28.12.2016
Справа № 720/2024/16-ц
Провадження № 2/720/1002/16
23 грудня 2016 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
з участю секретаря Єфтемій М.І.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дітей,-
В листопаді 2016 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дітей, посилаючись на те, що відповідач є батьком їх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які перебувають на її утриманні. В даний час шлюбні відносини між сторонами припинені та вони проживають окремо, відповідач не приймає участь у вихованні дітей та в добровільному порядку ніякої матеріальної допомоги на їх утримання не надає. Просила суд стягнути з відповідача щомісяця аліменти на утримання дітей в розмірі по 765 гривень 50 копійок на кожну дитину.
В судовому засіданні позивачка підтримала позов та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду заяву, в якій позов визнав та не заперечував проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього аліментів на дітей.
Вислухавши пояснення позивачки, її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є батьком неповнолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Сторони в даний час проживають окремо, неповнолітні діти на диспансерному обліку в лікарні не перебувають та знаходяться на утриманні позивачки, що підтверджується довідкою Зеленогайської сільської ради Новоселицького району № 1723 від 11 листопада 2016 року.
Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
За вказаних обставин, відповідач як батько також зобов'язаний приймати участь в утриманні своїх дітей нарівні із матір'ю, тому суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги щодо стягнення аліментів з відповідача на утримання своїх дітей.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дітей та враховуючи, що не має даних про чіткий встановлений його дохід, суд із урахуванням положень ст. 184 СК України вважає доцільним визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з нього на утримання дітей в твердій грошовій сумі.
При цьому, суд у відповідності до вимог ст. 182 СК України враховує матеріальне становище та стан здоров'я дітей та відповідача, який є працездатним, однак не має постійного заробітку, відсутність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, батьків, інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Приймаючи до уваги, що відповідач як батько зобов'язаний приймати участь в утриманні своїх неповнолітніх дітей на рівні із матір'ю, позов визнав в повному обсязі, визнання ним позову не суперечить обставинам справи та закону, не порушує права та інтереси інших осіб, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.
Суд, визначаючи час з якого слід присудити аліменти на дітей, приймає до уваги, що позовна заява подана до суду 16 листопада 2016 року, а відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати по справі у виді судового збору.
На підставі ст.ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісяця в розмірі 765 (сімсот шістдесят п'ять) гривень 50 копійок на кожну дитину, починаючи з 16 листопада 2016 року до їх повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 551 гривні 20 копійок, зарахувавши їх на розрахунковий рахунок № 31212206700157, банк ГУДКУ у Чернівецькій області, МФО банку 856135, код 22030001.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький райсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: