Справа № 569/16489/16-к
26 грудня 2016 року
м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого,-
06 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого в якій просить:
- зобов'язати слідчого ОСОБА_3 фіксувати процесуальні дії в яких він приймає участь з допомогою технічних засобів.
Вивчивши зазначену скаргу та долучені до неї матеріали, приходжу до наступного висновку.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Частиною 1 ст. 303 КПК України 2012 року передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження.
Встановлений ч.1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч.4 ст. 304 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Частина 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України не передбачає можливість самостійного оскарження дій та рішень слідчого (прокурора) щодо визначення порядку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, за викладених заявником обставин.
Згідно зі ст. 290 КПК України, у разі визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, слідчий за дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Тобто, із складанням обвинувального акта завершується досудове розслідування, під час якого слідчий суддя уповноважений розглядати скарги.
Згідно ч.1 ст.220 КПК України, вбачається, що клопотання сторони захисту потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий зобов'язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Частиною 2 ст.220 КПК України визначено, що про результат розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивної причини - надсилається їй.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Судом встановлено, що в провадженні заступника начальника відділу СУ ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12010180180001179 від 21.07.2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.
13 грудня 2016 року заступником начальника відділу СУ ГУНП в Рівненській області майором поліції ОСОБА_3 була винесена постанова про відмову в задоволенні клопотання, з якої вбачається, що відмовлено в задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_2 від 06.12.2016 року.
Крім того, відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, поновному й неупередженому дослідженні всіх обставин справ кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Таким чином, питання щодо зобов'язать слідчого ОСОБА_3 фіксувати процесуальні дії в яких він приймає участь з допомогою технічних засобів може бути вирішене лише під час судового розгляду.
Крім того, вимогі заявника не являється рішеннями, діями чи бездіяльністю слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, в розумінні положень ст.ст. 303, 304 КПК України.
В іншому разі, відповідно до ч. 2 ст.303 Кримінального процесуального кодексу України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не зазначені в ч. 1 ст. 303 КПК України, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 оскаржує дії слідчого, які, виходячи з ч.1 ст.303 КПК України, не підлягають самостійному оскарженню, у зв'язку з цим слідчий суддя вважає, що скарга підлягає поверненню скаржнику,.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Ухвалив:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого- повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1