Справа №755/2239/16-п
3/755/1056/16
07 грудня 2016 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Євсєй Ю.М., за участі учасника ДТП ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124, ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії АП2 №359387 від 20 січня 2016 року, ОСОБА_3 21 липня 2014 року о 18 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на регульованому перехресті вул. Червоноткацька та вул. Бажова в м.Києві, здійснила рух через дане перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів та матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_3 порушила п. 8.7.3.е ПДР України.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 вину свою в порушенні Правил дорожнього руху не визнала та показала, що 21 липня 2014 року близько 18 години 10 хвилин, вона керувала автомобілем НОМЕР_3, по вул.Бажова в м. Києві. Під'їжджаючи до перехрестя вул. Бажова та вул. Червоноткацької по ходу руху її автомобіля горів зелений сигнал світлофора. Не перевищуючи швидкість, вона виїхала на перехрестя і в цей момент відчула удар в пердні ліві двері керованого нею автомобіля. Вказувала, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1, який виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору.
В судовому засідання інший учасник дорожньо-транспортної пригоди суду показав, ОСОБА_1 що 21 липня 2014 року близько 18 години 10 хвилин, він керував автомобілем НОМЕР_4, по вул.Червоноткацькій. Під'їжджаючи до перехрестя вул.Бажова та вул. Червоноткацька, на відстані близько 70 м, він побачив, що для нього світиться червоний сигнал світлофора та коли він почав під'їжджати ближче до даного перехрестя, то для руху керованого ним автомобіля загорівся зелений сигнал світлофора. Впевнившись, що автомобілів, які б могли рухатись по вул. Бажова немає, він продовжив рух. В цей час на великій швидкості в бампер його автомобіль НОМЕР_5. Внаслідок зіткнення автомобіль, яким він керував розвернуло. Вказував, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України з боку водія автомобіля НОМЕР_3 - ОСОБА_3, яка порушила Правила дорожнього руху України виїхала на перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофора та здійснила зіткнення з його автомобілем.
Свідок ОСОБА_5 суду показала, що 21 липня 2014 року близько 18 години 10 хвилин вона поверталася з чоловіком ОСОБА_6 додому по вул. Бажова в напрямку бул. ОСОБА_7 в м.Києві та стала свідком ДТП. Вказала, що коли вона була від перехрестя вул. Бажова з вул.Червоноткацькою на відстані 10 м, то тоді відбулося зіткнення і в цей момент для пішоходів через вул. Червоноткацька горів зелений сигнал світлофора і також зелений сигнал світлофора горів для автомобілів, які рухалися по вул. Бажова. Автомобіль «Кіа», д.н.з. НОМЕР_6, повертав з вул.Бажова на вул. Червноткацьку та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, який рухався по вул. Бажова прямо через перехрестя на зелений сигнал світлофора. Коли вона підійшла до перехрестя, щоб перейти через вул. Червоноткацьку, то для пішоходів, щоб перейти вул.Червоноткацька, та для автомобілів, які рухалися по вул. Бажова, лише тоді загорівся червоний сигнал світлофора, тому винним у дорожньо-транспортній пригоді вважає водія автомобіля НОМЕР_2, оскільки бачила, що автомобіль НОМЕР_1, рухався через перехрестя на зелений сигнал світлофора.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 21 липня 2014 року близько 18 години 10 хвилин він з дружиною ОСОБА_5 рухався по вул. Бажова в напрямку бул. Верховної Ради, і коли вони були від світлофора на відстані близько 10 м, відбулося зіткнення автомобілів. В цей же момент він глянув на світлофор, то для пішоходів через вул.Червноткацька горів зелений сигнал світлофора і так само зелений сигнал був для автомобіля, які рухалися по вул. Бажова, а коли вони підійшли до даного перехрестя, то для пішоходів загорівся червоний сигнал, а для автомобілів, які рухалися по вул. Червоноткацька - зелений сигнал світлофора. Наголосив на тому, що водій автомобіля НОМЕР_2, почав здійснювати рух через перехрестя, звертаючи з вул. Бажова на вул.Червоноткацьку на червоний для нього сигнал у зв'язку з чим сталася дорожньо-транспортна пригода.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 21 липня 2014 року йому зателефонував чоловік ОСОБА_3 та вказав, що остання потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, після чого він поїхав на місце події. Вказав, що дорожньо-транспортної пригоди він не бачив, ОСОБА_3 забрала карета швидкої допомоги, а ОСОБА_1 просив вибачення та говорив, що все поремонтує.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що проживає в одному будинку зі ОСОБА_1 та 21 липня 2014 року він на перехресті вул. Бажова та вул. Червоноткацька повертався додому та побачив знайомий автомобіль. Коли підійшов до місця події, то побачив, що ОСОБА_1 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. ОСОБА_3 він на місці події вже не бачив. На місці події були також дружина та син ОСОБА_1 і сам ОСОБА_1 говорив, що його автомобіль вдарили. Як він особисто зрозумів, в дорожньо-транспортній пригоді кожна сторона звинувачувала іншу сторону. Він свідком події не був, щодо свідків події йому нічого не відомо, працівники міліції запросили його бути понятим і за його часті складався протокол огляду місця події та схема дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
У судовому засіданні, особою, що притягається до адміністративної відповідальності, було надано послідовні та логічні покази з приводу обставин ДТП, які не викликають сумніву у суду, щодо їх достовірності.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_3, вважаю, що її пояснення, надані як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення так і в судовому засіданні знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Зазначений доказ, суд, виходячи з положень ст. 251 КУпАП, визнає належним та допустимим.
При цьому, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Крім того, у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були безпосередніми свідками дорожньо-транспортної пригоди, чітко вказують, що коли вони рухалися по вул.Бажова та наближалися до перехрестя для них та для автомобілів, які рухалися по вул. Бажова горів зелений сигнал світлофора. Коли ж вони підійшли до світлофора, то відбулося зіткнення автомобілів НОМЕР_1, та автомобіля НОМЕР_2, і тільки тоді для них загорівся червоний сигнал світлофора, а для автомобілів, які рухалися по вул. Червоноткацька, з якої на вул. Бажова також звертав автомобіль НОМЕР_2, загорівся зелений сигнал світлофора.
Свідок ОСОБА_10 на неодноразові виклики в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Стосовно показів свідка ОСОБА_11 суд вважає за необхідне зазначити те, що починаючи з первинних її пояснень, та закінчуючи поясненнями наданими в Апеляційному суді м.Києва, вони постійно змінювалися, і навіть на місці дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 спочатку вказала, що автомобіль НОМЕР_1, рухався на зелений сигнал світлофора, а потім повернулася на місце ДТП, та хотіла змінити свої пояснення, однак працівники поліції не дали їй новий бланк для пояснень, після чого вона в Апеляційному суді м. Києва вказала, що автомобіль НОМЕР_1 рухався на червоний сигнал світлофора. Схема, ж яка намальована на зворотному боці її первинних пояснень, не містить обгрунтування.
Таким чином дані покази свідка ОСОБА_10 є сумнівними, більше того, суд не може брати їх до уваги, оскільки Європейський суд з прав людини у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії (по скаргам № 46632/13 и 28671/14) зазначив, що докази не можуть бути запозичені в іншому судочинстві без ретельної перевірки і підтвердження їх допустимості і достовірності у рамках такого судочинства, з дотриманням принципу змагальності, як і у разі інших доказів.
Таким чином, суд, надаючи оцінку відомостям, що містяться у схемі ДТП, в часовій діаграмі та висновку експерта, виходячи з положень ст. 62 Конституції України, вважає викладені у них дані такими, що спростовують вину ОСОБА_3 у порушенні Правил дорожнього руху.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки матеріалами справи не доведено факту порушення з боку водія ОСОБА_3 п. 8.7.3.е ПДР України.
Згідно положень пп. «а» ч. 1 ст. 247 КУпАП, відсутність події і складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження.
За таких обставин провадження відносно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із закриттям провадження судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 124, 247, 251, 254, 279, 280, 283-284, суд, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя: