Кіровоградської області
26 грудня 2016 рокуСправа № 912/3763/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3763/16
за позовом Приватного підприємства "Агрохім"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області
2. ОСОБА_1
про виключення майна з акта опису й арешту
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 , довіреність від 11.01.2016;
від відповідача - не був присутнім;
від 3-ї особи (Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області) - не був присутнім;
від 3-ї особи (ОСОБА_1) - ОСОБА_3, довіреність №5510 від 22.11.2016.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.
Приватне підприємство "Агрохім" (надалі - ПП "Агрохім", позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" (надалі - ТОВ "НССФГ "Степ", відповідач) про виключення майна з акта опису й арешту майна від 07.09.2016, а саме: збіжжя кукурудзи врожаю 2016 року вирощеного ТОВ "НССФГ "Степ" на орендованих полях розміром 160 га, що розміщені на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та збіжжя соняшнику врожаю 2016 року вирощеного ТОВ "НССФГ "Степ" на орендованих полях розміром 401,53 га, що розміщені на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування свого позову ПП "Агрохім" зазначає, що між ним та ТОВ "НССФГ "Степ" було укладено два договори застави майбутнього врожаю, а саме: Договір застави майбутнього врожаю № 20 від 18.04.2016 (надалі - Договір застави № 20 від 18.04.2016) та Договір застави майбутнього врожаю № 21 від 24.06.2016 (надалі - Договір застави № 21 від 24.06.2016). Зазначеними договорами забезпечене виконання відповідачем зобов'язань за договорами купівлі-продажу на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу №10/09 від 10.09.2015 та №25/02 від 25.02.2016, які відповідачем не виконані. При зверненні 12.09.2016 до відповідача, як стверджує позивач у позові, з листом про повернення суми боргу або забезпечення погашення заборгованості за рахунок врожаю, що є предметом застави за відповідними договорами, відповідач повідомив про здійснення опису та арешту заставного майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.09.2016 та акта від 07.09.2016 в межах виконавчого провадження №52120106, а також про те, що майно зібрано з полів та передано на зберігання зберігачу, призначеному державним виконавцем, що унеможливило задоволення вимог позивача та порушило його права. Дані обставини, на думку позивача, з посиланням на положення статей 15, 16, 572, 589 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 14 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, статті 18 Закону України “Про заставу”, частин 1, 3, 4 статті 54 Закону України “Про виконавче провадження” слугують підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Ухвалою від 12.10.2016 господарський суд порушив провадження у даній справі, розгляд якої призначив у судовому засіданні о 12год. 00 хв. 14.11.2016, залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Кіровоградській області та ОСОБА_1, витребував від учасників судового процесу необхідні для вирішення спору докази.
Позивач надав витребувані господарським судом докази, зокрема докази виконання ним своїх зобов'язань за Договорами № 10/09 від 10.09.2015 та №25/02 від 25.02.2015, що укладені між позивачем та ТОВ "НССФГ "Степ".
Згідно поданих третьою особою, яка залучена господарським судом ухвалою від 12.10.2016 до участі у цій справі, документів правильним її найменуванням є відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (надалі - відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, третя особа 1).
Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області на вимогу господарського суду надав копії матеріалів виконавчого провадження № 52120106, що здійснювалось на виконання ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області у справі №22ц/781/1778/16 від 01.09.2016. У судовому засіданні 14.11.2016 господарським судом оглянуті оригінали матеріалів, що містяться у зазначеному виконавчому провадженні.
