Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" грудня 2016 р.Справа № 922/671/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС", м. Київ
до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків
про стягнення 28.413,60 грн.
за участю представників сторін:
позивач - ОСОБА_1, довіреність № ГО-15/220 від 14.12.2015р.;
відповідач - ОСОБА_2, довіреність №805 від 15.05.2015р.;
03.03.2016 р. ПрАТ "Страхова Група "ТАС" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Міжнародна страхова компанія", у якому просить стягнути з відповідача 28.413,60 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач має право регресної вимоги на суму 28.413,60 грн. (за винятком 1.000,00грн. франшизи), оскільки 29.413,60 грн. вже виплачені позивачем страхувальнику (за договором добровільного страхування наземного транспорту від 13.02.2014 р. № ДТЗ 0118528), у відповідності до приписів ст. ст. 20, 25 Закону України "Про страхування", внаслідок ДТП, що трапилася 18.09.2014 р.; в якості правових підстав позову вказує на норми ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 993, 1188, 1191 ЦК України.
19.04.2016р. ухвалою господарського суду Харківської області у справі №922/671/16 було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. ОСОБА_3, провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.
01.12.2016 р. надійшов висновок судової автотоварознавчої експертизи №4928 по господарській справі, складений 08.11.2016р., справа № 922/671/16 повернута суду, і ухвалою суду від 05.12.2016р. провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
Позивач ПАТ "Страхова група "ТАС" позов підтримує. Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач ТОВ "Міжнародна страхова компанія" надав письмові пояснення (вх. №43938), в яких, з урахуванням висновків судової автотоварознавчої експертизи №4928 від 08.11.2016р. за варіантом 2 вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу Т3 Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1, в результаті ДТП 18.09.2014р. за переліком пошкоджень, визначеному в рахунках-фактурах №467 від 26.12.2014р., №3300 від 27.10.2014р. без врахування ремонту бамперу переднього становить 31.186,68грн. Позивачем було фактично виплачено 29.413,60грн. страхового відшкодування за умовами договору страхування від 13.02.2014р. ДТЗ/21. Отже відповідач просить суд стягнути з останнього кошти саме в межах фактичних витрат, які здійснив позивач.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
13.02.2014р. між ПАТ "Страхова група "ТАС" (далі - Страховик) та ФОП ОСОБА_4 (далі - Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №ДТЗ 0118528 (т.I а.с.11-12). Згідно з умовами даного Договору Страховик прийняв під страховий захист транспортний засіб Страхувальника, а саме а/м марки "Toyota Rav 4", державний реєстраційний номер "АА 2373 ІТ", 2009 року випуску (п.1.3 договору), та зобов'язався компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками.
18.04.2014р. о 17 годині 05 хвилин на 469 км. + 854 м автошляху "Київ-Харків-Довжанський" керуючи автомобілем НОМЕР_2, ОСОБА_5 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу та допустив зіткнення з автомобілем автомобілем “Toyota Rav 4”, державний номер НОМЕР_1, під керування ОСОБА_4 (довідка ВДАІ, т.I а.с. 16, постанова Харківського районного суду Харківської області від 24.10.2014р. т.I а.с. 18).
З позовної заяви слідує, що виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем на рахунок ОСОБА_6 (СТО), відповідно до рахунку-фактури від 27.10.2014р. №3300 та рахунку-фактури від 16.12.2014р. №467, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого ТЗ складає 15.557,60грн. та 13.856,00грн.
Факт оплати суми страхового відшкодування в розмірі 29.413,60грн. підтверджується страховим актом від 06.11.2014р. №23208Р/40/14 та страховим актом від 29.01.2015р. №1701Р/40/2015 № 5401-02, платіжним дорученням від 11.11.2014р. №29152 та платіжним дорученням від 30.01.2015р. №38502 (т. І а.с. 36-37, 38-39).
