"22" грудня 2016 р. Справа № 918/399/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Гулова А.Г. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Петрук О.В.
без участі представників сторін, які в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Державного підприєм-ства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє Відокрем-лений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» на ухвалу господарського суду Рівнен-ської області від 14.11.2016 року за наслідками розгляду скарги на дії Відділу ДВС у справі №918/399/16
за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія
«Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська
атомна електрична станція» м.Вараш Рівненської області
до Кузнецовського міського комунального підприємства м.Вараш Рівненської області
про стягнення 3 378 724 грн. 75 коп. заборгованості по розрахунках,-
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.11.2016р. у справі №918/399/16 (суддя Войтюк В.Р.) задоволено скаргу Кузнецовського міського комунального підприємства (на-далі в тексті - Комунальне підприємство) на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській облас-ті (надалі в тексті - Відділ ДВС) за позовом Державного підприємства «Національна атомна енер-гогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє Відокремлений підрозділ «Рівненська ато-мна електрична станція» (надалі в тексті - Відокремлений підрозділ) до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення 3 378 724 грн. 75 коп. заборгованості по розрахунках. (арк.матеріалів оскарження 62-72).
При винесені ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання для проведен-ня розрахунків за інвестиційними програмами, на інші цілі, ніж це передбачено, суперечить ви-могам ч.2 ст.57 та ч.3 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.191, 261 Закону Ук-раїни «Про теплопостачання», ст.181 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Постанові КМ України від 09.10.2013 року №750 «Про затвердження порядків зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвести-ційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення», а державний вико-навець з метою недопущення у своїй діяльності прав та законних інтересів боржника не був поз-бавлений можливості отримати від банків, у яких накладеного арешт на кошти боржника, інфор-мацію щодо цільового використання таких коштів та можливості звернення стягнення на них.(арк. матеріалів оскарження 70-71).
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Рівненської області від 14.11.2016р. у даній справі скасувати в частині задо-волення заяви Відповідача та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги на дії Відділу ДВС відмовити, судові витрати покласти на Відповідача.(арк.матеріалів оскарження 79-84).
Скаржник вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена з неправильним застосуван-ням норм матеріального права та неповним з'ясуванням усіх істотних обставин справи. Зазначає, що при накладенні арешту у виконавця була відсутня інформація про призначення рахунків; зві-том про дебетові і кредитові операції по рахунку №26002054713090, підтверджується, що з нього здійснювалася не лише виплата заробітної плати і відрахування на заробітну плату, а й інші види виплат, зокрема, виплата відсотків, витрати, пов'язані із нарахуванням та збором платежів спо-живчих комунальних послуг, за комунальні послуги, плата за водопостачання та водовідведення, послуги з утримання території тощо. Вказує, що жодна норма закону не передбачає прямої заборо-ни на накладення арешту на такі рахунки, а накладення арешту на кошти Комунального підприєм-ства не є порушенням Бюджетного кодексу України щодо захищених рахунків, оскільки це кошти самого підприємства, а не заробітна плата працівників.(арк. матеріалів оскарження 80-83).
Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2016р. поновлено пропущений строк та прийнято до провадження апеляційну скаргу Позивача, справу призначено до слухання.(арк.матеріалів оскарження 76, 77).
19.12.2016р. поштою від Комунального підприємства надійшов відзив, у якому останнє просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. (арк.матеріалів оскарження 106-110).
Сторони не забезпечили явку своїх представників у призначене на 22.12.2016р. судове за-сідання, хоч про час та місце розгляду були повідомлені у встановленому порядку (арк.матеріалів оскарження 102-105), проте, на електронну адресу суду 21.12.2016р. надійшло клопотання Відо-кремленого підрозділу про розгляд справи без участі його представника. Разом з тим, оскільки, ух-валою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 09.12.2016р. явка предс-тавників сторін не визнавалась обов'язковою та з врахуванням 15-ти денного строку розгляду апе-ляційної скарги на ухвалу, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.ма-теріалів оскарження 77).
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали оскарження, наявні докази, переві-ривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
Як вбачається з матеріалів оскарження, 02.12.2013 року Комунальне підприємство відкрило рахунок №2631301901567 у ПАТ «Ощадбанк» в особі філії Рівненське обласне УАТ «Ощадбанк», про що укладено договір банківського рахунку №286, у п.п.1.1, 1.2 якого зазначено, що відповідно до законодавства України, у т.ч. Постанови, нормативно-правових актів НБ України - банк відкри-ває клієнту поточний рахунок із спеціальним режимом використання №2631301901567 (водопос-тачання, водовідведення та теплопостачання) в гривні України та надає послуги з розрахункового обслуговування за цими рахунком з урахуванням особливостей його функціонування, встановлю-ного Постановою КМ України від 09.10.2013р. №750 «Про затвердження порядків зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витра-чанням у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення». Рахунок використовується для проведення розрахунків за інвестиційними програмами відповідно до Пос-танови. Використання коштів з рахунків у будь-яких інших цілях забороняється.(арк.матеріалів оскарження 23, 24-26).
