Справа № 200/12155/15-а
Провадження № 2а/200/251/16
"03" листопада 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.
за участю секретаря: Санжаровської Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання нечинним, скасування рішення відповідача, зобов'язання вчинити дії, -
В червні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання нечинним, скасування рішення відповідача, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обгрунтовані наступним.
Йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після призначення пенсії він продовжує працювати. З дні призначення пенсії і до квітня 2015 року він отримував пенсію в повному розмірі, але пенсію за квітень і травень 2015 року отримав в меншому розмірі. 22 травня 2015 року він звернувся до відповідача з проханням пояснити причину зменшення розміру отримуваної пенсії. Відповідач повідомив, що з 01.04.2015 року позивачу виплачується 85% пенсії згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Вважає, що відповідач порушив його конституційне право на володіння частиною його пенсії.
Позивач просить суд визнати таким, що не відповідає Конституції України та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі щодо виплати йому пенсії з 01 квітня 2015 року в розмірі 85% призначеного розміру пенсії. Зобов'язати відповідача поновити позивачу виплату пенсії з 01 квітня 2015 року у призначеному розмірі. Зобов'язати відповідача виплатити різницю між призначеною та фактично виплаченою пенсією починаючи з 01 квітня 2015 року.
Ухвалою суду від 03 листопада 2016 року відповідача у справі Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська замінено на підставі ст. 55 КАС України його правонаступником - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу у його відсутність, надав суду письмові заперечення на позов.
Заперечення обґрунтовані тим, що виплата позивачу пенсії у розмірі 85% ґрунтується на чинному законодавстві. З урахуванням зазначеного, просить у позові відмовити.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що з 03.11.2011 року ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року. Розмір пенсії станом на 01.04.2015 року складає 4239,95 грн.
22 травня 2015 року позивач звернувся до відповідача з проханням пояснити причину зменшення розміру отримуваної пенсії.
Листом від 25.05.2015 року № П-59 Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надало відповідь, в якій повідомило, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що з 01.04.2015 року тимчасово, по 31.12.2015 року у період роботи особи (крім окремих категорій громадян) пенсія виплачується у розмірі 85% призначеного розміру в разі якщо розмір пенсії перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Суд зазначає, що питання виплати пенсії, призначеної до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, врегульовані ст. 47 зазначеного Закону.
В зазначену статтю внесено зміни в редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015, та викладено статтю 47 в іншій редакції.
Так, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:
особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії / щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «;Про державну службу», «;Про судоустрій і статус суддів», пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується;
у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З 1 січня 2016 року пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «;Про державну службу», «;Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
В подальшому, Законом № 911-VIII від 24.12.2015 у статтю 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року були внесені наступні зміни, а саме:
Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:
особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;
у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
З 1 січня 2017 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення крім випадків, передбачених законом.
Оскільки позивач є працюючим пенсіонером, що підтверджено позивачем в позові, виплата йому пенсії здійснюється у розмірі 85 відсотків призначеного розміру відповідно до вимог ст.. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зміни, внесені до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, при тимчасове зменшення розміру виплачуваної пенсії є діючими, в установленому порядку неконституційними визнані не були.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати виплату пенсії пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
Відповіно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:
1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, дії відповідача - Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську відповідали вимогам Закону.
З огляду на наведене, в задоволенні, адміністративного позову слід відмовити.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 69-71, 86, 94, 99, 158-163, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання нечинним, скасування рішення відповідача, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий-суддя: Е.В. Женеску