29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"26" грудня 2016 р.Справа № 924/1059/16
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії ПАТ "Укртелеком", м. Хмельницький
до Славутського міського управління праці та соціального захисту населення, м. Славута Хмельницької області
про стягнення 191458,70 грн. заборгованості, з яких 181361,26 грн. боргу за надані телекомунікайні послуги пільговим категоріям споживачів, 1875,53 грн. 3% річних, 8221,91 грн. інфляційних втрат
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю №2282 від 28.12.2015р., ОСОБА_3 - за довіреністю №2285 від 28.12.2015р.;
від відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю №24.01-45/4895 від 16.11.2016р., ОСОБА_5 - за довіреністю №24.01-45/4896 від 16.11.2016р.
У судовому засіданні 26.12.2016р., відповідно до ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Славутського міського управління праці та соціального захисту населення на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії ПАТ "Укртелеком" 187860,89 грн. заборгованості, з яких 182081,38 грн. основного боргу, 1880,58 грн. 3% річних, 3898,93 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог вказує, що у період з 01.01.2016р. по 01.09.2016р. публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії ПАТ "Укртелеком" надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Славута Хмельницької області, які підпадають під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства". На виконання вимог Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №17 від 29.01.2003р.) позивач оформляв та направляв відповідачу щомісячно для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів звіти, як в електронному варіанті, так і поштою, проте отримавши звіти відповідач не проводив відшкодування. Позивач вважає, що недофінансування відповідача коштами субвенції з державного бюджету не є підставою для звільнення його від виконання зобов'язань перед позивачем щодо компенсації втрат від надання послуг на пільговій основі.
Відповідач у своїх письмових поясненнях №24.01-45/5384 від 09.12.2016р. та №24.01-45/5577 від 22.12.2016р. зазначає, що оскільки Законом України "Про державний бюджет на 2016 рік" не передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку на фінансування пільг окремим категоріям громадян з послуг зв'язку, тому договір про відшкодування пільг по абонентній платі за користування індивідуальними квартирними телефонами та встановленню квартирних телефонів пільговій категорії населення на 2016 рік між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії ПАТ "Укртелеком" та ОСОБА_6 міським управлінням праці та соціального захисту населення укладений не був, тому що чинне законодавство забороняє вступати в будь-які правовідносини без наявності бюджетних асигнувань.
Крім того, відповідач у відзиві на позов №24.01-45/4899 від 16.11.2016р. зазначив, що в 2016 році кошти на відшкодування пільг з послуг зв'язку Славутському міському управлінню праці та соціального захисту населення як розпоряднику бюджетних коштів з державного бюджету не надавались, тому договір про відшкодування пільг по абонентній платі за користування індивідуальними квартирними телефонами та встановленню квартирних телефонів пільговій категорії населення, облікові форми за січень - серпень 2016 року, акти звіряння розрахунків були повернуті публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії ПАТ "Укртелеком". Заборгованість у розмірі 22453,58 грн. не була погашена, тому що її реєстрація була проведена у січні 2016 року після складання актів звіряння розрахунків за грудень 2015 року. Акти звіряння за надані у грудні 2015 року пільги з послуг зв'язку були подані позивачем 05.01.2016р. і заборгованість в розмірі 22453,58 грн. була зареєстрована в державному казначействі 11.01.2016р. Але 14.01.2016р. заборгованість була знята з реєстрації відповідно до довідки про зміни до річного розпису бюджету на 2016 рік. Станом на 01.10.2016р. вказана заборгованість відображена в Довідці про дебіторську та кредиторську заборгованість за операціями які відображені у формі №7м "Звіт про заборгованість за бюджетними коштами".
16.11.2016р. на адресу суду від Славутського міського управління праці та соціального захисту населення надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому просив замінити первісного відповідача ОСОБА_6 міське управління праці та соціального захисту населення належним відповідачем - Кабінетом Міністрів України.
09.12.2016р. від публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії ПАТ "Укртелеком" на адресу суду надійшли заперечення проти клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача, в яких позивач зазначив, що розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг по місту ОСОБА_1 області є ОСОБА_6 міське управління праці та соціального захисту населення, до компетенції якого належить питання праці та соціального захисту населення міста ОСОБА_1, тому на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян повинно здійснюватись саме відповідачем за рахунок державних субвенцій.
З огляду на зміст ч. 2 ст. 24 ГПК України та положень п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. суд в судовому засіданні 13.12.2016р. відхилив клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача.
01.12.2016р. позивач подав заяву, в якій просив збільшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 194402,65 грн., з яких 181361,26 грн. боргу за надані телекомунікайні послуги пільговим категоріям споживачів, 2334,50 грн. 3% річних, 10706,89 грн. інфляційних втрат.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 22 ГПК України та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. заява про збільшення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 192302,65 грн. заборгованості, з яких 181361,26 грн. основного боргу, 2334,50 грн. 3% річних, 10706,89 грн. інфляційних втрат судом в судовому засіданні 13.12.2016р. була прийнята, оскільки вона подана відповідно до вимог законодавства з доплатою судового збору.
