№755/15705/16-к
№ 1-кп/755/1042/16
30 листопада 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
законного представника ОСОБА_4
представника потерпілих ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання представника потерпілих ОСОБА_5 про накладення арешту на майно з метою забезпечення позову, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040011068 від 04 серпня 2016 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КПК України.
В судовому засідання представник потерпілих ОСОБА_5 заявив клопотання про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно ОСОБА_7 , з метою забезпечення цивільного позову.
В обгрунтування клопотання представник потерпілих ОСОБА_5 пояснив, що обвинувачений ОСОБА_7 не вжив жодних заходів щодо відшкодування шкоди заподіяної злочином, при цьому ніде не працює, а тому сума цивільного позову для нього є значною. Крім цього, з Державного реєстру прав на нерухоме майно вбачається, що ? частина квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_7 , з 2005 року обтяжена.
Прокурор в судовому засіданні поклався на розсуд суду.
Законний представник потерпілих ОСОБА_4 підтримала клопотання представника потерпілих.
Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Так, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним з заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
З положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У відповідності із ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходів по забезпеченню позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом вжиття видів забезпечення, передбачених ч.1 цієї статті, в тому числі позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, а також судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Крім, цього, у відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», виходячи з принципу верховенства права та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст.22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними.
За змістом положень ст. 3 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Враховуючи, що представником потерпілих не вказано на яке нерухоме майно необхідно накласти арешт, та не надано належних доказів його наявності у власності ОСОБА_7 , крім того заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі, а тому суд вважає за необхідне у задоволення клопотання про накладення арешту на майно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 22 Конституції України, ст.ст. 3, 131, 170 КПК України, ст.ст. 151, 152 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника потерпілих ОСОБА_5 про накладення арешту на майно з метою забезпечення позову - відмовити.
У хвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1