24.06.2014 року Комунальне підприємство та ПАТ КБ «ПриватБанк» уклали договір №81-1 банківського рахунку, відповідно до п.1.1 якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) раху-нок(рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахун-ки зі спеціальним режимом використання та здійснює його(їх) розрахункове касове обслугову-вання відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку Ук-раїни) та умов цього договору.(арк.матеріалів оскарження 6-9).
Як вбачається з матеріалів оскарження, у ПАТ КБ «ПриватБанк» Комунальне підприємство відкрило, зокрема рахунки №26002054713090 - поточний рахунок та №26048054702861 - рахунок для соціальних виплат.(арк.матеріалів оскарження 10,17).
Рахунок №26002054713090 використовується Комунальним підприємством, у тому числі для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб, що підт-верджується звітами про дебетові і кредитові операції по рахунку.(арк.матеріалів оскарження 11-16), а рахунок №26048054702861 - для зараховування страхових коштів, які використовуються ви-ключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам та які не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, вказаний рахунок використовується Центром зайнятості для зарахування ко-штів на фінансування громадських робіт.(арк.матеріалів оскарження 18).
Крім того, 29.04.2016 року Кузнецовським міським центром зайнятості (Центр зайнятості) та Комунальним підприємством укладено договір №170216042900001 про організацію громадсь-ких робіт та фінансування їх організації, предметом якого є здійснення організації громадських робіт та фінансування їх організації відповідно до ст.31 Закону України «Про зайнятість населен-ня», Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого Пос-тановою КМ України від 20.03.2013р. №175 та цього договору (п.1.1 договору). Підпунктом 2.1.14 договору сторони передбачили, що роботодавець зобов'язався відкрити у банку окремий рахунок для зарахування коштів на фінансування громадських робіт. Відповідно до п.3.2 договору, джере-лами фінансування громадських робіт відповідно до цього договору від затвердженої суми витрат відповідно до кошторису становлять: місцевий бюджет - 50%, Фонд - 50%. Факт використання ра-хунку №26008054712459 на фінансування громадських організації підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції за період з 01.06.2016р. по 30.06.2016р.(арк.матеріалів оскарження 19-22).
Рішенням господарського суду Рівненської області у даній справі від 13.06.2016р. позов ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична стан-ція» до Кузнецовського міського комунального підприємства задоволено частково. Присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 3 060 289 грн. 56 коп. заборгованості, 165 000 грн. пе-ні, 14 094 грн. 19 коп. -3% річних, 110 211 грн. 91 коп. інфляційних втрат та 50 680 грн. 87 коп. вит-рат зі сплати судового збору.
Вбачається, що на виконання вказаного рішення господарський суд Рівненської області ви-дав наказ від 26.06.2016р. №918/399/16 і згідно заяви Позивача, на виконання зазначеного наказу старший державний виконавець Відділу ДВС постановою від 25.07.2016р. відкрив виконавче про-вадження №51757631 та об'єднано в зведене виконавче провадження №44201994.(арк.матеріалів оскарження 5).
З матеріалів оскарження вбачається, що постановою Відділу ДВС від 29.08.2016р. під час примусового виконання зведеного виконавчого провадження №44201994 винесено постанову про накладення арешт на кошти Комунального підприємства, які містяться на всіх рахунках, відкри-тих у Рівненській філії ПАТ КБ «Приватбанк» та Рівненському обласному Управлінні АТ «Ощад-банк» в межах суми 27 812 178 грн. 20 коп.(арк.матеріалів оскарження 4).
Проте, вважаючи накладення арешту на кошти неправомірним, Комунальне підприємство звернулося до господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії Відділу ДВС, в якій про-сило визнати дії з накладення арешту на кошти постановою Відділу ДВС від 29.08.2016р. в час-тині виконання наказу господарського суду Рівненської області №918/399/16, по зведеному вико-навчому провадженню №44201994, на рахунку в ПАТ КБ «Приват Банк» №26002054713090, № 26048054702861, №26008054712459, №26031301901567 в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб незаконними. Скарга обґрунтована тим, що кошти, щодо яких винесено постанову про накладення арешту, використовуються боржником, зокрема для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб. (арк.матеріалів оскарження 1-2).
Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при винесенні ос-каржуваної ухвали, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає за-доволенню, з огляду на таке:
Згідно ст.45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, ус-тановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, право позивача (стягувача) на стягнення, а обов'язок відповідача (боржника) сплатити суму, встановлену рішенням суду, що набрало законної сили, - є обов'язковим на всій те-риторії України (ст.124 Коституції України, ст.115 ГПК України).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення по-рушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012).
Відповідно до ст.116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили - наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендо-ваним чи цінним листом.
Предметом апеляційного оскарження є правомірність накладення арешту на грошові суми боржника.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв на момент винесення оскаржуваної постанови Відділом ДВС (надалі в тексті - Закон), виконавче провадження - це сукупність дій орга-нів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, яке здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначе-них чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають при-мусовому виконанню.
Кожна сторона, в силу ст.33 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона поси-лається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, звертаючись із скаргою на дії Відділу ДВС Комунальне підприємство зазначає про за-конодавчу заборону арешту коштів на рахунках №26002054713090, №26048054702861, №2600805 4712459, №26031301901567.
Переглядаючи дану справу, колегія суддів зазначає, що в ч.1 ст.6 Закону визначено, що дер-жавний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.52 Закону, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкри-тих на виконання статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 151 Закону Украї-ни «Про електроенергетику» і на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) від-повідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної без-пеки».
Пунктом 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016р. №01-06/ 131/16 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарсь-кими судами Закону України «Про виконавче провадження» (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)» встановлено, що накладення арешту на рахунок боржника, призна-чений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, призводить до порушення їх конс-титуційних прав.
Відповідно до ст.72 Закону, на допомогу по державному соціальному страхуванню, що ви-плачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та со-ціальну допомогу інвалідам з дитинства, призначену відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», стягнення може бути звернено ті-льки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.
При цьому, наявними в матеріалах оскарження доказами не спростовується, а навпаки підт-верджується, що рахунок №26002054713090 в ПАТ КБ «ПриватБанк» використовувався Кузнєцов-ським міським комунальним підприємством, у тому числі, для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, що також встановлено у постано-вах Вищого господарського суду України від 21.12.2016р. у справі №918/161/16 та від 19.12.2016р. у справі №918/160/16, від 14.12.2016р. у справі №918/247/16 за участю сторін даного спору.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у справі №918/915/15 суди встановили, що ра-хунок №26048054702861 є рахунком зі спеціальним режимом використання, який використовуєть-ся для зарахування страхових коштів (лікарняних) на надання матеріального забезпечення та соці-альних послуг застрахованим особам - працівникам підприємства. Рахунок №26008054712459 ви-користовується виключно для оплати праці громадянам, які залучаються Центром зайнятості для виконання громадських робіт.
Переглядаючи дану справу, колегія суддів зазначає, що, ч.6 ст.24 Закону України «Про оп-лату праці» передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не мо-жуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці пра-цівників здійснюється в першочерговому порядку.
За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державний виконавець не мав законних підстав для накладення арешту на кошти на рахунку № 26002054713090 та рахунку №26008054712459, які призначені для оплати праці працівників борж-ника сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, з огляду на що в ос-каржуваній частині скасував постанову державної виконавчої служби.
Крім того, господарський суд першої інстанції з урахуванням положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'яз-ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та приписів ст.72 Закону України «Про виконавче провадження», дійшов правильного висновку, що в даному випадку кошти вказаного рахунку не можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів та на стягнення на підставі виконавчих документів, а тому накладення арешту на кошти, які зна-ходяться на рахунку №26048054702861 є неправомірним.
Разом з тим, рахунок №26031301901567 відкритий Банком як рахунок зі спеціальним режи-мом використання, кошти з якого використовуються для проведення розрахунків за інвестицій-ними програмами і використання коштів з цих рахунків в інших цілях забороняється (ст.261 Зако-ну України «Про теплопостачання», ст.181 Закону України «Про питну воду та питне водопостачан-ня»), а тому на нього також поширюється заборона накладення арешту на кошти в силу ст.52 За-кону.
Отже, державний виконавець неправомірно наклав арешт на кошти, що знаходяться на ра-хунках №26002054713090, №26048054702861, №26008054712459, №26031301901567, а суд першої інстанції враховуючи положення чинного на час здійснення виконавчих дій законодавства право-мірно визнав незаконними дії Відділу ДВС та скасував постанову від 29.08.2016р. щодо накладен-ня арешту на кошти боржника в частині виконання наказу господарського суду Рівненської об-ласті у справі №918/399/16, по зведеному виконавчому провадженню №44201994, на рахунку від-критому в ПАТ КБ «ПриватБанк» №26002054713090, в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, рахунків відкритих в ПАТ КБ «ПриватБанк» №26048054702861, №26008054712459 та рахунку від-критого в філії Рівненське обласне УАТ «Ощадбанк» №26031301901567.
Матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків су-ду першої інстанції щодо невмотивованості твердження про підставність задоволення заяви.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді заяви судом першої інстанції, судовою колегією не встановле-но, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування вине-сеної у справі ухвали, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись, ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106, 1212 Господарського процесуа-льного кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна елект-рична станція» на ухвалу господарського суду Рівненської області від 14.11.2016р. за наслідками розгляду скарги на дії Відділу ДВС у справі №918/399/16 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
3. Матеріали оскарження у справі №918/399/16 повернути до господарського суду Рівненсь-кої області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Василишин А.Р.