Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
29 грудня 2016 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника- адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Корецького районного суду Рівненської області від 20.12.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч.4 ст. 296, ч.1 ст.125 КК України у кримінальному провадженні №12016180140000448, з участю:
прокурора - ОСОБА_7
захисника- адвоката ОСОБА_5
Ухвалою слідчого судді Корецького районного суду Рівненської області від 20.12.2016 року клопотання слідчого СВ Корецького ВП ГУНП в Рівненській області задоволено та застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.02.2017 року.
ОСОБА_6 підозрюється в тому, що 12 жовтня 2016 року приблизно о 13 год. по вулиці Центральній с. Забара Корецького району Рівненської області грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, тримаючи в правій руці пневматичний пістолет марки «KWC», спрямував його через заздалегіть відкрите вікно передніх пасажирських дверцят свого автомобіля «ВАЗ» в напрямку осіб, які перебували на гужовій підводі та безпричинно здійснив не менше двох прицільних пострілів металевими кульками, при цьому влучив у ліву руку ОСОБА_8 , проте тілесних ушкоджень не спричинив, та в ліву ногу ОСОБА_9 , чим спричинив тілісні ушкодження у вигляді крововиливу на зовнішньо-передній поверхні нижньої третини лівого стегна з садном на його фоні.
09.12.2016 до ЄРДР було внесено відомості за №12016180140000478 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, по факту нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у вигляді крововиливів на правій боковій поверхні шиї та на задньо-зовнішній поверхні середньої третини лівої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , яке відбулося 12 жовтня 2016 року близько 15:15 год. на автодорозі Київ-Чоп, неподалік господарства №1 по вул.Центральній с.Забара Корецького району.
В поданій апеляційній скарзі захисник- адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Доводить, що слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу не врахував особу ОСОБА_6 та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Перевіривши матеріали клопотання, пояснення захисника- адвоката ОСОБА_5 про задоволення апеляційної скарги, міркування прокурора, який просить ухвалу слідчого судді залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 N 4 взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 слідчим суддею вірно встановлено, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, перебуваючи на волі може ухилятися від слідства та суду, продовжувати займатись злочинною діяльністю, незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому доводи апелянта про те, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу не врахував особу ОСОБА_6 та ризики, зазначені у статті 177 КПК України, не заслуговують на увагу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачається.На підставі наведеного, керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Корецького районного суду Рівненської області від 20.12.2016 року про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника- адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3