Також представником вказаної третьої особи надано письмові заперечення на позов, відповідно до яких третя особа 1 вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке. На виконання ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області у справі №22ц/781/1778/16 від 01.09.2016 про забезпечення позову, відповідно до частин 9, 10 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України проведено опис та арешт майна, відповідно до акта від 07.09.2016, згідно якого накладено арешт на збіжжя зерна кукурудзи - 160 га, збіжжя зерна соняшнику - 401,53 га, на суму 6 000 000грн, які на момент постановлення ухвали знаходились на земельних ділянках Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та перебували у користуванні та власності ТОВ "НССФГ "Степ" загальною площею 561,53 га врожаю 2016 року. За твердженням представника третьої особи 1 всі дії щодо опису та арешту рухомого майна відповідача здійснено у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження". Третя особа 1 наголошує, що посилання позивача на частину 1 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається лише за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, не стосується даного випадку, оскільки звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (частина 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження"), проте державним виконавцем було здійснено арешт та опис майна боржника на виконання ухвали про забезпечення позову, а не з метою його подальшої реалізації для задоволення вимог стягувача. Це ж саме стосується доводів позивача про те, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
У судовому засіданні 14.11.2016 розпочато розгляд справи по суті. У зв'язку із необхідністю витребування неподаних та нових доказів ухвалою від 14.11.2016 розгляд справи відкладено до 11год. 00 хв. 02.12.2016.
Всі учасники судового процесу повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень та повідомлення про наступне судове засідання (а.с. 161-163).
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не подав.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( надалі - ОСОБА_1, третя особа-2) надано господарському суду у судовому засіданні 02.12.2016 письмові заперечення. У вказаних запереченнях третя особа-2 вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні з огляду на те, що позов поданий в порядку позовного провадження особою, яка не є учасником або стороною виконавчого провадження, а отже такі правовідносини регулюються статтею 60 Закону України “Про виконавче провадження”. Згідно ж вказаної норми Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, стверджує третя особа-2, позивач не надав жодного доказу про те, що на момент опису й арешту спірного майна, був його власником або володів майном на іншій законній підставі. Крім того, застосовувати положення статті 54 Закону України “Про виконавче провадження”, на думку третьої особи-2, до спірних правовідносин передчасно, оскільки арешт і опис майна відбувся у зв'язку із забезпеченням позову на підставі судового рішення. Оцінка та безпосередньо реалізація майна не відбулася, а отже права позивача, як заставодержателя, не порушені. При цьому третя особа-2 звертає увагу на те, що назви полів та їх площі, які зазначені в договорах застави, укладених позивачем і відповідачем, відрізняються від назв полів та їх площ, які вказані в акті опису і арешту майна від 07.09.2016. Поряд з цим, третя особа-2 вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки стягувачем у виконавчому провадженні є фізична особа, яка має бути відповідачем за цим позовом.
Представник Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області підтримав свої заперечення проти позову, надані господарському суду 10.11.2016.
У зв'язку з поданням позивачем клопотання про надання йому можливості подати додаткові документи в обґрунтування позовних вимог та відповідно продовження строку розгляду даної справи, господарським судом у судовому засіданні на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено її розгляд до 12год.00хв. 16.12.2016, витребувано від учасників судового процесу необхідні для вирішення спору докази.
У судовому засіданні 16.12.2016 позивач подав додаткові письмові пояснення з урахуванням заперечень третьої особи - ОСОБА_1
Відповідачем надано відзив на позов, у якому вимоги позивача визнає у повному обсязі, просить господарський суд задовольнити їх у повному обсязі. За змістом вказаного відзиву позивач підтверджує укладення між позивачем і відповідачем договорів застави майбутнього врожаю, які забезпечували виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу. Відносно ТОВ "НССФГ "Степ" відкрито виконавче провадження №52009277 про стягнення на користь ПП “Агрохім” 20 368 202,00грн, в межах якого постановою державного виконавця від 15.09.2016 арештовано майно відповідача та оголошено заборону на його відчуження, а також накладено арешт на кошти товариства. Однак у зв'язку із скрутним фінансовим становищем відповідач не в змозі погасити заборгованість перед позивачем. У той же час 07.09.2016 було описано і арештовано збіжжя зерна кукурудзи і соняшнику на підставі ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області про забезпечення позову ОСОБА_1, проте виконавче провадження з примусового стягнення заборгованості на користь цієї особи не відкрито, що свідчить про затягування процесу погашення заборгованості і не дає можливості реалізувати описане і арештоване майно за актом опису й арешту майна від 07.09.2016.
Відповідач у відзиві на позов заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника.
У судовому засіданні 16.12.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представники третіх осіб заперечили позов.
Представником позивача подано клопотання про витребування в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України від Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області доказів, які б могли пояснити наявність розбіжностей в номерах полів та їх площ, на яких вирощене збіжжя кукурудзи та соняшнику і на яке накладено арешт та яке передано в заставу.
У судовому засіданні 16.12.2016 господарським судом у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14год.30хв. 16.12.2016.
Представником третьої особи - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Після оголошеної перерви представником позивача подано уточнене клопотання про витребування від Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області доказів.
З метою всебічного та повного вирішення даного спору господарський суд задовольнив таке клопотання, розгляд справи відклав до 14год. 30хв. 26.12.2016, витребував від учасників судового процесу та Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області необхідні докази та пояснення та доручив представнику позивача отримати у Новоградівській сільській ради матеріали на надати їх до наступного судового засідання.
Відповідачем на вимогу господарського суду надані письмові пояснення та відомості щодо перебування у користуванні земельних ділянок із зазначенням площ та відповідних культур у 2016 році, а саме: витяг з електронної бази звіту 4-сг (річний) щодо посівних площ сільськогосподарських культур, копія даних державного земельного кадастру №276 від 27.01.2016, копія довідки №24 від 13.06.2016, виданої виконкомом Володимиро-Іллінської сільської ради, копія довідки №39/01-14 від 15.06.2016, виданої виконкомом Рощахівської сільської ради. Згідно пояснень відповідача у 2016 загальні площі земельних ділянок, що використовувалися ним на території Новоградівської сільської ради, під посівами кукурудзи складали 160,80га, під посівами соняху - 407,85 га.
Виконком Новоградівської сільської ради листом від 22.12.2016 за №144/01-14 повідомив господарський суд про неможливість надання обґрунтованої та всебічної інформації на виконання вимог ухвали від 16.12.2016 у справі №912/3763/16 у зв'язку з перебуванням сільського голови на лікуванні в кардіологічному центрі м. Кропивницького.
У судовому засідання 26.12.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник третьої особи-2 позов заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, господарський суд встановив такі обставини справи.
10.09.2015 між ПП "Агрохім" (Продавцем) та ТОВ "НССФГ "Степ" (Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу № 10/09 від 10.09.2015, відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупцю засоби захисту рослин та/або насіння (надалі - Товар), а Покупець приймає Товар та оплачує його вартість в розмірі та порядку, що передбачені Специфікаціями до даного Договору. У Специфікаціях № 1 від 10.09.2015, № 2/1 від 28.09.2015, № 2 від 28.09.2015, № 3 від 05.10.2015, № 4 від 25.02.2016 (а.с. 136-140) сторони узгодили перелік товарів, які продаються за Договором № 10/09 від 10.09.2015, їх вартість, а також строк здійснення оплати за отриманий товар - до 15.07.2016. Договір №10/09 від 10.09.2015 та Специфікації, які є його невід'ємною частиною підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств. На виконання умов Договору № 10/09 від 10.09.2015 та підписаних до нього Специфікацій Покупець отримав від Продавця Товар згідно видаткових накладних (а.с. 94-103) на загальну суму 1574100,51 грн. Доказів сплати такої заборгованості Покупцем господарському суду не надано, проте надано Акт звірки № 2 взаємних розрахунків ПП "Агрохім" та ТОВ "НССФГ "Степ" по Договору купівлі-продажу № 10/09 від 10.09.2015 станом на 01.11.2016 (а.с. 154) за підписом головних бухгалтерів Покупця і Продавця, відповідно до якого заборгованість ТОВ "НССФГ "Степ" перед ПП "Агрохім" становить 1 574 100,51 грн.