Згідно витягу з електронної бази даних МТСБУ встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 станом на дату ДТП застрахована в ТДВ "Міжнародна страхова кампанія" за Полісом АС №5539011 встановленим лімітом за шкоду майну у розмірі 50.000,00 грн. та розміром франшизи 1000,00 грн. (т. І а.с. 17, 54).
Як свідчать матеріали справи, відповідно до регресної заяви № Г.05.0.0/458 та доповнень до заяви (а.с. 40-42) позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування понесених збитків в сумі 29.413,60грн.
Як стверджує позивач у позовній заяві, він має право регресної вимоги, в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 "Про страхування", у розмірі виплаченого страхувальнику - ОСОБА_5 страхового відшкодування, тому відповідачем безпідставно не сплачено страхове відшкодування у розмірі 28.413,60грн. (за винятком 1.000,00грн. франшизи).
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Аналогічна правова норма закріплена в ст.16 Закону України від 07.03.1996р. № 85/96-ВР "Про страхування".
За приписами ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Судом встановлено, що позивач, як страховик, свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 13.02.2014р. №ДТЗ 0118528 виконав у повному обсязі, шляхом відшкодування витрат на ремонт автомобіля в сумі 29.413,60грн.
Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу (ч.1 ст.228 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частиною 1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Підставами виникнення регресного зобов'язання є виконання боржником свого обов'язку перед кредитором та виконання обов'язку за третю особу.
Відповідно положень ст. 29 Закону у разі пошкодження транспортного засобу страховиком (відповідачем) відшкодовується вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільна відповідальність ОСОБА_5, як водія автомобіля "Міцубісі-Ланцер", держ. номер НОМЕР_3 була застрахована в ТОВ "Міжнародна страхова компанія", згідно Полісу № АС 5539011.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 08.11.2016р. №4928 (т. І а.с. 201-210), складеного ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_3 на замовлення відповідача, розмір матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля НОМЕР_4, на дату ДТП, за варіантом №1 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля НОМЕР_5 в результаті ДТП (18.09.2014р.) розрахована за переліком пошкоджень, зазначених в акті огляду транспортного засобу від 23.09.2014р. (т. І а.с.75, 76) складає 42.753,57грн. та за варіантом №2 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля НОМЕР_5 в результаті ДТП (18.09.2014р.) розрахована за переліком пошкоджень, зазначених в рахунку-фактурі №467 від 16.12.2014р. (т. І а.с. 21); рахунку-фактурі № 3300 від 27.10.2014р. (т. І а.с.67) без врахування рядка 4 таблиці "послуги" (4. Бампер передній (ремонт), 1грн.400,400) складає 31.186,68грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2016р. було визначено, що вихідними даними для проведення судової автотоварознавчої експертизи є: акт огляду транспортного засобу від 23.09.2014р. (т.I а.с. 75, 76); рахунок-фактури №467 від 16.12.2014р. (т. І а.с. 21); рахунок-фактури №3300 від 27.10.2014р. (т. І а.с.67) без врахування рядка 4 таблиці "послуги" (4. Бампер передній (ремонт), 1грн.400,400). З урахуванням цього суд приймає до уваги висновок експерта за варіантом №2, згідно якому вартість відновлювального ремонту складає 31.186,68грн.
За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та беручи до уваги визнання відповідачем позову в сумі 28.413,60грн., господарський суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.
Судові витрати у даній справі, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 1.378,00 грн. та 3.303,00грн. витрат по оплаті вартості судової експертизи у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 22, 979, 993, 1172, 1188 Цивільного кодексу України, статями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м.Харків, вул. Мироносицька, буд. 99 А-3, код ЄДРПОУ 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, р/р №265061819 в АТ "РайффайзенБанкАваль", МФО 380805) 28.413,60грн., 1.378,00грн. судового збору та 3.303,00грн. вартості судової експертизи.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29.12.2016 р.
Суддя ОСОБА_7
/Справа №922/671/16/