Справа № 564/1999/16-ц
29 грудня 2016 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Олійник П. В.
з участю секретаря Вознюк Ю. В.
представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, третя особа Відділ Державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції про звільнення майна з-під арешту
Позивач звернувся до суду з позовом до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, третя особа Відділ Державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції про звільнення майна з-під арешту.
В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на обставини, викладені в позовній заяві.
Позивач в судове засідання не з"явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги пітримав та надав згоду на прийняття заочного рішення.
Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні, пояснив, що Костопільський відділ ДВС не може самостійно зняти арешт даного майна.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи був своєчасно і належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
За згодою представника позивача відповідно до ст.224 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши представлені у справі докази дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 19.02.2008 р. по кримінальній справі №1-8/08 ОСОБА_3 визнано винним за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України та обрано покарання 5 років і 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна.
На виконання вказаного вироку суду в частині конфіскації 1/2 частини майна Костопільським районним судом видано виконавчий лист №1-52 від 20.05.2008 р. про конфіскацію 1/2 частини майна ОСОБА_3 на користь держави. Вказаний виконавчий лист передано для примусового виконання до ВДВС Костопільського районного управління юстиції, яким відкрито виконавче провадження та постановою державного виконавця Воробей О.М. від 02.06.2009 року накладено арешт на 1/2 всього майна, що належить позивачу.
Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 10.12.2009 р. по кримінальній справі №1-197/09 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк один рік. На підставі ч.4 ст.70 КК України, враховуючи, що по вироку Костопільського районного суду від 20 травня 2008 року ОСОБА_4 засуджений за скоєння злочинів за ч.2ст.309, ч.1 ст.263, 4.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України на п'ять років три місяці позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини всього належного майна, призначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п'ять років три місяці з конфіскацією 1/2 частини всього належного майна.
На виконання вказаного вироку суду Костопільським районним судом видано виконавчий лист №1-197 від 10.12.2009 р. про конфіскацію 1\2 частини майна ОСОБА_3 на користь держави. Вказаний виконавчий лист передано для примусового виконання до ВДВС Костопільського районного управління юстиції, яким відкрито виконавче провадження №17226277 та постановою державного виконавця Воробей О.М. від 08.02.2010 р. накладено арешт на все майно, що належить позивачу.
Після завершення виконавчих дій по виконанню виконавчого листа №1-52 від 20.05.2008 р. і виконавчого листа №1-197 від 10.12.2009 p., встановлення відсутності зареєстрованого за позивачем майна, відділом ДВС Костопільського районного управління юстиції Рівненської області були повернуті вказані виконавчі листи до суду, про що зроблена відповідна відмітка на їх зворотній стороні. У зв'язку з чим, вважається, що конфіскація є виконаною.
Відповідно до ст. 59 КК України, конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні за вироком суду у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Порядок виконання рішення суду про конфіскацію майна на той час був встановлений ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 7.6. Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року за № 74/5, що втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції N 2710/5 від 22.12.2015.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке євласністю засудженого, у тому числі його частка в спільні й власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках, на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління. При виконанні конфіскації майна засудженого за вироком суду державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, якщо виконавчий лист відповідає вимогам статті 19 Закону, з доданням до нього копії вироку суду, протоколу накладення арешту на майно і опису майна або протоколу про відсутність майна, яке підлягає опису, або довідки суду про їх відсутність у кримінальній справі, а при потребі й копії постанови про накладення арешту на майно.
У разі невідповідності виконавчого документа статті 19 Закону або відсутності одного з вище перелічених документів державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, (п.7.6.4 Інструкції).
На момент винесення вироку від 19.02.2008 року за ОСОБА_4 не було зареєстровано будь якого майна, а 43/100 частки житлового будинку із надвірними будівлями, розтошованому у м.Костопіль по вул..Церковна, 15, яка стала предметом арешту, перебувала у власності матері позивача згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.06.2002 р. №684. Власність на дану частку будинку набута ОСОБА_4 лише в липні 2016 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Враховуючи те, що конфіскації підлягає лише те майно, яке є власністю засудженого, а на момент постановлення вироку 2008 року дана частка будинку не перебувала у власності позивача.
Із місць відбування покарання ОСОБА_4 повернувся у березні місяці 2013 року та почав проживати в будинку своєї матері, розташованої у м.Костопіль по вул..Церкована, 15 разом із матір'ю ОСОБА_4 JI.I. та дружиною ОСОБА_5 Пізніше позивач з дружиною переїхали проживати у м.Чернівці, а на початку 2015 році із дружиною позивач розлучився та повернувся до будинку своєї матері в м.Костопіль.
21 січня 2016 р. померла матір позивача, ОСОБА_6, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне їй майно. Як спадкоємець по закону, позивач подав до приватного нотаріуса Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_7 заяву про прийняття спадщини, який завів спадкову справу №17/2016.
25 липня 2016 року вказаним вище приватним нотаріусом ОСОБА_7 позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого ОСОБА_3 став власником 43/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями, розташованому в м.Костопіль Рівненської області по вул.Церковна, 15.
За правилами ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Згідно ч. 1 ст. 59 даного закону, майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 р. відповідно до ЗУ "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти будь-які угоди щодо свого майна, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
На даний час належна позивачу на праві власності 43/100 частка вказаного житлового будинку з надвірними будівлями знаходиться під арештом, у зв'язку з чим останній позбавлений права вільно розпоряджатися своєю власністю. Вказана обставина підтверджується інформаційною довідкою №71234849 від 24.10.2016 р.
Судом встановлено, що позивач не може здійснити свого права щодо розпорядження належним йому майном, оскільки на належне йому майно накладено арешт.
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Як вбачається з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 316, 321, ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214-215, 224-226
ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_3 до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, третя особа Відділ Державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції про звільнення майна з-під арешту, задовольнити.
Звільнити з-під арешту, накладеного 02.06.2009 року та 08.02.2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції Рівненської області, на 43/100 частини будинку з надвірними будівлями, розташованого у м. Костопіль по вул.. Церковна,15.
Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяОСОБА_8