ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14 грудня 2016 р. Справа № 909/560/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
складі головуючого судді Рочняк О. В.,
судді Скапровської І. М.,
судді Булки В. І.,
при секретарі судового засідання Палюк У.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: заступника прокурора м.Івано-Франківська
вул.Гаркуші,9, м.Івано-Франківськ
в інтересах держави в особі:
Міністерства аграрної політики та продовольства
вул.Хрещатик,24, м.Київ, 01001;
Державного підприємства спиртової та
лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"
вул.Гагаріна,16, м.Бровари, Київська область, 07400;
Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та
лікеро-горілчаної промисловості
вул.Княгинин,44, м.Івано-Франківськ, 76019
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон-ІФ"
вул.Максимовича,8, м.Івано-Франківськ, 76007
про визнання недійсним договору № 36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність, укладеного між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ"; визнання за Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості виключного права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг за Свідоцтвом №73383
представники сторін:
від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор відділу прокуратури м.Івано-Франківськ, (посвідчення № 036307 від 12.01.15);
від позивача - Міністерства аграрної політики та продовольства Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт": представник не з'явився;
від позивача - Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №01-07/463 від 04.12.15);
від відповідача - ТОВ "Самсон-ІФ": ОСОБА_3 - представник, (довіреність б/н від 19.07.16)
ВСТАНОВИВ: в провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства, Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості до товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон-ІФ" про визнання недійсним договору № 36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність, укладеного між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ"; визнання за Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості виключного права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг за Свідоцтвом № 73383.
В процесі розгляду справи ухвалою від 03.08.15 господарським судом Івано-Франківської області було призначено судову технічну експертизу документів та почеркознавчу експертизу, на вирішення яких поставлено наступні питання:
(судова технічна експертиза документів)
1. Чи виготовлений Договір №36 від 25.10.12 , укладений між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ" про передання майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність (далі -Договір) та Угода від 25.10.12, укладена між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ" про внесення змін і доповнень до Договору №36 від 25.10.12 про передання майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність (надалі - Угода) у різний час;
2. Чи є сліди додавання дописок, виправлень, які не збігаються за давністю створення з основним текстом Угоди;
3. Яка черговість внесення обов'язкових реквізитів у спірні документи, зокрема у Договір та в Угоду;
4. У який відносний період часу нанесені відтиски печаток Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ" на Договір та Угоду;
5. Чи відрізняються відтиски печаток Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на Договорі та Угоді;
(судова почеркознавча експертиза)
1. Чи виконано підписи від імені т.в.о. генерального директора Івано-Франківського ОДОСП ОСОБА_4 та генерального директора ТОВ "Самсон-ІФ" ОСОБА_5 в Договорі та Угоді ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Ухвалою від 16.02.16 включено до переліку питань, поставлених на вирішення судової технічної експертизи документів наступні питання:
1. Чи відтиск печатки Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на договорі №36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність та угоді про внесення змін та доповнень до договору №36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність від 25.10.12в графі реквізити сторін нанесений печаткою з текстом:
- "Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості код 00375409 "Д"", відтиски якої надані в якості зразків?
2. Чи відтиск печатки Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на договорі №36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність та угоді про внесення змін і доповнень до договору №36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність від 25.10.12 в графі реквізити сторін нанесений печаткою з текстом:
- "Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості код 00375409 1", відтиски якої надані в якості зразків?
3. Чи відтиск печатки Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на договорі №36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність та угоді про внесення змін та доповнень до договору №36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність від 25.10.12 в графі реквізити сторін нанесений печаткою з текстом:
- "Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості код 00375409", відтиски якої надані в якості зразків Івано-Франківським ОДОСП?
4. Чи відтиск печатки Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на договорі №36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність та угоді про внесення змін та доповнень до договору №36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність від 25.10.12 в графі реквізити сторін нанесений в той час (25.10.12), який зазначений в вказаних документах?
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 11547/3469:
1. підписи від імені ОСОБА_6 у договорі № 36 від 25.10.12, укладеному між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ" про передання майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність, розташовані у нижньому лівому куті першого аркуша документа та у рядку "т.в.о. генерального директора ОСОБА_6" на другому аркуші документа; угоді від 25.10.12, укладеній між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ" про внесення змін і доповнень до договору № 36 від 25.10.12 про передання майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність, розташований у рядку "т.в.о. генерального директора ОСОБА_6" виконані пастою (пастами) для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів, самим ОСОБА_6.
2. підписи від імені ОСОБА_5 у договорі № 36 від 25.10.12, укладеному між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ" про передання майнових прав на знак для товарів і послугу співвласність, розташовані у нижньому правому куті першого аркуша документа та у рядку "Генеральний директор ОСОБА_5" на другому аркуші документа; угоді від 25.10.12, укладеній між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ" про внесення змін і доповнень до договору № 36 від 25.10.12 про передання майнових прав на знак для товарів і послугу співвласність, розташований у рядку "Генеральний директор ОСОБА_5" виконані пастою (пастами) для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів, самим ОСОБА_5.
Згідно висновку судової технічної експертизи документів № 11546/2231:
1,2. наданих на дослідження документах - договорі № 36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послугу співвласність та угоді від 25.10.12 про внесення змін та доповнень до договору № 36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послугу співвласність відтиски печатки Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості нанесені кліше круглої печатки з текстом: "Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро - горілчаної промисловості код 00375409 1", вільні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.
3, 4. відтиски круглої печатки Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості у наданих на дослідження документах - договорі та угоді, нанесені не кліше круглих печаток з текстами: "Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості код 00375409 Д" та "Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості код 00375409", вільні та експериментальні зразки яких надані для порівняльного дослідження.
5, 6. вирішити питання "у який відносний період часу нанесені відтиски печаток Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ" на договір та угоду" та "чи в один час виготовлені договір та угода" не представляється можливим.
7. у досліджуваних документах - договорі та угоді, підписи від імені ОСОБА_6 були виконані після нанесення друкованих текстів документів та відтисків печатки Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, а підписи від імені ОСОБА_5 були виконані після нанесення друкованих текстів документів та відтисків печатки ТОВ "Самсон-ІФ". Встановити послідовність виконання друкованих текстів і нанесення відтисків печаток Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ" в досліджуваних документах не представляється можливим з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку.
8. у первинний зміст наданої на дослідження угоди зміни не вносились.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.16 розгляд справи відкладено.
13.12.16 до господарського суду від ТОВ "Самсон-ІФ" надійшов відзив на позовну заяву.
13.12.16 ТОВ "Самсон-ІФ" подано клопотання про витребування доказів.
13.12.16 ТОВ "Самсон-ІФ" подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Також 13.12.16 ТОВ "Самсон-ІФ" подано клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача - Державної служби інтелектуальної власності України.
В судовому засіданні 14.12.16 представник відповідача подані клопотання (про витребування доказів, про відкладення розгляду справи та про залучення до участі у справі іншого відповідача - Державної служби інтелектуальної власності України) підтримав.
Представник позивача та прокурор проти задоволення поданих клопотань заперечили з огляду на їх необгрунтованість.
Стосовно клопотання про витребування доказів, а саме: доказів використання відповідачем знака за свідоцтвом № 73383; доказів, що підтверджують факт і розмір завдання збитків позивачу саме внаслідок використанням відповідачем знака за свідоцтвом № 73383; доказів, що підтверджують факт порушення ділової репутації позивача саме внаслідок використання відповідачем знака за свідоцтвом № 73383, слід зазначити наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що предметом позову у даній справі є вимога про визнання недійсним договору про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність та вимога про визнання за позивачем виключного права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг за Свідоцтвом № 73383. Вимог про стягнення збитків позивачем не пред'явлено.
Отже, докази, які просить витребувати відповідач, не входять до предмету доказування у даній справі, а тому подане ним клопотання слід відхилити.
Що стосується клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю отримання відповіді від Державної служби інтелектуальної власності України відносно того чи є знак за свідоцтвом № 73383 добре відомим, то господарським судом це клопотання розцінюється як таке, що спрямоване на затягування строку розгляду справи, а тому не підлягає задоволенню.
