Рішення від 19.12.2016 по справі 911/3849/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2016 р. Справа № 911/3849/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна”

до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Скайд”

про стягнення 2485,85 грн.

секретар судового засідання: Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (далі - відповідач) про стягнення 2485,85 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів «BMV X5», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та «Рута», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована в ПАТ «СК «Скайд» згідно полісу № АЕ/4982628, було пошкоджено застрахований у ПрAT «Страхова компанія «ПЗУ Україна» транспортний засіб «BMV X5», д/н НОМЕР_1. Позивач у відповідності з умовами договору страхування здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 в сумі 2485,85 грн.

Оскільки відповідно до довідки МВС України № 78013395 від 28.12.2015 р. зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «Рута», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_2, позивач просив суд стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Скайд» страхове відшкодування в розмірі 2485,85 грн. та судові витрати в розмірі 1378,00 грн.

До господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява № 161863/1 від 06.12.2016 р. (вх. № 25599/16 від 09.12.2016 р.) про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судове засідання 19.12.2016 р. представник позивача не з'явився.

Відповідач у судове засідання 19.12.2016 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов до суду не подав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

15.07.2015 р. між ПрAT «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 098969, предметом якого є страхування транспортного засобу «BMV X5», д/н НОМЕР_1.

24.10.2015 р. у м. Києві по вул. Північна відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMV X5», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та транспортним засобом «Рута», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Відповідно до довідки № 78013395 від 28.12.2015 р. зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «Рута», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_2

Судом встановлено, що відповідно до страхового акту № UA2015102400003/L01/01 від 29.10.2015 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, здійсненого на підставі калькуляції EurotaxGlas's Україна від 28.10.2015 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMV X5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, склала 2485,85 грн.

Згідно з умовами договору серії АМ № 098969 від 15.07.2015 р., на підставі розрахунку суми страхового відшкодування до страхового акту № UA2015102400003/L01/01 від 29.10.2015 р. позивачем було виплачено на користь страхувальника страхове відшкодування в розмірі 2485,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 36787 від 29.10.2015 р., копія якого долучена до матеріалів справи.

Зважаючи на той факт, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Рута», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Скайд» на підставі полісу № АЕ/4982628, до позивача перейшло право на отримання від відповідача відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, у зв'язку з чим ПрAT «СК «ПЗУ Україна» і звернулось до суду з даним позовом.

Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності зі ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України “Про страхування” страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У відповідності з ч. 4 ст. 9 Закону України “Про страхування” розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Також слід зазначити, що у відповідності з приписами ст. 9 Закону України “Про страхування” франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно з приписами статей 22, 36 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Згідно з п. 37.4 ст. 37 “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

У відповідності до статей 979, 993 Цивільного кодексу України та статей 16, 27 Закону України “Про страхування”, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, оскільки позивач на виконання умов договору серії АМ № 098969 від 24.10.2015 р. здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 2485,85 грн., в силу приписів ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України, до нього перейшло право зворотної вимоги в цій сумі.

Разом з тим, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як страхувальника щодо автомобіля «Рута», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем за Полісом № АЕ/4982628, відповідно до якого відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, то особою, за рахунок якої підлягає задоволенню набуте позивачем право зворотної вимоги у розумінні ст. 993 ЦК України, є саме відповідач.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2014 р. у справі № 910/14328/13.

У відповідності до Полісу № АЕ/4982628 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_2 розмір франшизи становить 0,00 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судове засідання представника не направив, відзиву на позов чи доказів сплати суми страхового відшкодування позивачеві суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у даній справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (07353, Київська обл., Вишгородський район, село Старі Петрівці, вул. Дніпровська, будинок 4-А, офіс 3, код 16295210) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (03038, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код 20782312) 2485 (дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн. 85 коп. витрат зі страхового відшкодування, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 26.12.2016 р.

Суддя В.М. Бабкіна

Попередній документ
63840811
Наступний документ
63840813
Інформація про рішення:
№ рішення: 63840812
№ справи: 911/3849/16
Дата рішення: 19.12.2016
Дата публікації: 04.01.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: