Справа № 755/11173/16-ц
"16" грудня 2016 р.Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого-судді Гончарук В.П.
при секретарі Красновій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей та сім"ї Бориспільської районної державної адміністрації
про позбавлення батьківських прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона та відповідач мають сина ОСОБА_3 В свідоцтві про народження дитини батьком дитини записаний відповідач.
Відповідач ОСОБА_2 фактично відмовився від дитини не виявляє бажання спілкуватися з сином не цікавиться його розвитком , здоров'ям, фактично втратив родинний зв'язок. Дитина весь час проживає з матір'ю яка займається його вихованням та матеріальним забезпеченням, оскільки відповідачем аліменти за рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 16.02.2011 року у розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходу) не сплачуються.
20.05.2016 року виконавчим комітетом Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області між позивачем та ОСОБА_4 було
зареєстровано шлюб.
Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, а тому має бути позбавлений батьківських прав відносно сина в судовому порядку.
В судове засідання позивач не з'явилася. Надала суду заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, слухати справу у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про визнання позовних вимог та просив справу слухати за його відсутності.
Представник третьої особи: Служба у справах дітей та сім"ї Бориспільської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився. Надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 174 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження батьком ОСОБА_3 являється ОСОБА_2.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 7-46-4733 від 25.11.2016 року , орган опіки та піклування вважає за можливе позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд вважає висновок органу опіки та піклування Бориспільської районної державної адміністрації Київської області обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам ОСОБА_3 та узгоджується з дослідженими в суді матеріалами справи.
З огляду на викладене, взявши до уваги, надані докази, висновок органу опіки та піклування Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, суд вважає встановленим, що відповідач самоусунувся від виконання свої батьківських обов'язків відносно сина.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивача, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 150, 152, 155, 164, 165 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10-11, 57-60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей та сім"ї Бориспільської районної державної адміністрації
про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: