (при кваліфікації за ст.483 МК України) або ухилення від сплати митних платежів (при кваліфікації за ст.485 МК України).
Як зазначено у складеному митницею протоколі відносно ОСОБА_4, він 02 травня 2015 року ввіз на митну териорію України в режимі імпорт напівпричіп KOGEL SNC024, 2007 року випуску, №шасі WK0S0002400078247 (далі за текстом - товар) і як підставу його ввезення на митному посту пред'явив інвойс №0035 від 24 квітня 2015 року, в якому відправником товару вказано голландську компанію “M.VOS VOF 5354 LH Velddril, De Tweede Geerden, 9 Nethelands Swietlana Teplicka”, одержувачем ТОВ “Сокіл-Захід”, а фактурну вартість - 4000 євро, що не ідповідає дійсності, оскільки в результаті отриманої Тернопільською митницею 27 квітня 2016 рок інформації вказаний товар був придбаний громадянином України ОСОБА_5 за 5400 євро в польської компанії “Megatrans import-export M.Comber Wisniowieckiego 119,Nowy Sacz”.
Як встановлено судом першої інстанції, митне оформлення вказаного товару не здійснювалося ОСОБА_4, а документи на товар ним були лише подані при перетині пунктів пропуску на кордоні України. В подальшому документи із недостовірними даними щодо відправника, одержувача та ціни товару, 12 травня 2015 року було заявлено до митного оформлення ТОВ «Сокіл-Захід» згідно митної декларації № 403000010/2015/000237.
Такий висновок суду є вірним і підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, серед яких відсутні дані про те, що ОСОБА_4 при в'їзді на пункт пропуску на митному кордоні України мав умисел на приховування товару від митного контролю.
Так, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_4 був лише перевізником товару, який ввозився на територію України за попереднім повідомленням від 30 квітня 2015 року ТОВ “Сокіл-Захід”, яке в подальшому і заявило його для митного оформлення (а.с.6).
Про відсутність у ОСОБА_4 умислу на порушення митних правил вказують також наявні в матеріалах справи та надані в ході апеляційного розгляду докази, а саме копія реєстраційного документу на товар, в якому вказано його реєстрацію в ОСОБА_6, і доручення від 29 квітня 2015 року, згідно якого ОСОБА_4 уповноважується як перевізник доставити товар з фірми “VOS” до ТОВ “Сокіл-Захід”.
На вказаних документах наявна відмітка Львівської митниці від 01 травня 2015 року про митний контроль, що підтверджує факт їх подання ОСОБА_4 в пункті пропуску, та спростовує доводи апеляційної скарги про його намір приховати від митного контролю цей товар чи відомості про нього.
Крім того, з повідомлення головного управління ДФС у Тернопільській області від 27 квітня 2016 року Тернопільській митниці ДФС (а.с.18) слідує, що проведеною співробітниками цього управління перевіркою ознаки порушення ст. 483 МК України виявлено в діях посадових осіб ТОВ ”Сокіл-Захід”.
Разом з тим, з наявних у матеріалах справи даних вбачається, що ОСОБА_4 посадовою особою ТОВ “Сокіл-захід” не являється.
Також, ні в поданих цим товариством документах, ні в отриманій від митної служби ОСОБА_6 інформації ОСОБА_4С не вказаний як відправник чи одержувач товару. Із наявної в матеріалах справи копії облікової картки №71661033 від 04.09.2015 року вбачається, що власником ввезеного товару він теж не став.
За змістом ч.2 ст.460 МК України, перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а не митної вартості переміщуваного товару, його одержувача і відправника.
З урахуванням усіх наведених обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття даного провадження у даній справі за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України є вірним, а тому підстави для скасування оскарженої постанови і задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, ст.ст.529,460,483 МК України, суддя,-
Поновити представнику Тернопільської митниці ДФС строк оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_4
Апеляційну скаргу представника Тернопільської митниці ДФС ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_4 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7