Не підлягає також задоволенню клопотання ТОВ "Самсон-ІФ" про залучення до участі у справі іншого відповідача - Державної служби інтелектуальної власності України, з огляду на таке.
В ст.21 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Господарський суд згідно ст.24 Господарського процесуального кодексу України за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
В п.1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що залучення до участі у справі іншого відповідача можливе лише у разі якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.
У даній справі вимога про визнання недійсним договору про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність пред'явлена саме до ТОВ "Самсон-ІФ", як до сторони правочину, питання дійсності якого є предметом розгляду справи, а вимога про визнання за позивачем виключного права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг за Свідоцтвом № 73383 є похідною від вимоги про визнання недійсним договору.
ОСОБА_7 служба інтелектуальної власності України не є стороною укладеного між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ" договору, а тому не є зобов'язаною стороною і як наслідок не може бути залучена до участі у справі в якості відповідача.
Крім цього, в судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 службу інтелектуальної власності України, проти задоволення якого представник позивача та прокурор заперечили.
Подане відповідачем клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не доведено, яким чином прийняте у даній справі рішення може вплинути саме на права і обов'язки Державної служби інтелектуальної власності України як юридичної особи.
В судовому засіданні 14.12.16 позивач та прокурор позовні вимоги підтримали та зазначили, що укладений між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ТОВ "Самсон-ІФ" договір про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність має бути визнаний недійсним з наступних підстав: передача майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність відбулася безоплатно та без обов'язкової незалежної оцінки вартості цих прав; укладення договору про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність відбулося без погодження з розпорядником майна ОДОСП, призначеного у встановленому порядку; питання щодо укладення договору про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність не погоджувалося з органом, до сфери управління якого входить позивач; використання відповідачем знаку для товарів і послуг створює небезпеку введення в оману споживачів щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що за передачу знаку для товарів та послуг за свідоцтвом № 73383 у співвласність ТОВ "Самсон-ІФ" сплатило Івано-Франківському обласному державному об'єднанню спиртової та лікеро-горілчаної промисловості 500 грн винагороди на підставі укладеної до договору додаткової угоди від 25.10.12; на час укладення договору про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність не вимагалось проведення їх оцінки; знак для товарів та послуг за свідоцтвом № 73383 не перебував на балансі позивача на момент укладення договору про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність; знак для товарів та послуг не відноситься до основних фондів, а тому надання згоди на його відчуження суб'єктом управління майном не вимагається.
Розглянувши матеріали справи, подані сторонами у справі та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши представників сторін та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як визначено в ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а у разі його відсутності або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.12 роз'яснено, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Суд вважає, що наведені прокурором доводи щодо наявності підстав для звернення до суду з даним позовом є обґрунтованими.
Судом встановлено, що Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (ОДОСП) засновано на основі державної власності і входить до складу Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт"), входить до сфери управління Міністерства аграрної політики України і є підзвітним йому.
ОДОСП володіє на праві власності знаком для товарів і послуг, засвідченим у відповідності до ст.157 Господарського кодексу України свідоцтвом № 73383.
В п.5.1 Статуту ОДОСП зазначено, що його майно є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
25.10.12 між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (ОДОСП) та ТОВ "Самсон-ІФ" укладено договір про передання майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність № 36, за умовами якого ОДОСП передає у спільну власність ТОВ "Самсон-ІФ", а останнє приймає у співвласність майнові права на наступний знак для товарів і послуг: Свідоцтво на знак для товарів і послуг № 73383, зареєстроване 15.03.2007 ОСОБА_7 департаментом інтелектуальної власності Міністерства науки і освіти у повному обсязі, на які зареєстровано Знак.
В п.1.2 договору сторони погодили, що співвласник (ТОВ "Самсон-ІФ") з моменту підписання цього договору за цим договором отримує право самостійно позначати згаданим Знаком продукцію згідно з переліком товарів, що вказані в Свідоцтві.
Пунктом 2.2 договору визначено обов'язок ОДОСП не передавати третім особам майнові права на Знаки без згоди співвласника.
