ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21 грудня 2016 р. Справа № 909/955/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. ,
секретар судового засідання Максимів Н. Б.,
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - адвокат (посвідчення № 948 від 28.01.04, договір про надання правової допомоги від 04.10.16),
від відповідача: представники не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс-монтаж" (юридична адреса: вул. Зелена, 143-б, м. Львів, 79035; фактична адреса: вул. Богданівська, 42/13, м. Львів, 79056)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ТрейдЗахідБуд" (юридична адреса: вул. О. Сорохтея, 41/ 915, м. Івано-Франківськ, 76014; фактична адреса: вул. Василіанок, 15, м. Івано-Франківськ, 76018)
про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат, три проценти річних
ТОВ "Енергоресурс-монтаж" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Будівельна компанія ТрейдЗахідБуд" про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат, три проценти річних.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором в частині здійснення оплати виникла заборгованість, а тому просило стягнути з відповідача 129975,88 грн. - основного боргу, 30849,06 грн. - пені, 10028,84 грн. - інфляційних втрат, 2599,29 грн. - три проценти річних.
Ухвалою суду від 04.11.16 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні суду на 24.11.16.
В судовому засіданні 24.11.2016 представником позивача подано клопотання (вх.№16952/16 від 24.11.2016) про долучення документів до матеріалів справи. В поданому клопотанні просив суд у випадку задоволення позову стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 5000,00 грн. Подані документи судом долучено до матеріалів справи. Також надав суду, на виконання вимог ухвали від 04.11.16, оригінали документів долучених до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.
Судом оглянуто подані оригінали документів.
В зв'язку з неявкою представник відповідача 24.11.2016 в судове засідання ухвалою суду від 24.11.2016 розгляд справи відкладено на 21.12.2016.
29.11.2016 через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.№17252/16 від 29.11.2016) про долучення до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження зарахування судового збору до державного бюджету.
Вказані письмові докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 21.12.2016 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, вимоги ухвали суду від 04.11.16 не виконав.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.
Ухвалу суду від 04.11.2016 про порушення провадження у справі надіслано відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та відділенням поштового зв'язку суду не повернуто.
Ухвалу суду від 24.11.2016 про відкладення розгляду справи вручено уповноваженому представнику відповідача за фактичною адресою 29.11.2016, а за юридичною адресою - 02.12.2016, що підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Отже, відповідача було заздалегідь повідомлено про час та місце судового розгляду справи. Таким чином, відповідачу було надано термін та можливість для забезпечення участі у судовому засідання свого уповноваженого представника .
Враховуючи те, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте, його було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, тому справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, з врахуванням наступного:
22.06.2015 між ТОВ "Будівельна компанія ТрейдЗахідБуд" (відповідач, генпідрядник) та
ТОВ "Енергоресурс-монтаж" (позивач, субпідрядник) укладено Договір №22-06/15 на виконання робіт (далі - договір), відповідно до умов якого субпідрядник по об'єкту «Закупівля та встановлення двох станцій дозування реагентів «ФЕРРОКС» на площадках насосних станцій (КНС-4 та КНС-5) в м. Львові. Зобов'язався передати генпідряднику обладнання згідно накладних, та актів прийому-передачі і виконати роботи з будівництва згідно графіку закупівлі та виконання робіт відповідно до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, а генпідрядник зобов'язався прийняти обладнання для подальшої передачі в монтаж та оплатити за нього і виконані роботи.
До даного договору 30.10.2015 між сторонами було укладено додатковий договір №1, відповідно до умов якого вартість робіт, що підллягають виконанню та оплаті у 2015 році становить 1808258,56 грн., в тому числі ПДВ 20% 301376,43 грн.
При укладенні договору сторонами було узгоджено всі його істотні умови.
Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Таким чином, на підставі укладеного договору між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.
На виконання умов договору позивачем здійснено будівельно-монтажні роботи загальною вартістю 1484724,86 грн., що підтверджується актами приймання-виконання будівельних робіт за жовтень 2015, листопад 2015 та грудень 2015 та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за перелічені місяці. Вказані письмові докази підписано сторонами та скріплено їхніми печатками. Таким чином, матеріалами справи підтверджується сума виконаних позивачем робіт та прийняття таких робіт відповідачем.
