Справа № 128/4148/16-ц
26 грудня 2016 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 , поданої в інтересах позивача ОСОБА_2 про зменшення судового збору за позовною заявою ОСОБА_2, поданої в її інтересах представником за довіреністю ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства « Альфа Банк» про визнання договору недійсним та визнання права власності, -
У грудні 2016 року до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 О,В., поданої в її інтересах представником за довіреністю ОСОБА_3 , до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства « Альфа Банк» про визнання договору недійсним та визнання права власності.
Разом із вказаною позовною заявою додана заява ОСОБА_1 , поданої в інтересах позивача ОСОБА_2 про зменшення судового збору за позовною заявою до 1600 гривень. Зазначена заява обґрунтована тим, що ціна позову по даній позовній заяви складає 1700000 грн., тому позивачу слід сплатити судовій збір в розмірі 9280 грн., із розрахунку : 8000 грн.+640 грн.+640 грн. Вказує, що позивач довгий час хворіє, її колишній чоловік не допускає її у власний будинок з 2015 року. В 2015 року позивач перенесла операцію , має хронічне тяжке захворювання, у зв'язку з чим не працює, потребує значних коштів на лікування. Окрім цього, позивач має на утриманні матір- Горошинську В.Т. , яка також потребує матеріальної допомоги.
Вивчивши заяву про зменшення розміру судового збору та додані у її обґрунтування документи, суд дійшов до висновку , що у задоволені цієї заяви слід відмовити виходячи з такого.
Відповідно до положень, викладених в ч.ч.1,3 ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Аналогічна норма права закріплена в ч.2 ст.8 Закону України « Про судовій збір».
З позовної заяви позивача ОСОБА_2, вбачається, що нею заявлені дві вимоги немайнового характеру про : визнання недійсним застереження, визначене в п.12.3. п.п.12.3.1 іпотечного договору від 21.08.2008 року та визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 30.05.2016 року, а також- одну вимогу майнового характеру- про визнання за нею права власності на 1\2 частку земельної ділянки та на 1\2 частку будинку , які знаходяться за адресою: с. Зарванці, вул.Чемпіонська, № 20 Вінницького району Вінницької області. У даній позовні заяві зазначена ціна позову в 1700000 ( один мільйон сімсот тисяч) гривень.
Відповідно до положень, викладених в п.1 ч.1 ст.80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.
По- перше, визначаючись із ціною позову в 1700000 ( один мільйон сімсот тисяч) гривень, позивач ( її представник) не послався на жодний письмовий доказ та не додав до заяви, з якого прийшов до висновку що вартість майна на яке позивач претендує на час звернення до суду із дійсним позовом , становить 1700000 грн.
По-друге, згідно до положень, викладених ч.1 ст. 4 Закону України « Про судовій збір» , вбачається, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З даним позовом позивач звернулася до Вінницького районного суду 05.12.2016 року, тому помилково позивач ( її представник) вважає, що розмір судового збору слід рахувати із розмірі мінімальної заробітної плати станом на 01.12.2016 р., який становить 1600 грн., оскільки , ставку судового збору слід рахувати з розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 р. - 1378,00 грн.
По-третє, Згідно до положень, викладених в ч.3 ст.6 Закону України « Про судовій збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до положень ч.2 ст. 4 Закону України « Про судовій збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, як фізичною особою , становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати ( станом на 01.01.2016 р.), а за кожну вимогу немайнового характеру- ставка складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Тому, позивачу слід сплатити судовій збір за дві вимоги немайнового характеру по 551, 20 грн. ( що становить 1102,40 грн.) та 1 % від ціни позову ( але не більшим ніж - 6890 грн.)
Так, дійсно, з пункту 1 роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вбачається, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.Але в цьому ж пункті зазначено, що у зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду.
Також, в п. 29. Вказаної постанові, роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
До даної заяви представник позивача додала виписний епікриз захворювання, на яке страждає позивач, направлення її на в патологічну лабораторію , а також-посвідчення на прізвище матері позивача ОСОБА_6 громадської організації « Захист дітей війни», її пенсійне посвідчення, з яких суд позбавлений можливості прийти до висновку про скрутний матеріальне становище позивача.
Тому, виходячи з вищевикладеного суд вважає за необхідне відмовити позивачу у зменшені розміру судового збору, оскільки жодного письмового доказу на те, що скрутний матеріальний стан позивача перешкоджає їй сплати за поданою позовною заявою судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі, суд не надано.
Керуючись ч.2 ст.8 Закону України « Про судовій збір», ч.ч.1,3 ст. 82 ЦПК України, суддя -
Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 , поданої в інтересах позивача ОСОБА_2 про зменшення судового збору за позовною заявою ОСОБА_2, поданої в її інтересах представником за довіреністю ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства « Альфа Банк» про визнання договору недійсним та визнання права власності, - за необґрунтованістю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: