26 грудня 2016 року Справа № 608/1969/16-а
Номер провадження2-а/608/108/2016
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду судді Парфенюка В. І.
з участю секретаря Южди Л.С.
позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про оскарження відмови щодо поновлення актового запису про народження та зобов'язання вчинити дії,--
В листопаді 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезазначеним позовом, в якому вказав, що він звертався до відповідача -- Чортківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області відносно поновлення актового запису про народження його матері ОСОБА_3. Проте, відповідач визнав неможливим поновити актовий запис про народження ОСОБА_3 через розбіжності в документах щодо місця народження матері, та відсутності відомостей про її батьків, а також дати реєстрації їх шлюбу, повідомивши про це в своєму висновку за № 20/03.1-05.6-03 від 17 листопада 2016 року. З цим висновком відповідача він не погоджується, вважає його помилковим, оскільки він суперечить вимогам чинного законодавства.
Як вбачається з Висновку, відповідно до повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Тернопільській за № 1112/02.1-09.4 від 27 липня 2016 року актового запису про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по місту Бучач Бучацького району Тернопільської області не виявлено.
Отже, ця обставина дає йому право звернутися до суду про поновлення актового запису щодо народження матері, оскільки іншого способу захисту його прав немає.
В позовній заяві позивач просить зобов'язати Чортківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції- Тернопільській області поновити актовий запис про народження ОСОБА_3. дата народження 03 лютого 1925 року, в якому зазначити: місце народження "Україна Тернопільська область Бучацький район місто Бучач", у відомостях "батьки" зазначити: батько - ОСОБА_4, національність поляк, мати - ОСОБА_5, національність полька.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити з мотивів зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника Чортківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, при вирішенні справи відповідач покладається на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, свідків, дослідвиши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно паспорта громадянина України серія МС № 431801, виданого Чортківським РВ управління МВС України в Тернопільській області 12 грудня 1998 року, та свідоцтва про народження серії І-ИД № 107372 позивач ОСОБА_1 народився 30 жовтня 1954 року в місті Чорткові Тернопільської області. Його батьками в свідоцтві про народження вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
З копії запису акта про смерть № 166 від 3 липня 2001 року видно, що ОСОБА_7 померла 29 червня 2001 року.
З висновку про поновлення актового запису цивільного стану вбачається, що позивач звертався в Чортківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області з приводу поновлення актового запису про народження його матері і йому було відмовлено в задоволенні заяви в зв'язку з розбіжностями в документах щодо місця її народження та відсутності відмостей про батьків, місця та дати реєстрації їхнього шлюбу.
За змістом ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначені Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Згідно ч. 1 ст. 6 вищезазначеного Закону відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Відповідно до вимог ст. 23 вказаного Закону поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально.
Право на подання заяви про поновлення актового запису цивільного стану мають особи, зазначені в частині другій статті 22 цього Закону.
Частиною другою статі 22 цього ж Закону визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Отже, законом чітко визначено перелік осіб, які мають право подавати заяви про поновлення актового запису цивільного стану і відповідно такі особи можуть бути позивачами в справах про оскарження з таких питань рішень органів державної реєстрації актів цивільного стану.
З цього приводу суд також зазначає, що згідно постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 версеня 2016 року № 12 суддям адміністративних судів рекомендовано враховувати під час ухвалення рішень узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Зокрема, вищезазначеним узагальненням передбачено, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду. Як випливає з цієї норми, у справах цієї категорії позивачем може бути фізична особа, яка звертається з позовом щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів, порушених, на думку позивача, рішенням, діями чи бездіяльністю органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану здатний порушити права, свободи та інтереси особи, яка звертається із заявою щодо внесення виправлення, зміни чи поновлення актового запису цивільного стану, в тому випадку, якщо відповідним законом встановлено, що звернення такої особи може бути підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану. Перелік таких осіб визначений частиою другою статті 22 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (зазначені норми містить також пункт 2.5 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання), і саме ці особи наділені правом звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою щодо внесення виправлення чи зміни в актовий запис цивільного стану, повинні вважатися належними позивачами у розглядуваній категорії справ.
Позивач ОСОБА_1 не є особою, за заявою якої відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону можливе поновлення актового запису про народження його матері ОСОБА_3, а тому він є неналежним позивачем в даній справі.
Крім цього, суд зазначає, що позивач не вказує на порушення безпосередньо його права, свобод та інтересів внаслідок відмови поновити актовий запис про народження його матері.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням".
В постанові Верховного Суду України від 26 березня 2013 року в справі № 21-438а12 також наголошено, що відповідно до частини першої статті 2, пунктів 6, 8 частини першої статті 3, частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси юридичних осіб.
Отже, під час розгляду справи адміністративної юрисдикції, позивач повинен зазначити які саме його права або законні інтереси порушено рішенням та діями суб'єкта владних повноважень, а суди встановити, чи дійсно порушують дії суб'єкта владних повноважень права та інтереси позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки, позивач не є особою визначеною ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», за заявою якої може бути поновлено актовий запис про народження ОСОБА_3, під час вирішення справи встановлено відсутність факту порушення безпосередньо прав позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог останнього.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 23 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", статтями 2, 3, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити за безпідставністю в позові ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про оскарження відмови щодо поновлення актового запису про народження та зобов'язання вчинити дії.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: В. І. Парфенюк