Слід зазначити, що роботи виконані позивачем належним чином та в повному обсязі, прийняті відповідачем без застережень та зауважень. При цьому, після прийняття робіт генпідрядником не заявлено жодних претензій щодо якості чи обсягу робіт.
Відповідно до п.4.2.8 договору генпідрядник зобов'язався оплатити прийняті виконані роботи.
В порушення виконання умов договору відповідачем здійснено оплату за виконанні роботи лише частково та з порушенням терміну оплати, в зв'язку з чим позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №53 від 18.03.2016 із вимогою про негайне погашення боргу, однак відповідач не сплатив кошти та станом на 01.04.2016 розмір боргу становив 269975,80 грн.
Враховуючи те, що відповідачем було здійснено часткові оплати заборгованості, станом на дату складення позову заборгованість становить 129975,88 грн.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором бо законом.
Відповідно до п.6.3. договору за порушення термінів оплати, вказаних у даному договорі генпідрядник сплачує на користь субпідрядника, за умови письмового звернення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від протер мінованої суми.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що спір виник в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення оплати.
Звертаючись з позовом ТОВ "Енергоресурс-монтаж" заявлено до стягнення 129975,88 грн. - основного боргу, 30849,06 грн. - пені, 10028,84 грн. - інфляційних втрат, 2599,29 грн. - три проценти річних.
З приводу пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
відповідно до ч. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.
З тексту позовної заяви випливає, що розрахунок пені здійснено з 01.04.2016 по 04.10.2016, тобто з перевищенням шестимісячного терміну. З врахуванням наведеної вище норми пеню слід розрахувати за період 3 01.04.20126 по 01.10.2016.
У відповідності до ст. 55 ГПК України при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань за допомогою програми ІПС «Законодавство» встановлено, що позовні вимоги вимоги в частині стягнення пені та три проценти річних підлягають задоволенню частково, а саме: пені - 330338,73 грн. та три проценти річних. - 2581,61 грн., а в решті сум пені та три проценти річних слід відмовити.
На підставі наведених вище норм та наявних в матеріалах справи письмових доказів, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, до стягнення з ТОВ "Будівельна компанія ТрейдЗахідБуд" на користь ТОВ "Енергоресурс-монтаж" підлягає 129975,88 грн. - основного боргу, 30338,73 грн. - пені, 10028,84 грн. - інфляційних втрат, 2581,61 грн. - три проценти річних.
В процесі розгляду справи представником позивача подано клопотання (вх.№16952/16 від 24.11.2016), в якому він просив суд у випадку задоволення позову стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 5000,00 грн.
Згідно статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача долучено копію укладеного з ТОВ "Енергоресурс-монтаж" договору про надання правової допомоги від 04.10.2016, платіжного доручення №391 від 23.11.2016, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №948,
Враховуючи наведене вище, приписи статті 49 ГПК України та те, що позовні вимоги задоволено частково, суд приходить до висновку про те, що витрати на послуги адвоката слід задоволити частково, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 4984,78 грн.
Крім того, судовий збір слід також покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 49, 55, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ТрейдЗахідБуд" (юридична адреса: вул. О. Сорохтея, 41/ 915, м. Івано-Франківськ, 76014; фактична адреса: вул. Василіанок, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код 35517766) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс-монтаж" (юридична адреса: вул. Зелена, 143-б, м. Львів, 79035; фактична адреса: вул. Богданівська, 42/13, м. Львів, 79056, код 01415660) 129975,88 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять гривень вісімдесят вісім копійок) - основного боргу, 30338,73 грн. (тридцять тисяч триста тридцять вісім гривень сімдесят три копійки) - пені, 10028,84 грн. (десять тисяч двадцять вісім гривень вісімдесят чотири копійки) - інфляційних втрат, 2581,61 грн. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят одна гривня шістдесят одна копійка) - три проценти річних, понесені судові витрати позивача на послуги адвокати в сумі 4984,78 грн. (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири гривні сімдесят вісім копійок) та судовий збір в розмірі 2593,87 грн. (дві тисячі п'ятсот дев'яносто три гривні вісімдесят сім копійок).
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грица Ю.І.
Повне рішення складено 30.12.2016.