25.02.2016 між ПП "Агрохім" (Продавцем) та ТОВ "НССФГ "Степ" (Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу №25/02, відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупцю засоби захисту рослин , міндобрива та/або насіння (надалі - Товар), а Покупець приймає Товар та оплачує його вартість в розмірі та порядку, що передбачені Специфікаціями до даного Договору. сторони також домовилися, що асортимент, ціна, кількість, одиниця виміру, загальна вартість та строки передачі Товару, вказуються в специфікаціях, що оформляються у вигляді Додатків до Договору, та є його невід'ємними частинами. У Специфікаціях № 1 від 25.02.2016, № 2 від 15.04.2016, № 3 від 07.05.2016, № 4 від 31.05.2016, № 5 від 25.06.2016, №6 від 21.07.2016, № 7 від 21.07.2016, № 8 від 21.07.2016, № 9 від 18.08.2016, № 10 від 01.09.2016 (а.с. 144-153) сторони узгодили перелік товарів, які продаються за Договором №25/02 від 25.02.2016, їх вартість, а також строк здійснення оплати за отриманий товар - до 01.10.2016. Договір №25/02 від 25.02.2016 та Специфікації, які є його невід'ємними частинами підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств. На виконання умов Договору № 25/02 від 25.02.2016 та підписаних до нього Специфікацій Покупець отримав від Продавця Товар згідно видаткових накладних (а.с. 105-112) на загальну суму 4101765,08 грн. Доказів сплати такої заборгованості Покупцем господарському суду не надано, проте надано Акт звірки № 2 взаємних розрахунків ПП "Агрохім" та ТОВ "НССФГ "Степ" по Договору купівлі-продажу № 25/02 від 25.02.2016 станом на 01.11.2016 (а.с. 155) за підписом головних бухгалтерів Покупця і Продавця, відповідно до якого заборгованість ТОВ "НССФГ "Степ" перед ПП "Агрохім" становить 4 101 766,08 грн.
18.04.2016 між ПП "Агрохім" та ТОВ "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" укладено договір застави майбутнього врожаю № 20 від 18.04.2016 (надалі - Договір застави № 20 від 18.04.2016), який забезпечує виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу № 10/09 від 10.09.2015 (надалі - Договір купівлі-продажу № 10/09 від 10.09.2015), згідно з яким відповідач має повернути позивачу вартість товару в розмірі 2 236 546,18грн у строк до 15.07.2016.
Предметом застави згідно пункту 2.1. Договору застави № 20 від 18.04.2016 став майбутній урожай, а саме:
- озимої пшениці, який буде одержаний Заставодавцем у 2016 році з площі 117,00 га врожайністю 4,0 т/га, що складає 468,0 тон (з моменту збору врожаю у 2016 році - зібране насіння озимої пшениці не менше 468,0 тон); площа, на якій знаходиться предмет застави:
поле № 1, ділянка площею 24 га та ділянка площею 13 га, що знаходяться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
- кукурудзи, який буде одержано Заставодавцем у 2016 році з площі 160,8 га врожайністю 6,0 т/га, що складає 964,8 тон (з моменту збору врожаю у 2016 році - зібране насіння кукурудзи не менше 964,8 тон). Площа, на якій знаходиться предмет застави:
поле № 3, ділянка площею 45 га та ділянка площею 31,8 га, що знаходяться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
поле № 4, ділянка площею 40 га, що знаходяться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
поле № 2, ділянка площею 4 га, що знаходяться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
поле № 5, ділянка площею 36 га та ділянка площею 4 га, що знаходяться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
В Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано заборону відчуження заставного майна, про що свідчить витяг № 49450769 від 20.04.2016.
Також між ПП "Агрохім" та ТОВ "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" укладено договір застави майбутнього врожаю № 21 від 24.06.2016 (надалі - Договір застави № 21 від 24.06.2016), який забезпечує виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу № 25/02 від 25.02.2016 (надалі - Договір купівлі-продажу № 25/02 від 25.02.2016), згідно з яким відповідач має повернути позивачу вартість товару у строк до 15.10.2016.