Натомість, в п.3.1 договору передбачено можливість використання співвласником Знаку на власний розсуд, в тому числі й щодо надання дозволу на використання Знаку (видачу ліцензій) та передачу права власності на нього іншим особам.
Також, 25.10.12 між ОДОСП та ТОВ "Самсон-ІФ" укладено угоду про внесення змін і доповнень до договору № 36 від 25.10.12, якою договір про передання майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність доповнено пунктом 1.4 такого змісту: "винагорода, в розмірі 500 грн без ПДВ сплачується протягом 3-х років з моменту підписання цієї угоди".
09.08.13 ОСОБА_7 службою інтелектуальної власності України прийнято рішення про опублікування в офіційному бюлетні "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на знак за свідоцтвом № 73383 у співвласність ТОВ "Самсон-ІФ".
Згідно виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг станом на 02.03.16 власниками знаку за свідоцтвом № 73383 є ОДОСП та ТОВ "Самсон-ІФ".
23.09.15 (після порушення провадження у даній справі) ТОВ "Самсон-ІФ" перерахувало на рахунок ОДОСП 500 грн. з призначенням платежу: винагорода згідно договору № 36 про передання майнових прав на знак для товарів і послуг від 25.10.12. Однак, зазначені кошти були повернуті ТОВ "Самсон-ІФ" як такі, що перераховані помилково.
23.10.15 ТОВ "Самсон-ІФ" повторно перерахувало на рахунок ОДОСП 500 грн.
Як визначено в ч.2 ст.154 Господарського кодексу України до відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
За приписами ч.2 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Згідно положень ст.190 Цивільного кодексу України майнові права та обов'язки вважаються майном як особливим об'єктом. В ч.2 зазначеної статті зазначено, що майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Відповідно до ст.ст.179, 181 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст.13, 14 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва установа (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності) здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Видача свідоцтва здійснюється Установою у місячний строк після державної реєстрації знака. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання.
Таким чином, виходячи з системного аналізу правових норм, майнові права інтелектуальної власності мають режим нерухомої речі як такі, що підлягають державній реєстрації.
Згідно ст.492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Аналогічне визначення міститься в Законі України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", де зазначається, що знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Торговельні марки (знаки для товарів і послуг) у відповідності до ч.1 ст.155 Господарського кодексу України та ст.ст.420, 423, 424 Цивільного кодексу України є об'єктами прав інтелектуальної власності, які наділяють їх власників особистими немайновими та майновими правами.
Відповідно до ч.3 ст.424 Цивільного кодексу України майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.
Частиною третьою статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (частина четверта статті 426 ЦК України).
За приписами ст.427 Цивільного кодексу України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.
Отже, майнові права інтелектуальної власності, на відміну від особистих немайнових прав інтелектуальної власності, можуть бути, зокрема, предметом відчуження за цивільно-правовими угодами.
При цьому, слід зазначити, що відчуження - це передача (перехід) права власності повністю або частково за волею власника від однієї особи до іншої.
Стаття 1113 Цивільного кодексу України передбачає укладення договору про передання (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності частково або у повному складі.
Зміст укладеного між ОДОСП та ТОВ "Самсон-ІФ" договору № 36 від 25.10.12 свідчить про те, що за своєю правовою природою він є договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, правове регулювання якого визначено в ст.1113 Цивільного кодексу України.
Умовами зазначеного договору № 36 передбачено частковий перехід майнових прав на знак для товарів і послуг, засвідчений свідоцтвом № 73383, від ОДОСП до ТОВ "Самсон-ІФ".
Отже, уклавши договір про передання майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність № 36 від 25.10.12, ОДОСП частково відчужив майнові права інтелектуальної власності, як особливим об'єкт майна, що є державною власністю.
Як визначено в ч.3 ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", якою встановлено випадки обов'язкового проведення оцінки майна (в редакції, чинній на час укладення спірного договору), проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим, зокрема, у випадках відчуження державного майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю та у разі банкрутства.
Як зазначено вище, Івано-Франківське ОДОСП є державним підприємством.