13.12.2016р. на адресу суду від відповідача надійшла заява про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 міську раду. Свою заяву відповідач обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 міське управління праці та соціального захисту населення є підконтрольним і підзвітним ОСОБА_6 міській раді, а рішення по даній справі може вплинути на видатки місцевого бюджету та на можливість ОСОБА_6 міської ради належним чином забезпечувати компенсацію пільг окремим категоріям громадян з послуг зв'язку.
23.12.2016р. на адресу суду від позивача надійшли письмові заперечення проти заяви відповідача про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 міську раду. Позивач вважає, що відповідач намагається затягнути розгляд справи у той час, коли позивач біля року не отримує відшкодування коштів за надані населенню м. Славута пільги при оплаті телекомунікаційних послуг.
Розглянувши вказану заяву та заслухавши пояснення представників сторін, з огляду на обмежений строк розгляду спору у справі, суд відмовив у задоволенні заяви про залучення ОСОБА_6 міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Позивачем в судовому засіданні 26.12.2016р. було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просив стягнути з відповідача 191458,70 грн. заборгованості, з яких 181361,26 грн. боргу за надані телекомунікайні послуги пільговим категоріям споживачів, 1875,53 грн. 3% річних, 8221,91 грн. інфляційних втрат. З огляду на зміст ч. 4 ст. 22 ГПК України заява позивача про зменшення розміру позовних вимог судом була прийнята.
Представники позивача в судовому засіданні 26.12.2016р. підтримали позовні вимоги і з огляду на подану ними заяву про зменшення розміру позовних вимог від 26.12.2016р. просили стягнути з відповідача 191458,70 грн. заборгованості, з яких 181361,26 грн. боргу за надані телекомунікайні послуги пільговим категоріям споживачів, 1875,53 грн. 3% річних, 8221,91 грн. інфляційних втрат.
Представники відповідача в судовому засіданні 26.12.2016р. проти позовних вимог заперечили.
З огляду на наведене, положення ст. 69 ГПК України, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:
Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії ПАТ "Укртелеком" протягом грудня 2015 року по серпень 2016 року надавались телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста ОСОБА_1, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та підпадають під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" на загальну суму 181361,26 грн., а саме протягом грудня 2015 року - на суму 22453,58 грн., у січні 2016 року - на суму 20930,73 грн., у лютому 2016 року - на суму 20680,96 грн., в березні - на суму 20272,53 грн., в квітні - на суму 20029,42 грн., в травні - на суму 20142,26 грн., у червні - на суму 19913,78 грн., в липні - на суму 14927,03 грн., в серпні - на суму 22010,97 грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за періоди у грудні 2015 року, січні 2016 року, лютому 2016 року, березні 2016 року, квітні 2016 року, травні 2016 року, червні 2016 року, липні 2016 року, серпні 2016 року.
Позивач оформляв та направляв відповідачу щомісячно для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів звіти, як в електронному вигляді, так і поштою, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими квитанціями, реєстрами відправленої кореспонденції, повідомленнями про вручення поштового відправлення, описами вкладення у цінний лист, листами на адресу Славутського міського управління праці та соціального захисту населення.
Акт звіряння розрахунків за надані на пільговій основі послуги між ОСОБА_1 філією ПАТ "Укртелеком" та ОСОБА_6 управлінням праці та соціального захисту населення станом на 01.01.2016р., яким погоджена заборгованість у сумі 22453,58 грн., підписаний обома сторонами. Усі наступні акти звіряння розрахунків за надані населенню пільги за послуги зв'язку за 2016 рік позивачем надсилалися, але відповідачем не підписувались.
25.11.2016р. публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії ПАТ "Укртелеком" та ОСОБА_6 міським управлінням праці та соціального захисту населення складено довідку щодо звіряння розрахунків за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах населенню міста ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 01.09.2016р., якою підтверджено надані послуги за січень - в сумі 20930,73 грн., за лютий 2016 року - в сумі 20680,96 грн., за березень - в сумі 20272,53 грн., за квітень - в сумі 20029,42 грн., за травень - в сумі 20142,26 грн., за червень - в сумі 19913,78 грн., за липень - в сумі 14927,03 грн., за серпень - в сумі 22010,97 грн., що разом становить 158907,68 грн. Довідка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.
Позивачем зазначено, що відповідачем витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг у сумі 181361,26 грн. у період з грудня 2015 року по серпень 2016 року відшкодовані не були, що і стало причиною звернення із позовом до суду.
Крім того, у зв'язку з несплатою наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 1875,53 грн. 3% річних, 8221,91 грн. інфляційних втрат.
Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, до уваги приймається наступне:
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012р., споживачами, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
В Законі України від 22.10.1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Законі України від 23.03.2000 року № 1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", Законі України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, я, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законі України від 24.03.2008 року № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", законі України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Законі України від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).
Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.
Згідно з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до п. 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг міста ОСОБА_1 є ОСОБА_6 міське управління праці та соціального захисту населення, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Зокрема, пунктом 2 Постанови № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Згідно з приписами п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003р., підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Пунктом 2.2. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012р., розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.
Згідно з ч. 3 п. 7 Порядку №256 органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.
Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки із постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку № 256).
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення із відповідача суми заборгованості у розмірі 181361,26 грн. обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення із відповідача 8221,91 грн. збитків від впливу інфляційних процесів та 1875,53 грн. - 3 % річних.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення із відповідача 3% річних у розмірі 1875,53 грн. зокрема: у березні 2016 року на суму боргу 22453,58 грн. за грудень 2015 року нараховано 57,05 грн.; у квітні 2016 року на суму боргу 43384,31 грн. за грудень 2015 року - січень 2016 року нараховано 106,68 грн.; у травні 2016 року на суму боргу 64065,27 грн. за грудень 2015 року - лютий 2016 року нараховано 162,79 грн.; у червні 2016 року на суму боргу 84337,80 грн. за грудень 2015 року - березень 2016 року нараховано 207,39 грн.; у липні 2016 року на суму боргу 104367,22 грн. за грудень 2015 року - квітень 2016 року нараховано 265,20 грн.; у серпні 2016 року на суму боргу 124509,48 грн. за грудень 2015 року - травень 2016 року нараховано 316,38 грн.; у вересні 2016 року на суму боргу 144423,26 грн. за грудень 2015 року - червень 2016 року нараховано 355,14 грн.; у жовтні 2016 року на суму боргу 159350,29 грн. за грудень 2015 року - липень 2016 року нараховано 404,91 грн.
Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3% річних у сумі 1875,53 грн. за вищезазначений період відповідно до наданого розрахунку у системі "законодавство" та встановлено, що зазначені нарахування здійснено вірно, вони відповідають вимогам закону та відносинам що складися між сторонами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення із відповідача 8221,91 грн. збитків від впливу інфляційних процесів зокрема: у березні 2016 року на суму боргу 22453,58 грн. за грудень 2015 року нараховано 224,54 грн.; у квітні 2016 року на суму боргу 43384,31 грн. за грудень 2015 року - січень 2016 року нараховано 1518,45 грн.; у травні 2016 року на суму боргу 64065,27 грн. за грудень 2015 року - лютий 2016 року нараховано 64,07 грн.; у червні 2016 року на суму боргу 84337,80 грн. за грудень 2015 року - березень 2016 року відраховано 168,68 грн. через дефляцію; у липні 2016 року на суму боргу 104367,22 грн. за грудень 2015 року - квітень 2016 року відраховано 104,37 грн. через дефляцію; у серпні 2016 року на суму боргу 124509,48 грн. за грудень 2015 року - травень 2016 року відраховано 373,53 грн. через дефляцію; у вересні 2016 року на суму боргу 144423,26 грн. грудень 2015 року - червень 2016 року нараховано 2599,62 грн.; у жовтні 2016 року на суму боргу 159350,29 грн. за грудень 2015 року - липень 2016 року нараховано 4461,81 грн.
Згідно з пп. 3 п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу збитків від інфляції у сумі 8221,91 грн. за вищезазначений період відповідно до наданого розрахунку у системі "законодавство" та встановлено, що зазначені нарахування здійснено вірно, вони відповідають вимогам закону та відносинам що складися між сторонами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вищенаведені обставини є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 ГПК України, згідно якої у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії ПАТ "Укртелеком" до Славутського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення 191458,70 грн. заборгованості, з яких 181361,26 грн. боргу за надані телекомунікайні послуги пільговим категоріям споживачів, 1875,53 грн. 3% річних, 8221,91 грн. інфляційних втрат задовольнити.
Стягнути з Славутського міського управління праці та соціального захисту населення (Хмельницька обл., м. Славута, вул. Ярослава Мудрого, буд. 47, код 21316173) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії ПАТ "Укртелеком" (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 13, код 21560766) 181361,26 грн. (сто вісімдесят одну тисячу триста шістдесят одну гривню 26 коп.) боргу за надані телекомунікайні послуги пільговим категоріям споживачів, 1875,53 грн. (одну тисячу вісімсот сімдесят п'ять гривень 53 коп.) 3% річних, 8221,91 грн. (вісім тисяч двісті двадцять одну гривню 91 коп.) інфляційних втрат, 2871,88 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят одну гривню 88 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Видати наказ.
Суддя І.В. Заярнюк
Повний текст рішення складено 27.12.2016р.
Віддрук 1 прим.:
1 - до справи.