Предметом застави згідно пункту 2.1. Договору застави № 21 від 24.06.2016 став майбутній урожай, а саме:
- врожай соняшника, який буде одержано Заставодавцем у 2016 році з площі 407,2га, врожайністю 2,0 т/га, що складає 814,40 тон (з моменту збору врожаю у 2016 році - зібране насіння соняшника не менше 814,40 тон). Площа, на якій знаходиться предмет застави:
- поле № 1, ділянка площею 94 га, що знаходиться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
- поле № 2, ділянка площею 26,5 га, що знаходиться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
- поле № 3, ділянка площею 28 га, що знаходиться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
- поле № 4, ділянка площею 122,4 га, що знаходиться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
- поле № 5, ділянка площею 22 га, що знаходиться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
- поле № 6, ділянка площею 42,8 га, що знаходиться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
- поле № 7, ділянка площею 30 га, що знаходиться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
- поле № 8, ділянка площею 41 га, що знаходиться на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
- майбутній врожай соняшника, який буде одержаний Заставодавцем у 2016 році з площі 16,28 га врожайністю 2,0 т/га, що складає 32,56 тон (з моменту збору врожаю у 2016 році - зібране насіння соняшника не менше 32,56 тон). Майбутній врожай знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
- майбутній врожай соняшника, який буде одержаний Заставодавцем у 2016 році з площі 65,25 га врожайністю 2,0 т/га, що складає 130,5 тон (з моменту збору врожаю у 2016 році - зібране насіння соняшника не менше 65,25 тон). Майбутній врожай знаходиться на території Рощахівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
В Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано заборону відчуження заставного майна, про що свідчить витяг № 49874490 від 02.07.2016 та внесено зміни до реєстру (витяг № 49928706 від 12.07.2016), згідно додаткової угоди № 1 від 08.07.2016 до договору застави.
На підставі вказаних Договорів застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відповідні реєстраційні записи.
Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 49450769 (а.с. 20): об'єкт обтяження - майбутній врожай, який буде одержано в 2016 році на території Новоградівської селищної ради: озима пшениця 468,0т, на 117 га: поле № 1 - ділянки площею 24 га та 13 га; поле № 7 - ділянки площею - 36 га, 26 га, 18 га; кукурудза 964,8 т на 160,8 га: поле № 3 - ділянки площею 45 га, 31,8 га; поле № 4 - ділянки площею 40 га; поле № 2 - ділянки площею - 4 га; поле № 5 - ділянка площею - 36 га, 4 га. Обтяжувач: Приватне підприємство "Агрохім", відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; строк виконання зобов'язання - 15.07.2016, термін дії - 20.04.2021.
Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 49874490, реєстраційний номер 15885167 (а.с. 21) та Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 49928706, відповідно до якого внесено зміни до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна 15885167 (а.с. 22): об'єкт обтяження - майбутній врожай, який буде одержано в 2016 році на території Новоградівської селищної ради: соняшник 814,4 т, на 407,2 га: поле № 1 - ділянка площею 94 га; поле № 2 - ділянка площею - 26,5 га; поле № 3 - площею 28 га; поле № 4 - ділянка площею 122,4 га; поле № 5 - ділянка площею 22,5 га; поле № 6 - ділянка площею 42,8 га; поле № 7 - ділянка площею 30 га; поле № 8 - ділянка площею 41 га; майбутній врожай, який буде одержано в 2016 році на території Володимиро-Іллінської сільської ради: соняшник 32,56 т на 16,28 га; майбутній врожай, який буде одержано в 2016 році на території Рощахівської сільської ради: соняшник 130,5 т на 65,25 га. Обтяжувач: Приватне підприємство "Агрохім", відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; строк виконання зобов'язання - 15.10.2016, термін дії - 02.07.2021.
