Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
29 грудня 2016 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 24 листопада 2016 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким та щодо визначення часу закінчення терміну відбуття покарання, з участю:
прокурора - ОСОБА_6
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 24 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким та щодо визначення часу закінчення терміну відбуття покарання.
В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання. Вказує, що суд належним чином не врахував його особу, зразкову поведінку, а також те, що він став на шлях виправлення. Зазначає, що клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким та щодо визначення часу закінчення терміну відбуття покарання судом розглянуто поверхнево.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_5 про задоволення апеляційної скарги, доводи прокурора, який просить ухвалу суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Згідно ч.3 ст.82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, засуджений ОСОБА_5 протягом усього часу перебування в Катеринівській ВК-46 характеризується посередньо, так як не завжди дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання, за час відбування покарання мав три стягнення за порушення визначених умов відбування покарання.
За висновком комісії Катеринівської ВК-46 від 12 липня 2016 року засуджений ОСОБА_5 не заслуговує на застосування ст.82 КК України.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що на даний момент відсутні переконливі докази стійкого виправлення засудженого ОСОБА_5 , що свідчило б про те, що останній став на шлях виправлення.
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 17 березня 2016 року засудженому ОСОБА_5 було зараховано термін попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України, а тому доводи апеляційної скарги про те, що суд незаконно відмовив у задоволенні його клопотання про визначення часу закінчення терміну відбуття покарання безпідставні і не заслуговують на увагу.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 24 листопада 2016 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким залишити без зміни, а його апеляційну скаргу- без задоволення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3