Справа № 564/1703/16-п
28 листопада 2016 року
Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Олійник П. В.
з участю захисника адвоката ОСОБА_1
розглянувши матеріали, що надійшли від Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 А3, Костопільського району, працює в ТзОВ "Українські лісопильні"
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 026365 ОСОБА_2 2 вересня 2016 року о 21 год. 00 хв. в м Костопіль по вул. Островського керував автомобілем перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, чим порушив п.2.9 А Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні гр-н ОСОБА_2 вини своєї не визнав та пояснив, що в цей день він не вживав алкогольних напоїв. На пропозицію працівника поліції, який його зупинив, він погодився подути в газоаналізатор. При цьому про порядок освідування йому не повідомили та надали газоаналізатор, на якому вже був надітий мундштук. При проведенні огляду свідки були відсутні. З показами газоаналізатора він не погодився і для проведення освідування його повезли в лікарню. В лікарні йому запропонували подути в газоаналізатор. Перші дві спроби не виявили вмісту алкоголю, і він відмовився дальше проходити огляд і вийшов з кабінету. Проте, працівники поліції, використовуючи психологічний тиск та погрожуючи скласти протокол про те, що він відмовляється від проходження огляду, заставили його знову подути в газоаналізатор, на якому вже був одітий мундштук. На апараті висвітилися якісь цифри, проте, йому їх не показали, а медпрацівник сказала, що він перебуває в стані алкогольного сп"яніння. З результатами він не погодився і відмовився від підпису.
Відповідно до вимог ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Згідно ч. 4 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналізуючи положення нормативних актів, що передбачають порядок направлення водіїв для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння, суд приходить до висновку, що вищезазначені нормативні акти вимагають направляти до закладу охорони здоров'я не всіх водіїв, а лише тих, які відмовились від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу чи висловили незгоду з його результатами, а також осіб, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що особа перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Тобто у відповідності до ст. 266 КУпАП для проведення огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме:
- у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів;
- у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного працівником поліції.
Докази, які б вказували на дотримання працівниками поліції порядку огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та присутності при цьому свідків, в справі відсутні.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення в ньому не зазначені явні ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з рота, почервоніння обличчя та очей, нестійка хода, які б стали підставою для проведення відповідного огляду і були наявні в ОСОБА_2, а також про наслідки проведення огляду на стан сп"яніння на місці зупинки в присутності двох свідків або про те, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків.
Необхідність зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення ознак сп'яніння водія і дій водія передбачений також і "Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103.
В даному випадку, працівник поліції, у разі перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння або у разі наявності у нього ознак перебування в такому стані, зобов'язаний був відсторонити останнього від керування автомобілем, провести огляд на стан сп"яніння за допомогою спеціального пристрою в присутності двох свідків та зобов'язаний був вказати про це в протоколі. У разі незгоди ОСОБА_2 із результатами огляду на місці, працівник поліції зобов'язаний був також зазначити про це в протоколі, а далі повинен був забезпечити доставку водія до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду на встановлення стану сп'яніння.
Разом з цим, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 266 КУпАП взагалі не зазначено, що працівники поліції в присутності двох свідків проводили огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки, як і про результати цього огляду та про незгоду останнього із результатами огляду.
Як на доказ, підтверджуючий факт управління ОСОБА_2 автомобілем у стані алкогольного спяніння, до протоколу про адміністративне правопорушення долучений Висновок медичного закладу щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння. Разом з тим в цьому Висновку не зазначено, що працівником медичного закладу, який проводив огляд на стан спяніння, проводилися будь-які дослідження, а також не встановлені та не зазначені явні ознаки алкогольного сп'яніння, які були наявними у ОСОБА_2.
У вказаному Висновку відсутні також дані про тяжкість спяніння, в якому начебто знаходився ОСОБА_2, що має істотне значення для притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки діючим законодавством встановлена межа спяніння, тільки після якої можливе настання адміністративної відповідальності.
Пояснення ОСОБА_2 про те, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп"яніння працівниками поліції було порушено встановлений ст. 266 КУпАП порядок проведення такого огляду об'єктивно підтверджуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відсутня вказівка про підстави проведення огляду на стан алкогольного сп"яніння в медичній установі та наявний підпис лише одного свідка.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.
Однак факти, які б вказували на дотримання працівниками поліції порядку огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння на місці зупинки та присутності при цьому свідків, в протоколі відсутні, як і не вказано про підстави проведення огляду на стан алкогольного сп"яніння в медичній установі.
Оскільки, при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення було допущено порушення вимог ст. 266 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини, тлумачаться на користь особи.
З огляду на вищесказане суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена і провадження по справі необхідно закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд
Справу відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу зазначеного адмінправопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд.
СуддяОСОБА_3