25 травня 2016 року ОСОБА_1 (третя особа-2 у даній справі) було подано до Бобринецького районного суду Кіровоградської області позов з урахуванням уточнень про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" (відповідач у даній справі) 3 000 000грн позики та 7 000 000грн пені, а всього 10 000 000грн.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01.07.2016 у справі № 383/493/16-ц (провадження №2/383/282/16), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 06.09.2016 (ЄДРСР №61114046) позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" про стягнення боргу за договором позики задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 3 000 000грн, пені за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 3 000 000грн, а всього 6 000 000грн за договором позики №2 від 11 березня 2014 року та судовий збір в розмірі 6890грн. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
У процесі розгляду цивільної справи №383/493/16-ц (провадження №22ц/781/1778/16) Апеляційним судом Кіровоградської області 01.09.2016 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та майнові права, про що винесена відповідна ухвала.
Даною ухвалою з метою забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" про стягнення боргу за договором позики, накладено арешт на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" збіжжя зерна кукурудзи -160га, збіжжя зерна соняшнику - 401,53га на суму 6 000 000,00грн, які на момент постановлення ухвали знаходяться на земельних ділянках Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та перебувають у користуванні та власності ТОВ "Новоградівська ССФГ "Степ" загальною площею 561,53га врожаю 2016 року.
05.09.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52120106 з виконання ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області.
За поданням в.о.начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області утворено виконавчу групу для здійснення виконавчого провадження №52120106 з примусового виконання ухвали №22ц/781/1788/16 від 01.09.2016, про що начальником управління винесена постанова від 05.09.2016.
Керівником виконавчої групи у відповідності до положень статей 5,11,52,57 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень 05.09.2016 членам виконавчої групи надано доручення провести опис та арешт майна боржника, залучити для участі у виконавчому провадженні землевпорядника Новоградівської сільської ради, витребувати в Новоградівській сільській раді карту полів та інформацію щодо посівів боржника на території Новоградівської сільської ради.
05.09.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_4 винесена постанова у вказаному виконавчому провадженні з метою забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" про стягнення боргу за договором позики на виконання ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області №22ц/781/1788/16 від 01.09.2016 винесена постанова, якою накладено арешт на збіжжя зерна кукурудзи -160га, збіжжя зерна соняшнику - 401,53га на суму 6 000 000,00грн, які на момент постановлення ухвали знаходяться на земельних ділянках Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та перебувають у користуванні та власності ТОВ "Новоградівська ССФГ "Степ" загальною площею 561,53га врожаю 2016 року та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ТОВ "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" в межах суми боргу.
До Державного реєстру обтяжень рухомого майна 05.09.2016 на підставі вказаної постанови відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області внесено реєстраційний запис за номером 15958662 про публічне обтяження - арешт рухомого майна: збіжжя зерна кукурудзи-160га та збіжжя зерна соняшнику-401,53га врожаю 2016 року, які на момент постановлення ухвали знаходяться на земельних ділянках Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та перебувають у користуванні та власності боржника - ТОВ "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" із забороною відчуження, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 50253020 від 05.09.2016.
У відповідності до вимог статей 5, 11, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень керівником створеної виконавчої групи надано доручення членам виконавчої групи провести виконавчі дії. В тому числі опис та арешт майна боржника, залучити для участі у справі землевпорядника Новоградівської сільської ради, витребувати в Новоградівській сільській раді карту полів та інформацію щодо посівів ТОВ "Новоградівська спілка селянських (фермерських0 господарств "Степ".
Актом опису й арешту майна від 07.09.2016 державним виконавцем Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області у присутності понятих описано і накладено арешт на таке майно боржника:
1) Незавершене виробництво збіжжя зерна кукурудзи врожаю 2016 року на земельних ділянках:
- поле №1 площею -19,5 га та 15,1 га, 18 га, 30га
- поле №4 площею - 40 га
- поле №6 площею - 29га, 4,4га
- поле № 15 площею - 4 га
2) Незавершене виробництво збіжжя зерна соняшнику врожаю 2016 року на земельних ділянках:
- поле №2 площею - 17,8га, 38 га
- поле №3 площею - 33 га
- поле №4 площею - 21 га, 17 га, 29 га,
- поле №5 площею - 22 га, 9,5 га
- поле № 7 площею - 6,7 га
- поле № 8 площею - 28 га
- поле № 9 площею - 34,5 га
- поле № 10 площею - 47 га
- поле № 11 площею - 44 га, 7,53 га
- поле № 12 площею - 20,5 га
- поле № 13 площею - 9,5 га
- поле № 14 площею - 16,5 га.
На описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним із правом збирання та зберігання в умовах елеватору. Описане майно прийняв на відповідальне зберігання представник стягувача (ОСОБА_1М.) ОСОБА_5, якого попереджено про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна згідно статті 388 Кримінального кодексу України.
Як слідує із матеріалів виконавчого провадження № 52120106 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_4 на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" 14.09.2016 винесено постанову про закінчення цього виконавчого провадження, тобто у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
12.09.2016 у зв'язку із непогашенням боргу за Договорами купівлі-продажу № 10/09 від 10.09.2015 та № 25/02 від 25.02.2016 позивач у відповідності до умов Договорів застави № 20 від 18.04.2016 та № 21 від 24.06.2016 звернувся до відповідача з метою звернення стягнення на предмет застави (лист №39, а.с. 23).
Відповідач у відповіді від 15.09.2016 повідомив позивача про те, що майно, яке є предметом застави, описане та арештоване згідно акта опису й арешту майна від 07.09.2016 та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.09.2016 в межах виконавчого провадження № 52120106.
Позивач вважає, що наявність арешту рухомого майна, яке є предметом застави, порушує його права та законні інтереси, оскільки звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за приписами частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" за виконавчими документами для задоволення вимог саме стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів або якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (частини 3 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження"). З огляду на те, що такі обставини відсутні, наявність арешту та включення заставного майна до акту опису й арешту встановлює для позивача, як заставодержателя даного майна, обмеження при здійсненні примусового погашення боргу за рахунок реалізації заставного майна. Тобто, позивач позбавлений права звернути стягнення на заставлене майно при наявній заборгованості боржника, час погашення якої настав, так як дане майно знаходиться під арештом, що накладений у виконавчому провадженні за заявою стягувача, який не є заставодержателем.
Зазначені обставини, вказує позивач, зумовили необхідність звернення до господарського суду за захистом порушених прав ПП "Агрохім", як заставодержателя спірного рухомого майна.
При вирішенні даного спору господарський суд враховує таке.
Відповідно до положень частини 1 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 52120106) звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (частини 3 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження").
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, у відповідності до вимог частини 4 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Як убачається із вказаних норм Закону, на які в обґрунтування своїх вимог посилається позивач, ними унормовано порядок звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання та визначено можливі підстави і умови задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, за рахунок майна, яке знаходиться в заставі.
Поняття "звернення стягнення" визначено частиною 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", і полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації.
Як встановлено господарським судом державним виконавцем проведено опис та арешт майна у виконавчому провадженні № 52120106 та складено відповідний акт на виконання ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області про забезпечення позову, а не при примусовому виконанні рішення суду про стягнення заборгованості та вчинення дій по реалізації майна боржника з метою задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем.
Підтвердженням тому, що у вказаному виконавчому провадженні звернення стягнення на заставлене майно не відбулось свідчать і відомості із Державного реєстру обтяжень рухомого майна (Витяг № 50253020 від 05.09.2016), відповідно до яких звернення стягнення не зареєстровано.
Отже твердження позивача спростовуються матеріалами виконавчого провадження і відповідно посилання на вказані норми Закону України "Про виконавче провадження" є передчасними, оскільки державним виконавцем у вказаному виконавчому провадженні не проводилося звернення стягнення на заставлене майно.
З огляду на те, що опис та арешт спірного майна проведено на виконання ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, винесеної у цивільній справі, господарський суд констатує, що вказані заходи відповідно до вимог статті 154 ЦПК України можуть бути скасовані судом який розглядає справу. Із заявою про скасування заходів забезпечення позову може звернутися лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення вжито, тобто сторона у справі, а саме відповідач (боржник) - ТОВ “Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств “Степ”.
Інша ж особа, яка не є стороною у судовій справі і відповідно стороною у виконавчому провадженні, проте вважає, що майно на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Таке право випливає із приписів статті 60 Закону України “Про виконавче провадження”.
Як зазначено у частині 1 цієї статті Закону, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Позивач звернувся до господарського суду із вимогою про виключення з акта опису й арешту майна заставного майна і не заявив вимог про визнання права власності на таке майно, оскільки не є його власником.
З огляду на це, господарський суд враховує, що стаття 60 Закону України “Про виконавче провадження” не містить вичерпного переліку підстав, коли може зніматися арешт, накладений у виконавчому провадженні, та не містить обов'язковості одночасного заявлення вимог і про визнання права власності і про зняття з нього арешту. Крім того, частина 5 вказаної статті встановлює, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. З чого слідує, що позивач вправі звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно, на яке накладено арешт, і зняття з нього арешту, або з позовом лише про зняття з такого майна арешту.
В той же час, як зазначено у пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, відповідачами у справах за позовами про визнання права власності і про зняття з нього арешту є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначені положення кореспондуються із приписами частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу. Виключними випадками, які передбачають можливість фізичним особам бути відповідачами у судовому процесі, є положення пункту 4-1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, які визначають підвідомчість господарським судам справ у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю).
Згідно з частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, позов до господарського суду про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником чи особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно), за умови, що такі особи є юридичними особами. Відповідачами (іншою стороною спору) у справі мають бути боржник і стягувач, тобто особа, в інтересах якої накладено арешт на майно. При цьому такі особи також мають мати статус юридичної особи.
Враховуючи дійсний характер спірних правовідносин та зміст позовної вимоги, господарський суд вважає, що особами, які мають обов'язково брати участь у даній справі в якості відповідачів, є боржник - ТОВ “Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств “Степ”, та стягувач - ОСОБА_1.
Позивач при зверненні з даним позовом до господарського суду відповідачем визначив лише боржника. ОСОБА_1 не зазначений позивачем при поданні позову в якості відповідача.
Отже, враховуючи суб'єктний склад сторін визначений позивачем при поданні даного позову та характер спору, господарський суд на стадії прийняття цієї позовної заяви до розгляду був позбавлений можливості відмовити позивачу у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.
З цих же причин у господарського суду відсутні підстави і для припинення провадження у справі у відповідності до вимог пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України).
В той же час, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав і інтересів зазначеної фізичної особи, а її залучення господарським судом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, не забезпечує їй рівності у процесуальних правах з інших відповідачем, яким до речі позовні вимоги визнаються, господарський суд вважає, що розгляд справи по суті за участю лише боржника призведе до порушення процесуальних прав фізичної особи ОСОБА_1, особи в інтересах якої накладено арешт на спірне майно і яка є стороною у виконавчому провадженні.
ОСОБА_1 у своїх письмових запереченнях вказує на те, що він має бути залучений до участі у справі в якості відповідача і вважає, що небажання позивача залучати його у такому статусі до розгляду справи є підставою для відмови у позові.
Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України господарський суд не наділений правом залучити фізичну особу до участі у справі в якості відповідача, так як таке залучення суперечить нормам статті 21 Господарського процесуального кодексу України. Водночас розгляд справи без участі особи, в інтересах якої накладено арешт на спірне майно, який позивач просить зняти, в якості відповідача з повним колом повноважень сторони судового процесу порушує права такої особи та позбавляє господарський суд можливості вирішити спір відносно іншого учасника правовідносин, пов'язаних з предметом спору.
Вказана обставина також виключає можливість задоволення позову з підстав визнання його відповідачем у даній справі - ТОВ “Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств “Степ”. Як вже зазначено господарським судом ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях заперечує позов ПП “Агрохім”.
З урахуванням викладеного позовні вимоги Приватного підприємства “Агрохім” заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" про виключення майна з акта опису й арешту майна від 07.09.2016 задоволенню не підлягають, у такому позові слід відмовити повністю.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРIШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 30.12.2016.
Суддя Є. М. Наливайко