755/16866/16-п
"08" грудня 2016 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Іваніна Ю.В., при секретарі Степаненко І.Б., за участю осіб, відносно яких складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з батальйону №3 Управління патрульної служби у м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, освіта незакінчена вища, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, освіта середня спеціальна, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ст.124 КУпАП, -
Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, серії АП2 №046526, ОСОБА_1 31.10.2016 року, об 11-55 годині, в м.Києві на перехресті проспекту Ватутіна та бульвару Перова, керуючи автомобілем Ауді-80, н.з.НОМЕР_4, рухаючись з бульвару Перова на проспект Ватутіна, здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофора та допустив зіткнення з автомобілем Мітсубіші Натіва, н.з. НОМЕР_5, обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії АП2 №042062, ОСОБА_3 31.10.2016 року, приблизно об 11-55 годині, в м.Києві на перехресті проспекту Ватутіна та бульвару Перова, керуючи автомобілем Мітсубіші Натіва, н.з. НОМЕР_5, рухаючись з проспекту Маяковського на бульвар Перова, здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофора та допустив зіткнення з автомобілем Ауді-80, н.з.НОМЕР_4, обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та, посилаючись на висновки експертного авто технічного дослідження обставин ДТП, просив суд закрити провадження відносно нього за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у скоєному щиро розкаявся, просив закрити провадження відносно іншого учасника ДТП ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, пояснення свідка, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
В судовому засіданні з пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та висновку №0207 експертного автотехнічного дослідження обставин ДТП за участі автомобілів НОМЕР_1, та Ауді-80, д.н.НОМЕР_2, від 25.11.2016 року судом встановлено, що:
1. Виходячи з даних відеозапису та часової діаграми роботи світлофорів на перехресті проспекту Ватутіна - проспекту Маяковського - бульвар Перова, для напрямку руху автомобіля НОМЕР_1, як на момент перетину ним стоп-лінії, так і на момент зіткнення був ввімкнений дозволяючий сигнал світлофора, а саме - зелений миготливий та зелений сигнал світлофора відповідно.
2. Враховуючи результати дослідження по першому питанню, в даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_3 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР, тобто з моменту виявлення небезпеки для руху вжити заходів, направлених на уникнення ДТП.
В даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_1 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 та 16.6 ПДР, тобто перед початком маневру переконатися, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, а повертаючи ліворуч - дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку.
3. В даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_3 при встановлених характеристиках даної ДТП, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, шляхом застосування гальмування, тобто виконанням ним вимог п.12.3 ПДР.
В дані дорожній обстановці технічна можливість уникнення зіткнення для водія автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_1 полягала у виконанні ним вимог п.10.1, п.16.6 ПДР, для виконання яких у нього не було перешкод технічного характеру (світла пора доби, необмежена оглядовість тощо).
4. Враховуючи результати проведеного дослідження фактичних обставин даної ДТП, автомобіль НОМЕР_1, не рухався через перехрестя на червоний сигнал світлофора, а отже в діях його водія ОСОБА_3 відсутні невідповідності вимогам п.8.7.3.е ПДР з технічної точки зору.
5. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_3 невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР, згідно яких він повинен був діяти, з технічної точки зору не вбачається. А отже, дії водія автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_3 з технічної точки зору з причинному зв'язку з настанням даної ДТП не знаходились.
В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_1 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п.10.1, 16.6 ПДР і вказані невідповідності його дій вказаним вимогам ПДР з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної ДТП з підстав, викладених в дослідницькій частині.
Відповідно до п.8.7.3(е) Правил дорожнього руху України червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Згідно з п.1.4 Правил дорожнього руху України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені особами, які притягуються до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 доводи на підтвердження відсутності в його діях ОСОБА_3 складу правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3, пояснення останніх, схему місця ДТП, відеозапис з місця ДТП, висновок №0207 експертного автотехнічного дослідження обставин ДТП за участі автомобілів НОМЕР_1, та Ауді-80, д.н.НОМЕР_2, від 25.11.2016 року, часовій діаграмі роботи світлофорів на перехресті проспекту Ватутіна - проспекту Маяковського - бульвар Перова, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, серії АП2 №042062, від 31 жовтня 2016 року, не підтверджені у судовому засіданні, а також спростовуються дослідженими судом належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що факт порушення п.8.7.3 (е) Правил Дорожнього руху України водієм автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_3, не знайшов підтвердження в судовому засіданні, що зумовлює закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Крім того, стаття 124 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, за що встановлено відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, серії АП2 №046526, від 31 жовтня 2016 року, складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1, порушуючи вимоги п.8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене ст.124 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу, а саме: даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, АП2 №046526, від 31 жовтня 2016 року (а.с.1); схемі місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с.3), письмових поясненнях учасників ДТП, дослідженням експерта, відеозаписі з місця ДТП, часовій діаграмі роботи світлофорів на перехресті проспекту Ватутіна - проспекту Маяковського - бульвар Перова (а.с. 4-18).
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи відносно ОСОБА_1, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено, в свою чергу, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, правом подати письмові пояснення (заперечення) по факту скоєння адміністративного правопорушення не скористалась.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1, в межах санкції ст.124 КУпАП, суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Крім того, суд приходить до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
В порядку ч.5 ст.283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.22, 33, 124, 247, 251, 252, 283-285 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі триста сорок гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави двісті сорок три гривні 60 копійок судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва Ю.В. Іваніна