Справа № 755/17389/14-к
1-кп/755/261/16
"28" грудня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілих ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов'язання, -
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов'язання, у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор, представник потерпілих та потерпілі заперечували проти задоволення клопотання.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року відносно ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено на нього наступні обов'язки: прибувати до суду за викликом; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_1 ) без дозволу суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року строк покладених на ОСОБА_8 обов'язків продовжено до 21 січня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Тож, суд, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», N 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)» та те, що ч. 3 ст. 17 КПК України імперативно визначено, що підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
За таких умов, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити дане правопорушення.
У судовому засіданні суду не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків, встановлених під час застосування запобіжного заходу, які продовжують існувати, а тому суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов'язання задоволенню не підлягає, оскільки відсутність запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Крім того, доводи, на які у своєму клопотанні посилається захисник не були ще досліджені судом, а тому суд не може їх оцінити під час розгляду клопотання захисника.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.331, 369 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: