Справа № 569/13818/16-ц
31 жовтня 2016 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Бердій М.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, суд -
ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.
Крім того, представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на рухоме майно, а саме на автомобіль «BMW», модель: 530, № кузова/шасі: WBANC71020B155347, яке належить відповідачу, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, в межах суми стягнення; направити до Дніпропетровської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції країни заяви про реєстрацію обтяжень на рухоме майно, а саме на автомобіль «BMW», модель: 530, № кузова/шасі: WBANC71020B155347, яке належить відповідачу; обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань.
Свою заяву обґрунтовує тим, що існує велика ймовірність того, що ОСОБА_2 вчинятиме дії щодо продажу належного їй рухомого майна, а тому, невжиття даних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч.2 ст.151 ЦПК України).
Згідно ч.2 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У поданій до суду заяві заявник не вказав та не надав належних доказів того, що вказаний автомобіль перебуває у власності відповідача та його намір його реалізації, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відсутність вищезазначених відомостей у заяві ПАТ КБ «Приватбанк» позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 3771 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Оскільки в матеріалах справи немає подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2, а позивач ПАТ КБ «Приватбанк» не в праві звертатися до суду з даною вимогою,таким чином, підстав для встановлення тимчасового обмеження відповідача у праві виїзду за межі України, суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 3771 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_3