Кримінальне провадження №522/25825/16-к
1-кп/522/1370/16
28.12.2016 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
за участю захисника - ОСОБА_4
за участю обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, не одруженого, не працюючого, ніде не зареєстрованого, мешкаючого за адресю: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 4 ст. 296 КК України, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016162030000014 від 03.10.2016 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акту не пізніше п'яти днів з дня його надходження, суддя призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Прокурор просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду та вважав за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, залишились, а саме, що обвинувачений може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали питання щодо призначення обвинувального акту до судового слухання, однак заперечували щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених КПК України, ОСОБА_5 має постійне місце проживання в м. Одесі, візу до Ізраїлю йому скасовано, він раніше не судимий, досудове слідство закінчено, впливати на свідків та потерпілих він не зможе, просили змінити запобіжний захід на більш м'який, ОСОБА_5 буде з'являтись в судові засідання, так як досудове слідство вже закінчено.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду та для продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.
Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України, немає. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особи обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, обвинувачений не одружений, не працевлаштований, ніде не навчається, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, докази у даному кримінальному провадженні ще не досліджувались судом, тому є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав вважати, про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і про необхідність продовження строку дії відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого та його майновий стан, вважаю за необхідне не визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених КПК України, оскільки інкримінований йому злочин було вчинено із застосуванням насильства.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно продовжити, та призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 314-316, 291 КПК України, суд,-
Обвинувальний акт відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, не одруженого, не працюючого, ніде не зареєстрованого, мешкаючого за адресю: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 4 ст. 296 КК України, призначити до судового розгляду на 06.01.2017 року об 13 год. 00 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань №229, за участю прокурора, потерпілих та їх представників, захисника та обвинуваченого.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Одеському слідчому ізоляторі УДДВП в Одеській області на 60 діб, тобто до 26.02.2017 року.
Строк дії ухвали суду обчислюється з моменту оголошення ухвали слідчого судді, тобто з 28.12.2016 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
28.12.2016