Однак, оцінки відчуженого майна ОДОСП в порушення зазначеної норми проведено не було.
Крім того, судом з'ясовано, що в 2003 році щодо ОДОСП порушено провадження у справі про банкрутство за №Б-11/45-3/270-21/145. Станом на час укладення договору про передання майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність з ТОВ "Самсон-ІФ", ОДОСП перебувало на стадії розпорядження майном, обов'язки розпорядника майна виконував ОСОБА_8
Відповідно ст.13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на час укладення спірного договору) керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.
Отже, керівник ОДОСП, в 2012 році, виключно за погодженням з розпорядником майна боржника міг укласти угоду про передачу (відчуження) майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність.
Проте, судом з'ясовано, що згоди на укладення з ТОВ "Самсон-ІФ" договору про передання майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність директором ОДОСП від розпорядника майна отримано не було, відповідно у керівника ОДОСП не було необхідного обсягу прав на укладення спірної угоди.
Посилання відповідача на те, що на дату укладення договору № 36 від 25.10.12 вартості майнових прав на торговий знак, засвідчений свідоцтвом № 73383, на балансі ОДОСП відображено не було, не заслуговують на увагу, оскільки їх вартість могла бути встановлена в разі дотримання позивачем вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що договір № 36 від 25.10.12 про передання майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність укладено керівником ОДОСП з порушенням встановленого нормами чинного законодавства порядку відчуження майна державної власності, в зв'язку з чим пред'явлену позовну вимогу про визнання його недійсним слід задовольнити.
Що стосується доводів позивача про те, що майнові права на знак для товарів та послуг за Свідоцтвом № 73383 були передані відповідачу безоплатно, то зазначені доводи спростовуються наявною в матеріалах справи додатковою угодою від 25.10.12, укладеною між ОДОСП та ТОВ "Самсон-ІФ".
Не беруться судом до уваги також доводи позивача про те, що відчуження майнових прав на знак для товарів та послуг за Свідоцтвом № 73383 відбулося з порушенням вимог ч.5 ст.75 Господарського кодексу України та п.5.5 Статуту ОДОСП, а саме: без погодження з Міністерством аграрної політики України, до сфери управління якого входить позивач, оскільки і норма ч.5 ст.75 Господарського кодексу України і п.5.5 Статуту ОДОСП стосується відчуження майнових об'єктів, що належать до основних фондів підприємства. Натомість, майнові права, передача яких відбулася за спірним договором № 36, до основних фондів не належать.
Що стосується позовної вимоги про визнання за позивачем виключного права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг за Свідоцтвом № 73383, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 ЦК України).
Судом встановлено, що до моменту укладення між ОДОСП та ТОВ "Самсон-ІФ" договору про передання майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність № 36 від 25.10.12, ОДОСП було єдиним власником виключних майнових прав на знак для товарів та послуг за Свідоцтвом № 73383.
З огляду на викладене, враховуючи, що укладений між ОДОСП та ТОВ "Самсон-ІФ" договір, на підставі якого ТОВ "Самсон-ІФ" став співвласником майнових прав на знак для товарів та послуг за Свідоцтвом № 73383, визнано судом недійсним, ОДОСП є єдиним власником виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг за Свідоцтвом № 73383, а тому вимога про визнання за ним цього права в судовому порядку задоволенню не підлягає.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.154, 155 Господарського кодексу України та ст.ст.190, 203, 215, 216, 420, 423, 424, 492 Цивільного кодексу України, ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати недійсним договір № 36 від 25.10.12 про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність, укладений між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та товариством з обмеженою відповідальністю "Самсон-ІФ".
В решті позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон ІФ" (вул. Максимовича, 8 м.Івано-Франківськ, 76007, код 37409179) в дохід Державного бюджету України (отримувач - Управління Державної казначейської служби України у м.Івано-Франківську Івано-Франківської обл.; код отримувача - 37952250; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківської обл.; МФО 836014; рахунок 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя Рочняк О.В.
Суддя Скапровська І.М.
Суддя Булка В.І.
Повне рішення складено 26.12.16.